Міністерство освіти і науки Киргизької Республіки
Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Державне освітня установа вищої
професійного освіти
Киргизько-Російський Слов'янський університет
Юридичний факультет
Кафедра Теорії та історії держави і права
Курсова робота
теоретичні аспекти
Правового нігілізму
Науковий керівник
оскільки ю. н., доцент
Чікеева Зура Чімирбаевна
Виконала: студентка групи Ю-1-10
Акишеву Асилай Камчибековна
Бішкек-2011р.
ПЛАН
Введення
Глава 1. Поняття правового нігілізму
1.1 Поняття правового нігілізму
1.2 Джерела правового нігілізму
1.3 Форми прояву правового нігілізму
Глава 2. Шляхи подолання правового нігілізму
2.1 Правове виховання
2.2 Фактори подолання правового нігілізму
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Актуальність. Проблема ставлення до права є однією з найбільш важливих і актуальних. Дане явище глибоко корениться в правосвідомості людей і відзначено багатьма видатними письменниками, публіцистами, громадськими та політичними діячами. Сутність даного феномена поміщена в загальному негативному, неуважительном, зневажливому ставленні до права, законів, нормативного порядку: вони відверто ігноруються, порушуються, не виконуються, їх не цінують, не поважають. Прояви правового нігілізму носять антигромадський характер, зневажають права громадян, посягають на підвалини і порядок, перешкоджають економічному, культурному, правовому, політичному розвитку суспільства. Масова свідомість вимагає прийняття все нових і нових законів. Все це є наслідком багатьох причин, без подолання яких ідея правової держави нездійсненна.
Правовий нігілізм справляє значний вплив на формування правосвідомості широких мас населення. Саме в реаліях нашого життя відображена гостра актуальність даної проблеми, тому правовий нігілізм - це небезпечне соціальне явище, яке в багатьох випадках стає серйозним перешкодою на шляху реформ і перетворень у процесі розвитку економіки та юриспруденції. Правовий нігілізм - комплексне соціально-правове явище, яке поглинуло більшість сфер суспільного і політичного життя суспільства і держави, тому актуальність цього явища виходить на перший план в процесі формування правових держав.
Об'єктом дослідження даної роботи є правовий нігілізм, предметом дослідження - поняття, сутність, форми прояву та шляхи подолання правового нігілізму.
Метою даної роботи є розгляд теоретичних аспектів правового нігілізму і дослідження даної недуги як комплексного явища.
Зазначена мета зажадає постановки та вирішення ряду наступних завдань:
- уточнення основних понять, які розкривають феномен правового нігілізму;
- аналізування витоків правового нігілізму;
- розгляд форм прояви правового нігілізму;
- виявлення шляхів подолання правового нігілізму.
Стан розробленості теми дослідження. Багато питання, зокрема, породжені сучасними умовами, сферою наявних на сьогоднішній день досліджень, повністю охоплені. Крім цього, більшість робіт, зокрема монографії професора В. А. Туманова [1], В.Н. Прістенского [2] та інших, що досліджували правовий нігілізм як одну з форм деформації правосвідомості, включають загальні ознаки, властиві будь-якому прояву правового нігілізму в сучасному Світ. Комплексних ж, аналітичних досліджень конкретних форм прояву правового нігілізму на даний момент недостатньо.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, 2 розділів і 5 параграфів, висновку і списку використаних джерел.
Глава 1. Поняття правового нігілізму
1.1 Поняття правового нігілізму
Нігілізм (Від лат.nihil - ніщо) - вчення, центральним постулатом якого є повне заперечення традицій, норм, правил, суспільних підвалин, авторитетів. Нігілізм отримав найбільшу поширення в центральних творах відомих російських письменників - І.С. Тургенєва (В«Батьки і дітиВ»), М. Лєскова (В«НікудиВ»), А.Р. Писемського (В«Каламутне море В»). Він був пов'язаний з такими відомими філософами, як П.Ж. Прудон, Ф.Г. Якобі, Ф. Ніцше, М. Хайдеггер, М.А. Бакунін, М. Штірнер, П.А. Кропоткін і інші. Нігілізм - складне соціально-історичне явище, має багато різновидів. Нігілізм може бути моральним, правовим, політичним, ідеологічним, релігійним і т.д., в залежності від того, які цінності заперечуються, про яку сферу знань йдеться - культурі, науці, мистецтві, етиці, політиці, економіці. Кожна з різновидів цієї течії має свою історію.
Що стосується правового нігілізму, то, по думку В. А. Туманова правовий нігілізм - це В«скептичне і негативне ставлення до права аж до повного невіри в його потенційні проблеми так, як того вимагає соціальна справедливість В». [3]
У Великий Радянської Енциклопедія 1978 року дається таке визначення: В« Нігіл та зм правов про й - напрямок суспільно-політичної думки, що заперечує соціальну цінність права і считающее його найменш досконалим способом регулювання суспільних відносин В». [4]
Професор С. С. Алексєєв відзначав, що розглянутий нами феномен, тобто В«негативне ставлення до права, закону і правовими формами організації суспільних відносин В». [5]
Професор Венгеров висуває дві точки зору щодо правового нігілізму: В«правовий нігілізм - це, по-перше, характеристика певних негативних, деформованих сторін правосвідомості, це та ідеологічна і психологічна частина правосвідомості, яка різко критично, негативно ставиться до вимог поваги і дотримання права. По-друге, правовий нігілізм і його антипод - законність - це не тільки сфера духовного життя суспільства, сфера правової свідомості. Це ще і характеристика певного реального стану суспільства В». [6] У першому випадку Венгеров протиставляє в правосвідомості правовому нігілізму законність, яка реалізується в дотриманні і повазі права, у зміцненні правопорядку, у розумінні культурної і духовної цінності права. У другому випадку професор стверджує, що нігілізм - це стан суспільства, яке має не тільки психологічну, а й соціальну характеристику. При цьому правовий нігілізм може досягти таких розмірів, які потягнуть за собою руйнування правової системи - і правотворчих, і правозастосовних її елементів.
Професор В.Н.Прістенскій розглядає дану проблему саме у філософському, а не в юридичному аспекті. В« Філософський підхід до праву не підміняє юридичної, бо висловлює і реалізує природу філософії, її кут зору і тим самим детермінований останніми. Що може і що повинна відкрити філософія в праві? По всій видимості те, що вона відкриває в світі як цілому (а право - лише фрагмент його, воно не має власної логіки, відмінної від логіки світу), - сутність самого глибокого порядку, субстанцію. Цим визначається і підхід. Він полягає в необхідності визначення субстанції права, його найглибших детермінант, корелятів (і тим самим критерію), природно лежать за його межами. Результатом даного осмислення є те чи інше розуміння права. Тому проблема визначення субстанції прав, його корелятів може бути позначена як проблема праворозуміння В». [7]
Правовий нігілізм може бути визначений як стан суспільної свідомості, для якого характерні: юридична некомпетентність, тобто відсутність правових знань; негативна оцінка права (заперечення його соціальної цінності) і поширеність навичок і стереотипів позаправового і протиправного поведінки.
Узагальнивши все вище сказане, ми можемо дати таку дефініцію правового нігілізму: правовий нігілізм - одна з форм правосвідомості та соціальної поведінки (особистості, групи), що характеризується негативним (скептичним) ставленням до закону і цінностям права. Виражається...
