Міністерство освіти Російської Федерації
Алтайський державний університет
Проблема порушення етичних норм журналістики
(реферат)
Виконав студент групи: 1591з
Колесніков Гліб Вікторович
Барнаул 2009
Зміст
Введення
Глава 1. В«Професійна етика журналістаВ»
Глава 2. В«Правдивість і об'єктивність В»
Глава 3. В«Порушення етичних норм журналістики В»
Висновок
Список джерел літератури
Введення
Правила моральної поведінки, система норм, що визначають обов'язки людини по відношенню до суспільства, його громадський обов'язок називаються мораллю.
Професійної мораллю є модифікація суспільної моральності. А наука, що вивчає професійну специфіку моралі, називається професійною етикою.
Вибір теми публікацій, відбір фактів, оцінка поведінки героїв цих публікацій, при цьому обов'язково проявляється моральне ставлення журналіста до того, про що він оповідає. Весь вміст його роботи, від початку до кінця постає як моральна за характером діяльність.
В курсі теорії журналістики представлені певні етичні (моральні) норми, які являтися В«орієнтиромВ» для практичної журналістської діяльності. Обов'язок журналіста за дотримання етичних норм можна розглянути структурно, за принципом В«триповерхового будинкуВ». На верхньому поверсі - професійний обов'язок, відповідальність, честь і гідність. Другий поверх займає похідно-етичні принципи, в яких відображені вимога до поведінки журналіста. На нижньому поверсі знаходяться заборони або спонукання, що регламентують поведінки журналіста, тобто професійно-етичні норми. Відповідно, проблема порушення етичних норм журналістики криється, образно кажучи, в руйнуванні цього В«домуВ», проявом кричущої некомпетентності журналіста.
Глава 1. В«Професійна етика журналіста В»
Суть професійної етики - наукове забезпечення морально бездоганного виконання професіоналами своєї ролі у відповідності із загальноприйнятими в суспільстві етичними принципами. Так поряд з В«загальноюВ» етикою виникає лікарська, юридична, журналістська і інша етика.
Професій, при яких моральні (етичні) норми входять у саму суть професійної діяльності, не так небагато. У роботі такого роду моральний вибір стає для спеціаліста супутнім у всьому. Однією з таких професій є журналістика.
Професійна етика журналіста - це юридично не фіксовані, але прийняті в журналістській середовищі і підтримувані силою громадської думки, професійно-творчими моральні приписи - принципи, норми і правила моральної поведінки журналіста. В їх основі лежить уявлення про найкращому з етичної точки зору виконанні професійного обов'язку у відповідності з прийнятими в суспільстві уявленнями про добро і зло.
В професійній етиці складається якийсь звід принципів, правела гідного поведінки і заборон, що фіксуються або в В«неписанихВ», або в розроблених журналістськими організаціями В«писанихВ» кодексах честі. Контроль за дотриманням етичних норм ведеться, як В«зсерединиВ», так і В«ззовніВ». В«ЗсерединиВ» - це совість журналіста, (якщо вона є) яка в залежності від характеру поведінки або змушує його переживати сором, самоосуд, або навпаки, викликає гордість. В«ЗзовніВ» діють журналістські організації або В«суди честіВ». Існує і громадський контроль за дотриманням журналістами етичних принципів.
Грубі і неодноразові, а головне свідомі порушення норм журналістської етики ставлять порушника поза рядів професійній журналістській діяльності.
Загальноприйнятими етичними нормами журналістики прийнято вважати:
дотримання точності фактів, при цьому виправлення помилкових повідомлень,
виступу проти спотворення і замовчування фактів; відстоювання свободи точок зору; отримання інформації тільки чесним (законним) шляхом;
заборона вторгатися у приватне життя; збереження конфіденційності джерел інформації; заборона брати чи давати хабарі; заборона на використання інформації журналістом в особистих (корисливих) цілях;
виступу проти дискримінації за національними, релігійними, класовими та іншим ознаками.
Ці та інші етичні принципи покладені в основу В«Міжнародних принципів професійної журналістської етики В», яку визначили, в 1980-1983 роках представники міжнародних журналістських організацій. З їх урахуванням кожна журналістська організація, будь то національна, або регіональна, розробляє свої етичні В«кодексиВ». У 1994 році розроблено Кодекс професійної етики російського журналіста.
Загальні етичні принципи знаходять конкретне втілення і стають практичними правилами в тих ситуаціях, які повсякденні для практичної журналістської діяльності, в ряді наступних відносин:
1. В«Журналіст - Аудиторія В», чітко проявляється морально-етичний рівень свідомості та поведінки журналіста. Це моральний обов'язок, ясно уявляючи собі, свою аудиторію, виконувати свій обов'язок перед нею по повному задоволенню її інтересів у сфері інформації.
2. В«Журналіст - Джерело інформації В», контакти журналіста зі своїм джерелом інформації можуть носити відкритий характер, що зобов'язує журналіста представиться тим особам, з якими він вступає в діловий контакт, ознайомлюючи їх з колом його цікавлять питань. Прихований характер отримання інформації допустимо, тільки при дотриманні прав і законних інтересів тих, хто стає об'єктом спостереження.
3. В«Журналіст - Персонаж, його твори В», неприпустимо в якості персонажів вибирати рідних і близьких. Потрібні вагомі причини, щоб в якості персонажа вибрати такої людини. При цьому в публікації слід пояснити таке рішення.
Наводячи достовірні факти про реальну людину, журналіст (на відміну від письменника) зобов'язаний ретельно зважити, що і як повідомити про героя, щоб не порушити відоме правило В«перш за все, не нашкодьВ».
4. В«Журналіст - Автор В», за кожним листом стоїть людина, вимагає до себе чуйного відношення. Не образити мовчанням або відмовою, вчасно тактовно дати відповідь, вказуючи на можливі кроки подальшої співпраці з редакцією.
При підготовці тексту до публікації всі, навіть незначні поправки слід погоджувати з авторами.
Грубим порушенням етичних норм є В«заавторствоВ», коли журналіст на основі сирих вихідних даних наданих автором, практично пише твір за нього.
5. В«Журналіст - Редакційний колектив В», збереження редакційних професійних таємниць, надавати взаємодопомогу і взаємопідтримку, виконання всього того, що необхідно редакції для її успішного функціонування. Зрозуміло, журналіст не повинен виступати без згоди з редакцією в інших ЗМІ навіть під псевдонімом.
6. В«Журналіст - Колеги В». Суворе розподіл обов'язків і дотримання ієрархічних відносин між співробітниками поєднується в журналістиці з колегіальністю і товариським взаємодією. Етичними обов'язками є відчуття себе частиною колективу, відповідальним перед ним у всіх кроках своєї діяльності. Відчуття ліктя, солідарність, взаємодопомога властиві всьому колу колег-журналістів, якщо мова йде про професійні проблеми.
За наявності жорстких принципів етичні норми носять менш регламентований характер, а правила поведінки журналіста визначається чи не для кожного конкретного випадку. Це важливо мати на увазі, по-перше, щоб журналісти могли відрізняти норми етики від юридичних норм і, по-друге, щоб вони розуміли, що етичність або неетичність їх поведінки визначається на основі загальних принципів залежно від тієї чи іншої ситуації, і в рамках досить широких. Це говорить про те, що журналіст зобов'язаний володіти високорозвиненим моральною свідомістю, знати і керуватися загальноприйнятими нормами етики. Етичний аналіз і самоаналіз - обов'язковий, хоча і дуже складний, компонент журналістської практ...
