Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
вищого професійного освіти
ГОУ ВПО В«Омський державний ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
Факультет гуманітарної освіти
Кафедра філософії та соціальних комунікацій
Спеціальність Видавнича справа та редагування
КУРСОВА РОБОТА
на тему: Книга. Основні функції і властивості
з дисципліни Книгознавство
Виконав (а) студент (ка) групи
очної форми навчання
№ залікової книжки
Керівник:
Дата здачі: В«4В» травня 2010
Дата захисту: В«25В» травня 2010р.
Оцінка: ____________________________________________________
(підпис керівника)
Зміст
Введення
Глава 1. Визначення поняття В«книгаВ»
Глава 2. Функції книги
Глава 3. Властивості книги
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Книга з найдавніших часів супроводжує і підштовхує розумову діяльність людини. На ранньому - рукописному - етапі книга володіла інформаційної та когнітивної функціями, дозволяючи передати накопичену інформацію нащадкам.
Після винаходу друкарського верстата книга отримує новий виток розвитку. Тепер стає можливим випускати більшу кількість книг, виходить на новий рівень книжкова торгівля та в цілому книжкова справа. У зв'язку з цим дефініція поняття В«книгаВ» розширюється, сама книга набуває нові функції і властивості.
Важливою обставиною для формування поняття В«книгаВ» стала поява поняття В«документВ». Порівняння функцій і властивостей документа і книги дозволило виявити специфічні функції і властивості книги.
Книгу в різних її аспектах вивчають безліч дисциплін. У даній роботі буде розглядатися книга з позиції книгознавства як системної науки про сутність, способах, формах і закономірності існування, руху і розвитку книги як об'єктивного явища соціальної дійсності.
Мета роботи - розглянути і проаналізувати функції та властивості книги.
Відповідно завданнями роботи є:
В· розгляд існуючих визначень понять В«книгаВ»,
В· аналіз і порівняння функцій книги і документа в історичному контексті,
В· аналіз і порівняння властивостей книги і документа в історичному контексті.
Основна проблема даної теми полягає в тому, що незважаючи на свою багатовікову історію книга як явище, як і раніше викликає багато дискусій. Немає загальноприйнятого визначення поняття В«книгаВ», її функції та властивості дослідники виділяють в залежності від напрямки вивчення книги. З цього випливає, що ступінь значущості функцій і властивостей дослідники визначають по-різному. У даній роботі будуть розглянуті точки зору таких відомих фахівців в області книгознавства, як А.І. Борсук, І.Є. Баренбаум, К. Мігонь, Г.Н. Швецова-Водка, М.М. Кушнаренко, М.П. Єльников.
Аналізу піддаються статті дослідників щодо заявленої теми із залученням навчальних, наукових, офіційних, довідкових матеріалів. В ході порівняння виявляються загальні уявлення про книгу, про її функції та властивості.
1. Визначення поняття В«КнигаВ»
Незважаючи на те, що книга як явище людського життя існує вже давно, до цих пір немає точного визначення цього поняття. Це пов'язано з тим, що поняття багатозначне, на Протягом історії змінювалося, а межі, що відокремлюють його від дефініцій інших засобів передачі інформації, рухливі і не остаточно встановлені.
Сотні років робляться спроби наукового визначення поняття В«книгаВ». Відправною точкою служило вихваляння книги як носія людської думки, твори мистецтва, нерідко мають матеріальну цінність.
Часто при визначенні книги дослідники відштовхувалися від двох основних аспектів книги - матеріальних і змістовних її ознак. В одній західнонімецької енциклопедії дається таке визначення книги: В«Книга з точки зору своєї функції являє собою графічну матеріалізацію духовно-нематеріального змісту з метою його збереження, передачі і поширення в суспільстві В»[10, с.33].
Радянський книгознавець А.І. Борсук дає розгорнуте визначення: В«Книга - це твір писемності та друку (або певна їх сукупність), що є продуктом суспільного свідомості, ідейно-духовного життя суспільства, одним з основних засобів збереження, поширення та розвитку всіх форм ідеології, знаряддям соціальної боротьби, виховання, організації та формування громадської думки, знаряддям наукового та технічного прогресу В»[цит. по: 10, c. 33].
При інтерпретації явища книги використовується та понятійний апарат і методи семіотики. Книга з точки зору теорії знаків обговорювалася в 1974 році на II Всесоюзній науковій конференції з проблем книгознавства. А.А. Гречихин визначив поняття так: В«Книга - це не тільки форма, семіотична (знакова твір певного жанру) або матеріально-конструктивна (Документ, твір друку), але і вміст (соціальна інформація у всіх її різновидах). Вірніше, книга - це діалектична єдність, завжди єдність змісту і семіотичної і матеріально-конструктивної форми В»[10, c.34].
Е.Л. Немирівський у своєму визначенні також дотримується семіотичної концепції: В«Книга є однією з форм існування і поширення семантичної інформації, способом організації виробництва індивідуальної свідомості в знакову систему для її сприйняття іншими індивідами В»[11, c. 493].
І.Є. Баренбаум звернув увагу на недостатній облік в семіотичної концепції багатофункціональності книги (яка є не лише засобом інформації) та її орієнтації на читача. Він запропонував і власне визначення: В«Книга - це твір писемності або друку, що має будь-яку читану знакову форму, зафіксовану на будь-якому матеріалі, що виконує одночасно ряд функцій і адресований реального чи абстрактного читача В»[цит. по: 10, c. 34].
А.А. Беловіцкая і С.Л. Омілянчук дають таке визначення поняття В«книгаВ»: В«Книга - спосіб організації словесного, музичного чи образотворчого твору в видання; спосіб, актуалізований засобами книжкової справи як процес і минущий проміжний результат організації тексту літературного, музичного, образотворчого твору, існуючого у формі письмового документа, в таку форму твору друку, як книжкове видання В»[цит. по: 14, з. 281]. При цьому А.А. Беловіцкая виділяє сутнісну характеристику книги: В«Книга є одна з форм існування інформації В»[3].
Розглядаючи вищевикладені визначення, К. Мігонь відзначає, що всі ці визначення більш або менш вдало окреслюють сферу поняття В«книгаВ», але вони не в змозі відокремити його від інших, таких, як В«газетаВ», В«журналВ», В«листівкаВ», тобто від друкованого слова взагалі. Тому він дає рекомендації, які повинні бути враховані при визначенні поняття В«книгаВ»: визначення повинне відбивати сутність книги як суспільного явища; воно повинно основні характеристики явища; визначуваний об'єкт і визначальна його частина повинні бути адекватні; слід відобразити двоїстий характер книги - її матеріальну форму і ідейний зміст [10, c. 35].
В цілому радянських книгознавство спиралося на висновок, що складність або неможливість вирішення тієї чи іншої наукової проблеми не означає неможливість її вирішити в майбутньому. Тому радянські книгознавці намагалися виробити основні підходи до визначення поняття В«КнигаВ».
Так, А.І. Черняк висловлював думку про те, що велике значення для характеристики книги представляється доцільним розділити визначення поняття В«книгаВ» на дві частини: формальну і функціональну. У відповідності з цим він запропонував наступне визначення: В«Книга - засіб семантичної інформації, твір писемності або друку, що представляє суспільний інтерес; вона служить знаряддям ідеологічної боротьби, формування суспільно-політичних, наукових і естетичних поглядів, інструментом накопичення та поширення знань, науково-технічного прогресу В»[цит. по: 7, c. 31].
Функціональний підхід, визначуваний...
