Зміст
Введення
1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів
2. Типові ситуації початкового етапу розслідування. Програми дій слідчого
3. Тактичні особливості слідчих дій і оперативне супроводження розслідування. Основні напрями профілактичної діяльності слідчого
Висновок
Бібліографічний список літератури
Введення
Актуальність теми
Побудова правової держави в Російської Федерації висуває на перший план завдання створення ефективного механізму протидії злочинності. Ефективне і повне розкриття і розслідування злочинів, вжиття заходів щодо усунення причин та умов, сприяють їх вчиненню, забезпечить належну реалізацію принципу законності і невідворотності кримінальної відповідальності.
Конституція Російської Федерації визнає і захищає рівним чином приватну, державну, муніципальну та інші форми власності. Одним з інструментів її захисту є кримінальна відповідальність за протиправні діяння, які кримінальний кодекс визначає як злочину проти власності, в який і входять грабежі та розбійні нападу.
За статистичними даними МВС, за 2009 рік в Росії було зареєстровано більше 48 тисяч розбійних нападів, темпи приросту яких по відношенню до аналогічних показників 2008 року склали 3%. Більшість з них скоєно із застосуванням зброї. При цьому розкриваність розбоїв 2009 році склала лише 55%.
Тільки в грудні 2009 р. зареєстровано 205 379 грабежів. Тут ситуація трохи краща - зареєстрованих грабежів на 15,8% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року [1].
Відкритий характер і зухвалість здійснення цих злочинів, то враження, яке вони справляють на потерпілих і очевидців, обумовлюють значний суспільний резонанс, чому сприяє і відносно низька розкриваність грабежів і розбоїв, часом груповий характер цих злочинів.
Ці особливо тяжкі злочини відносяться до числа трудомістких і складних для розкриття. Як відомо, розкривається лише половина грабежів і розбоїв з числа зареєстрованих.
Їх розкриття та розслідування вимагає від слідчого додатка максимуму інтелектуальних зусиль, застосування сукупності професійних знань, умінь і навичок в ході організації та проведення слідчих дій і розшукових заходів. Передбачається використання факторів активності, раптовості, часу, можливостей бригадного методу розслідування.
Відомі дослідження криміналістів в останні 5-10 років (на рівні кандидатських дисертацій), до Наприклад, М.В. Суботіній [2], І.І. Клименко [3], В.А. Жердєва [4], Н.В. Рачева [5] і деякі інші, основні завдання і цілі, поставлені перед даним дослідженням не вирішують, тим більше що виконані вони були, ще в період дії КПК РРФСР.
Вважати, що всі проблеми розслідування цих видів злочинів у роботах названих вчених дозволені, було б помилковим. На сучасному етапі розвитку криміналістики перед вченими-криміналістами постає низка актуальних завдань у розробці додаткових науково обгрунтованих рекомендацій з розслідування серійних грабежів і розбоїв, скоєних організованими злочинними групами (спільнотами), з урахуванням сучасних умов правового розвитку та економічних змін, що відбуваються в російській дійсності.
Метою курсової є дослідження теоретичних положень методики розслідування грабежів і розбійних нападів.
Відповідно до даної метою в роботі поставлені наступні завдання :
1. Дати криміналістичну характеристику грабежам і розбійним нападам.
2. Розглянути типові ситуації початкового етапу розслідування і програми дій слідчого.
3. Показати тактичні особливості слідчих дій і оперативне супроводження розслідування. Охарактеризувати основні напрями профілактичної діяльності слідчого.
Об'єктом цього дослідження є комплекс правовідносин, складаються в процесі розкриття та розслідування кримінальних справ про грабежі і розбійних нападах.
Предметом дослідження послужили сукупність норм кримінального, кримінально-процесуального права, що регламентують кримінальну відповідальність за вчинення крадіжки, процес розслідування кримінальних справ даної категорії, наукові розробки з зазначеної проблематики.
1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів
Розбій і грабіж відносяться до злочинів проти власності та представляють значну суспільну небезпека, оскільки заподіюють потерпілим не тільки матеріальний збиток, але і можуть зазіхати на їхнє життя і здоров'я.
Склад цього злочину з криміналістичної боку носить відкритий спосіб викрадення майна, застосування насильства або загрози насильства, а також ряд інших обтяжуючих відповідальність обставин (з незаконним проникненням у житло чи інше сховище, неодноразово, вчинене групою осіб за попередньою змовою і ін.) Відкритий характер і зухвалість здійснення цього злочину, і то враження, яке він справляє на потерпілих і очевидців, обумовлюють значний суспільний резонанс, чому сприяє і відносно низька розкриваність грабежів.
У ряді випадків ці злочини скоюються групами, що підвищує їх соціальну небезпеку.
Кримінальний закон визначає грабіж як відкрите викрадення майна без насильства або з насильством, не небезпечним для життя і здоров'я (ст. 161 Кримінального Кодексу РФ - далі КК) [6]; розбій як напад з метою заволодіння майном, вчинене з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування насильства [7]. Для криміналістичної характеристики розбою істотними є: відкритий характер злочину, насильницької і двостороння спрямованість дій злочинців, що зачіпає як особистість потерпілого, так і його майно.
Незважаючи на те, що дані види злочинів являють собою в кримінально-правовому відношенні самостійні склади злочинів, в криміналістиці існує єдина методика їх розслідування. Дана обставина обумовлена ​​схожістю, а часто і збігом основних структурних елементів їх криміналістичних характеристик.
Серед способів розбоїв і грабежів можна виділити наступні [8]:
1) нападу на відкритій місцевості або в приміщенні, що вчиняються з використанням фактора раптовості, без застосування насильства;
2) нападу на відкритій місцевості (Вулиці, лісовий масив і т. д.), а також у дворах і в під'їздах будинків з застосуванням чи погрозою застосування насильства;
3) нападу на громадян в приміщеннях з проникненням у ці приміщення (службові будівлі, гуртожитки, житло громадян і ін), під якимось приводом або із застосуванням насильства;
4) нападу на касирів, продавців, співробітників державних і комерційних банків, чинені в приміщеннях торговельних підприємств, фінансових установ, відділень зв'язку та інших державних або приватних установ чи підприємств;
5) нападу на громадян в рухомому складі залізничного, водного та іншого транспорту;
6) напади на водіїв автомашин (таксі, особистий транспорт) з метою заволодіння машиною, викрадення грошей, цінних вантажів;
7) заволодіння грошима чи майном шляхом приведення потерпілого в безпорадний стан з використанням одурманюючих речовин.
За часом грабежі та розбійні нападу найчастіше відбуваються у вечірній і нічний час, хоча нерідкі випадки, коли дані злочини скоюються і вдень [9].
Способи вчинення грабежів і розбійних нападів відрізняються великою різноманітністю. До їх числа відносяться: виривання сумок, портфелів та інших предметів з рук потерпілого (В«ривокВ»); зривання головних уборів і шарфів; заволодіння відносно невеликими сумами грошей, мобільними телефонами, предметами одягу, продуктами харчування та іншим майном шляхом фізичного або психічного насильства або із застосуванням холодної або вогнепальної зброї [10].
Для проникнення в приміщення і квартири злочинці в ряді випадків представляються під вигаданими іменами, нібито виконують посадов...
