Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральне агентство з освіти та друку
Орський гуманітарно-технологічний інститут (філія) державного освітнього установи
вищого професійного освіти
В«Оренбурзького державного університету В»
Молодіжний сленг у пресі
Курсова робота
Орськ 2007
Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральне агентство з освіти та друку
Орський гуманітарно-технологічний інститут
(філія) ГОУ ОМУ
Філологічний факультет
Кафедра російської мови, теорії та методики навчання російській мові
УДК 482
ББК 81.2 Рус
Молодіжний сленг у пресі
Курсова робота
Виконавець: Черкашина А. В.,
студентка II курсу, групи "А"
спеціальність "032900 Російська мова
і література "__________
Науковий керівник: Флоря А.В.,
доктор наук, професор,
Зав. кафедрою: Кудряшова В.А.
кандидат педагогічних наук,
доцент ________
Дата допуску до захисту:
1. Захищена з оцінкою
Члени комісії: _______________ (П. І. Б.)
2. Надійшла на кафедру.
Реєстр. № ____________
Лаборант (Методист) ___________
Орськ 2007
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Молодіжний сленг як СУЧАСНИЙ мовних явищ
1.1 Сленг як явище в сучасній лінгвістиці
1.2 Походження досліджуваних лексичних одиниць
РОЗДІЛ 2. Молодіжний сленг В ДРУКОВАНИХ ВИДАННЯХ
2.1 Шляхи і причини появи сленгу в пресі
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
Введення
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що в наші дні сленг набув широкого поширення і проникає не тільки в літературний розмовна мова, але і в друковані видання.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що молодіжний сленг є маловивченою стороною мови.
Об'єкт дослідження - одиниці молодіжного сленгу, зустрічаються в друкованих виданнях.
Предмет дослідження - склад, походження та парадигматика сленгових лексичних одиниць та причини їх проникнення в друковані ЗМІ.
Мета дослідження - опис структури лексем і позначення причин вживання їх у пресі.
Завдання дослідження:
1. Обрати лексеми із сучасних друкованих видань.
2. Визначити походження, склад і парадигматику розбираємо лексичних одиниць.
3. Позначити шляхи проникнення сленгу в друковані видання.
Матеріалом дослідження є 100 слів, обраних нами з молодіжних журналів "Teen'S", "Твій курс", "Cool" видань 2005-2007 рр..
Практична значимість: матеріали дослідження можуть бути використані в курсі викладання соціолінгвістики і для опису способів словотворення при викладанні російської мови в школі.
У додатку до роботи дані картки з досліджуваними лексемами.
ГЛАВА 1. Молодіжний сленг як СУЧАСНИЙ мовних явищ
1.1 Сленг як явище в сучасній лінгвістиці
У мовознавстві немає чіткого поняття сленгу. Вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну і нелітературних. До літературної відносяться:
1. книжкові слова
2. стандартні розмовні слова
3. нейтральні слова
Все це - лексика, вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Існує також нелітературних лексика, ми ділимо її на:
1) Професіоналізми
2) вульгаризми
3) Жаргонізми
4) Сленг.
Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційним характером.
Сленг - це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті. Необхідно відзначити, що деякі вчені жаргонізми відносять до сленгу, таким чином, не виділяючи їх як самостійну групу, і сленг визначають як особливу лексику, використовувану для спілкування групи людей зі спільними інтересами.
Сам термін В«сленгВ» в перекладі з англійської мови (рад. ЕНЦ. словник, під ред. С.М. Ковальова, - М.: В«Радянська енциклопедіяВ», стр.1234) означає:
1. мова соціально або професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в т.ч. експресивно забарвлені елементи цієї промови), не співпадаючі з нормою літературної мови.
Сленг складається зі слів та фразеологізмів, які виникли і спочатку вживалися в окремих соціальних групах, і відбивав цілісну орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, ці слова в основному зберігають емоційно-оцінний характер, хоча іноді В«знакВ» оцінки змінюється. Наприклад, В«халтураВ» (акторська Середа вживання) - позначає В«приробітокВ».
На проблему виділення або невиділення сленгу з ряду інших і як поняття і як терміна у вітчизняних мовознавців існує кілька точок зору:
1. І.Р. Гальперин в своїй статті В«Про термінВ« сленг В», посилаючись на невизначеність цієї категорії, взагалі заперечує її існування. Його аргументація заснована на результатах досліджень англійських вчених лексикографів, головним чином на їх досвіді в складанні словників англійської мови, які показали, що одне і теж слово в різних словниках має різне лінгвістичне визнання; одне і теж дається з позначкою В«сленгВ», В«просторіччяВ», або без всяких послід, що свідчить про відповідність літературної норми мови. І.Р. Гальперин НЕ допускає існування сленгу в якості окремої самостійної категорії, пропонуючи термін В«сленгВ» використовувати в якості синоніма, англійського еквівалента жаргону.
2. Думка про тотожність двох понять (сленгу та жаргону), але крім цього - різке заперечення присутності подібного явища в російській розмовній мові (Є.Г. Борисова-Лунашанец, А.Н. Мазурова, Л.А. Радзіховський).
3. Цікаво використовувати в даному аспекті думку академіка А.А. Шахматова, який пропонував вказувати на подібне явище увагу, а не захоплюватися пропагандою заперечення сленгу і вказівкою, як треба говорити.
Однак не слід підходити до сленгу виключно з позиції дослідника-лінгвіста, так як мова - явище не статичне, але багатогранне, і в першу чергу за способом вираження (сленг присутня переважно в усному мовленні). З точки зору стилістики, жаргон, сленг або соціолект - це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який вульгарізірует усне мовлення мовця, а органічна та в якійсь мірі необхідна частина цієї системи.
Берегівська Е.М. виділяє більше 10 способів утворення функціональних одиниць сленгу, тим самим підтверджуючи тезу про постійному оновленні словникового складу сленгу. Крім цього вона вказує на домінування репрезентативною функції мови як системного суб'єкта над комунікативною шляхом порівняльного аналізу слововживання в Москві і Московській області, т. е доводить правомірність висловлювання про те, що зародження нових словникових одиниць відбувається саме в столицях, а вже потім відбувається їх переміщення на периферію. При цьому в її дослідженнях зазначається, що це переміщення в середньому займає 6 місяців, але у зв'язку з науково-технічним прогресом і появою більш сучасних засобів комунікації строки переміщення істотно скорочуються.
Деякі дослідники вважають, що термін В«сленгВ» застосовується у нас в двох значеннях: як синонім жаргону (але стосовно до англомовним країнам) і як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, належать за походженням до різних жаргонів і стали, якщо не загальновживаними, то зрозумілими досить широкого кола мовців на російською мовою. Автори різних сленг-словників саме так розуміють сленг.
Російський молодіжний сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен,...
