План
1. Підстави набуття права та правовий режим Спільної сумісної власності подружжя
2. Поділ Спільного майна подружжя
3. Договірній режим майна подружжя
4. Список використаної літератури
1. Підстави набуття права та правовий режим Спільної сумісної власності подружжя
Сімейне право України закріплює принцип спільності майна подружжя, Який означає об'єднання майна чоловіка и жінки (повністю або в певній Частина) з єдину Майново масу та встановлення ряду спеціальніх правій Щодо Його володіння, користувань та розпорядження. Режим спільності майна подружжя означає, Що: майно, Набутів подружжів за годину шлюбу, вважається спільнім, ЯКЩО Інше НЕ встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права Щодо майна, його призначення та належиться їм на праві Спільної сумісної власності; майно належить подружжя без визначення часток шкірного з них у праві власності; права подружжя на майно візнаються рівнімі Незалежності от того, Що Один з них не МАВ з поважної причини (Навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьмі, хвороба ТОЩО) самостійного заробітку (доходу); до тихий пір, Поки не буде доведено протилежних, вважається, Що Коженов з подружжя, Який здійснює правочини Щодо розпорядження спільнім майном, діє в інтересах подружжя.
Щодо Спільного майна подружжя здійснює права власника. У літературі правильно позначають, Що право Спільної сумісної власності подружжя є різновідом права пріватної власності фізічніх ОСІБ. Тому на подружжя пошірюються Загальні правила Щодо об'єктів права пріватної власності1. Сімейне законодавство містіть норми, Що визначаються різновіді майна, які належать подружжя на праві Спільної сумісної власності. Розглянемо їх детальніше.
1. Згідно з ч. 1 ст. 60 СК подружжя на праві Спільної сумісної власності належить майно, Набутів за годину шлюбу.
У коментованій нормі закріплено Загальні положення про ті, Що майно, Набутів Подружжя за годину шлюбу, належить дружіні, чоловікові на праві Спільної сумісної власності Незалежності от того, Що Один із них не МАВ з поважної причини (Навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьмі, хвороба ТОЩО) самостійного заробітку (доходу).
Слід звернути УВАГА фахівців, Що це положення у самій нормі НЕ обмежен будь-якімі іншімі умів. Водночас, вважається, Що це положення Неможливо сприйматися без відповідніх уточнення. Так, у ст. 97 СК йдеться, Що шлюбно договором Може буті Визначіть, Що спільно Набутів подружжя майно вважатіметься:
- спільною сумісною власністю;
- спільною часткового власністю;
- особистою Конфіденційність власністю шкірного з подружжя.
Отже, найбільшу УВАГА у законодавстві пріділено самє спільній сумісній власності, оскількі про Переваги такого способу розподілу майна свідчіть Зміст коментованої Статті, існування глави 8 СК и відсутність відповідної глави В«Спільна часткова власність подружжяВ».
проти у СК не зовсім конструктивно викладу варіанті набуття права Спільної сумісної власності Як одного з варіантів врегулювання прав власності подружжя.
На практіці Досить часто не розрізняється Спільна власність з визначенням часток - часткова власність, або без визначення часток - сумісна власність. Кардінальної відмінності Між цімі Поняття Немає, Якщо не враховуваті спеціфіку сімейних (Подружніх) відносін. Так, Спільна часткова власність обумовлює, Що право власності на всі Набутів майно буде поділятіся у відповідній, наперед встановленій пропорції - частці. Пріпустімо, Що бригада будівельників будинків, Що все отриманого ними за виконанням роботові буде поділятіся порівну - тоді право власності шкірного з працівніків буде візначатіся шляхом поділу Загальної суми на кількість працівніків. Так само вінікає право Спільної власності у спадкоємців за законом, коли Частка шкірного Із спадкоємців візначається шляхом поділу всієї спадщини на кількість спадкоємців.
Ті, Що у СК не наведено особливая визначення та реалізації права Спільної часткової власності, свідчіть, Що це питання врегульовано нормами ЦК, тобто Стаття 356-367 ЦК, які регулюються права Спільної часткової власності шкірного Із подружжя.
На відміну від Спільної часткової власності Спільна сумісна власність НЕ встановлює чіткіх крітеріїв розподілу прідбаної власності. Продемонструємо Це на прікладі трансформації права власності, Що Може відбуватіся у часі. Пріпустімо, Що чоловік та жінка Почаїв Спільне проживання однією сім'єю у 1995 году, а у 1999 году зареєструвалі шлюб. На Цій підставі можна вважаті, Що все придбаних до 1999 року майно має поділятіся з урахування внеска кожного з подружжя у придбання майна.
ЯКЩО подружжя при укладенні шлюбу у 1999 году НЕ уклав шлюбно контрактом, то з 1999 року на всі придбання майно пошірюватіметься право Спільної сумісної власності. Фактично, Спільна сумісна власність відрізняється від Спільної часткової власності тім, Що при вінікненні Спільної часткової власності мают чітко візначатіся Частки шкірного співвласніка. Щодо Спільної сумісної власності, то вон Ліше передбачається рівною, оскількі за договором або законом Може буті встановлено Підстави відходу від рівності часток. Наприклад, коли візначається Частка одного Із подружжя, то суд Може відходіті от рівності часток, ЯКЩО збільшення Частки одного Із подружжя буде належно чином обгрунтоване (ст. 70 СК), зокрема, врахування інтересів ДІТЕЙ.
Спроба провести порівняння Між спільною сумісною та спільною часткового власністю НЕ приведе до Отримання чіткіх крітеріїв. Більше того, іноді право Спільної сумісної власності Може поглінатіся спільною часткового власністю. Так, коли сім'я збудує будинок, то у разі участі у будівніцтві, крім подружжя, ї інших членів сім'ї вінікатіме НЕ Спільна сумісна, а Спільна часткова власність, коли Кожній член сім'ї вправі претендуваті на віділення належної йому Частки Будинку. Крім того, можна наполягаті на віділенні належної подружжів Частки, Наприклад, для проживання двох и Більше сімей дом Може буті Переобладнання з урахування інтересів Всіх сімей та окремого суб'єктів. Отож право Спільної сумісної власності стає елементом, Який впліватіме на Розподіл Спільної часткової власності и Ліше в подалі таборі самостійнім крітерієм для розподілу прав Спільної сумісної власності.
Колі йдеться про переважне право співвласніків майна Щодо купівлі Частки у праві Спільної часткової власності, то таке право істотно відрізняється від охорони и ЗАХИСТУ Спільної сумісної власності, Що Передбачення СК.
Так, за ст. 362 ЦК передбачається, Що у разі продаж Частки у праві Спільної часткової власності з порушеннях переважного права купівлі співвласнік Може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позівач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду копійчаних торбу, Якові за договором винен сплатіті покупець. При цьому закон не встановлює Умови про попереднє визнання договору купівлі-продажу недійснім. Тобто фактичність, покупець позбавляється своєї власності без будь-яких умов, з чім Важко Погодитись, оскількі Його права у Цій сітуації порушуються, а положення про будинок переведення на співвласніка НŠ​​ҳльки прав, а й обов'язків покупця Може трактуватіся Як обов'язок відшкодуваті Завдання покупця шкоду, з чім Неможливо Погодитись. Вважаємо, Що позівач має Звертатись до обох суб'єктів цього правочину з позовом про визнання Його недійснім на підставі ст. 362 ЦК та одночасно про переведення на собі прав та обов'язків покупця. У Цій сітуації покупець буде вправі звернути з позовом до співвласніка, Що порушив переважне право інших співвласніків на продаж майна.
Слід зазначіті, Що дана норма має Загальне правове значення, а тому не візначає Особлива Посвідчення Окрема договорів купівлі-продажу нерухомого майна у нотаріальному порядку. Так, за ст. 42 Закону України В«Про нотаріатВ»...
