Введення
Актуальність проблеми боротьби з проявами екстремізму обумовлена ​​в першу чергу тим, що вони посягають на права і свободи людини і громадянина, основи конституційного стоячи Росії, цілісність і безпеку російської держави.
У країні зростає кількість злочинів екстремістської спрямованості. Так, якщо в 2004 році було зареєстровано 130 таких злочинів, то у 2007 році 356, в 2009 році - 456. У наступні роки ця тенденція збереглася.
Екстремістські об'єднання поширили свій вплив на всі регіони Росії. За даними МВС РФ, в Росії 11 тис. молодих людей входять в екстремістські угруповання. На обліках в ОВС складаються понад 300 організацій, з яких більше половини схильні до агресивним діям.
Аналіз оперативної обстановки на території Челябінської області по лінії протидії екстремізму свідчить про її істотному ускладненні, незважаючи на проведену правоохоронними органами роботу щодо попередження, припинення, виявлення правопорушень екстремістської спрямованості. Збільшується чисельність національних угруповань, чиї ідеї засновані на положеннях расової. Національної, релігійної нетерпимості, зростає активність екстремістських проявів. У Челябінській області на обліку в правоохоронних органах складаються 15 рухів деструктивного толку, є відомості про знаходяться в області восьми великих діаспорах загальною чисельністю близько 60500 чоловік.
В даний час розслідується кримінальна справа відносно членів Челябінської осередку міжнародної терористичної організації В«Хізб-ут-Тахрір аль ІсламіВ». Раніше, в 2007 році 3 члена даної організації вже були притягнуті до кримінальної відповідальності за ч.2 ст 282 КК РФ
В цілях підвищення ефективності протидії екстремізму 25 липня 2002 прийнятий федеральний закон В«Про протидію екстремістській діяльностіВ». Цей закон доповнив кримінальний кодекс статтями, які передбачають відповідальність за організацію екстремістського співтовариства і організацію діяльності екстремістської організації. Метою мого дослідження є вивчення поняття екстремізму і проблеми протидії та попередження його органами внутрішніх справ.
Для досягнення цієї мети в дипломній роботі вирішуються наступні завдання:
- розглянути причини виникнення і види екстремізму, а також переслідувані екстремістами мети і використовувані методи;
- розкрити роль і місце органів внутрішніх справ у системі протидії екстремізму;
- дослідити правові основи антіекстремістской діяльності поліції;
- розглянути взаємодію служб і підрозділів поліції з іншими державними органами з попередження та припинення тероризму.
Методологічну основу дипломного дослідження становить діалектичний метод пізнання. При дослідженні були використані історичний, формально-логічний, системно-структурний, статистичний та конкретно-соціологічний методи дослідження.
Теоретичною базою дослідження послужили наукові праці П.В. Агапова, В.А.Бурковской, О, Н. Коршунової, Я.Л. Ванюшина, К.В. Михайлова, Р.А. Сабітова, С.Н. Фрідінського, В.Н. Цуканова та інших авторів у галузі філософії, психології, теорії держави і права, конституційного, адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.
Нормативну базу роботи склали: Конституція Російської Федерації, міжнародне і російське законодавства, нормативні акти суб'єктів Російської Федерації.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері протидії екстремістської діяльності, як соціально-політичному явищу. Предметом виступають адміністративно-правові заходи, застосовувані співробітниками поліції при протидію тероризму.
Проведено комплексний аналіз роботи служб і підрозділів поліції у сфері протидії екстремізму. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства, використовуваного поліцією в даному напрямку.
Містяться в дипломній роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані в подальшій науковій розробці проблеми попередження і припинення екстремістських проявів актів, розвитку антитерористичного законодавства.
Практична значимість проведеного дослідження полягає у висновках і конкретних пропозиціях автора, які можуть сприяти вдосконаленню правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ у протидії екстремізму.
Структура дипломної роботи обумовлена ​​об'єктом, предметом, метою і завданнями дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, що складаються з п'яти параграфів, висновків, списку використаної літератури.
1. Екстремізм: поняття, сутність, класифікація
1.1 Поняття і сутність екстремізму
Поняття екстремістської діяльності дається у Федеральному законі від 25 липня 2002 р. В«Про протидію екстремістській діяльностіВ». Стаття 1 Закону трактує екстремістську діяльність як:
- насильницьке зміну основ конституційного ладу і порушення цілісності Російської Федерації;
- публічне виправдання тероризму і інша терористична діяльність;
- збудження соціальної, расової, національної або релігійної ворожнечі;
- пропаганда винятковості, переваги або неповноцінності людини за ознакою його соціальної, расової, національної, релігійної чи мовної приналежності або ставлення до релігії;
- порушення прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина в залежності від його соціальної, расової, національної, релігійної чи мовної приналежності або ставлення до релігії;
- перешкоджання здійсненню громадянами їхніх виборчих прав і права на участь у референдумі або порушення таємниці голосування, поєднані з насильством чи погрозою його застосування;
- перешкоджання законній діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, виборчих комісій, громадських і релігійних об'єднань або інших організацій, поєднане з насильством чи погрозою його застосування;
- вчинення злочинів з мотивів, зазначених у пункті "е" частини першої статті 63 Кримінального кодексу Російської Федерації;
- пропаганда та публічне демонстрування нацистської атрибутики або символіки або атрибутики або символіки, схожих з нацистською атрибутикою або символікою до ступеня змішання;
- публічні заклики до здійснення зазначених діянь або масове поширення завідомо екстремістських матеріалів, а так само їх виготовлення або зберігання з метою масового поширення;
- публічне завідомо неправдиве обвинувачення особи, що заміщає державну посаду Російської Федерації або державну посаду суб'єкта Російської Федерації, в скоєнні ним у період виконання своїх посадових обов'язків діянь, зазначених у цій статті і є злочином;
- організація і підготовка зазначених діянь, а також підбурювання до їх здійснення;
- фінансування зазначених діянь або інше сприяння в їх організації, підготовки та здійсненні, в тому числі шляхом надання навчальної, поліграфічної та матеріально-технічної бази, телефонного та інших видів зв'язку або надання інформаційних послуг. [1]
Вважається, що слово В«ЕкстремізмВ» походить від латинського слова В«extremusВ» - В«крайнійВ», тобто щось, виходить за певні рамки, норми. У словниках екстремізм тлумачиться як прихильність до крайніх поглядів і заходів. В юридичній літературі екстремізм визначається по - різному. На думку А.Г. Хлебушкіна, екстремізм є протиправна діяльність, здійснення якої завдає або може завдати істотної шкоди основам конституційного ладу чи конституційним основам міжособистісних відносин. У цьому понятті він не відобразив суб'єктивну сутність екстремізму.
зазначених недоліків позбавлене визначення екстремізму яке дано Ю.І. Авдєєвим і А.Я. Гуськовим: В«... Екстремізм - це антигромадське соціально - політичне явище, представляє собою соціально і психологічно обумовлене ідеологічно мотивоване використання крайніх форм та методів у соціально - політичних відносинах В».
