Дисципліна праці. Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності: поняття, елементи
План
Введення
1. Поняття дисциплінарного проступку
1.2 Елементи дисциплінарного проступку
1.3 Склад дисциплінарного проступку
1.4 Класифікація дисциплінарних проступків
2. Загальні дисциплінарні стягнення: поняття, види, порядок накладення і зняття. Спеціальна дисциплінарна відповідальність для окремих категорій працівників
2.1 Види дисциплінарних стягнень
2.2 Порядок застосування дисциплінарних стягнень
2.3 Порядок накладення і зняття дисциплінарних стягнень
3. Практичні завдання
Висновок
Список літератури
Введення
В даний час порушення законодавства про дисциплінарну відповідальність носять масовий характер. Про їх масштаби свідчать, зокрема, дані аналізу результатів тематичних та цільових перевірок, проведених держінспекторами праці з питань дотримання законодавства про трудову дисципліну, судової практики розгляду справ про поновлення на роботі, про заперечування дисциплінарних стягнень, а також конкретних наказів про накладення дисциплінарних стягнень, письмових пояснень, витребуваних від порушників у окремих організаціях.
Все це не може не наводити на думку про необхідність аналізу сутності дисциплінарного проступку як підстави дисциплінарної відповідальності, маючи на увазі його складу саме як склад правопорушення.
1. Поняття дисциплінарного проступку
дисциплінарний проступок відповідальність стягнення
Дисциплінарний проступок (англ disciplinary offence, misdemeanour) - протиправне винна порушення трудової або службової дисципліни співробітником (працівником), за який передбачена відповідальність у дисциплінарному порядку.
Стаття 192 Трудового кодексу визначає дисциплінарний проступок як невиконання або неналежне виконання працівником з його вини покладених на нього трудових обов'язків. Потрібно зауважити, що в законодавстві вперше дано легальне поняття дисциплінарного проступку, що є, в свою чергу, необхідною умовою для кваліфікації конкретного діяння в якості дисциплінарного проступку і відмежування його від злочинів та адміністративних правопорушень.
Не є дисциплінарним проступком поведінка працівника, що не має відношення до його трудових обов'язків. Дисциплінарний проступок відрізняє протиправний характер, тобто така поведінка працівника, яка порушує чинне законодавство, інші нормативні акти про працю.
Відмова виконати неправомірний наказ не є дисциплінарним проступком. Судова практика розцінює як правомірна поведінка непокору працівника наказом керівника організації, що порушує вимоги Закону.
Дисциплінарний проступок завжди є винна дія (умисна або необережна). Невиконання трудових обов'язків не з вини працівника не може вважатися дисциплінарним проступком.
За скоєння дисциплінарного проступку працівник притягається до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення.
1.2 Елементи дисциплінарного проступку
Вчинення дисциплінарного проступку є юридично значущою обставиною при притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з чим слід визнати, що поняття "дисциплінарний проступок" є правовим. Дане поняття також розпадається на юридично значимі обставини, доведеність яких і дозволяє зробити висновок про вчинення працівником дисциплінарного проступку.
перше, юридично значущим обставиною при вчиненні працівником дисциплінарного проступку є невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, покладених на нього у відповідності з трудовим законодавством, угодами, локальними нормативними правовими актами і трудовим договором. Коло трудових обов'язків працівника має бути визначений відповідно до трудовим законодавством, покладання на працівника обов'язків, які виходять за рамки його трудової функції без згоди працівника, і додаткової оплати дозволяє йому відмовитися від їх виконання. Така відмова відповідає чинному законодавству, тому працівник не повинен нести за нього тягар несприятливих наслідків. У зв'язку з чим коло трудових обов'язків працівника слід визначати стосовно до існуючим тарифно-кваліфікаційним довідникам, виходячи з того, за якою трудової функції укладено з працівником трудовий договір. Працівник повинен бути ознайомлений з покладеними на нього трудовими обов'язками. Для даного ознайомлення також встановлена ​​письмова форма. Відсутність у роботодавця письмових доказів, що підтверджують ознайомлення працівника з трудовими обов'язками, позбавляє його представників права при виникненні спору посилатися на показання свідків для підтвердження даного ознайомлення. Одним з доказів, що підтверджують коло покладених на працівника обов'язків, є укладений з ним трудовий договір. Конкретні доручення працівникові в рамках його трудової функції також необхідно робити в письмовій формі. Доведеність невиконання дорученого завдання, що входить в трудову функцію працівника, і дозволяє зробити висновок про невиконанні покладених на нього трудових обов'язків. При пред'явленні працівникові претензій з приводу неналежного виконання трудових обов'язків, має бути доведено, які конкретно дії не вчинив працівник, які він повинен був вчинити у відповідності зі своєю трудовою функцією.
друге, обставиною, яка вимагається довести при вчиненні дисциплінарного проступку, є вина працівника в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього трудових обов'язків. Провина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку може бути виражена у формі прямого або непрямого умислу. Тобто має бути доведено, що працівник бажав або свідомо допускав настання несприятливих для роботодавця наслідків. Інші форми вини при вчиненні дисциплінарного проступку, як правило, не існують. Винятки становлять випадки, коли дисциплінарний проступок вчиняє працівник, трудова функція якого пов'язана з діяльністю, що створює підвищену небезпеку для оточуючих, тобто з джерелом підвищеної небезпеки. Зазначені працівники можуть вчинити дисциплінарний проступок у формі недбалості або самовпевненості, тобто працівник може передбачити настання несприятливих для роботодавця наслідків, але вважати, що йому вдасться їх уникнути.
третє, обставиною, що вимагає доведення при вчиненні працівником дисциплінарного проступку, є неправомірність дій (бездіяльності) працівника. Працівник може правомірно відмовитися від виконання трудових обов'язків, наприклад, при невиконанні роботодавцем обов'язку щодо своєчасної і в повному розмірі оплати його праці. У цьому випадку працівник відмовляється від примусової праці, тобто здійснює правомірні дії.
четверте, обставиною, яка підлягає доказуванню при вчиненні працівником дисциплінарного проступку, є наявність причинного зв'язку між досконалими працівником винними і неправомірними діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов'язків. Працівник може вчинити винні і неправомірні дії, які не будуть пов'язані з виконуваними їм трудовими обов'язками, наприклад, він під час відпустки може з'явитися на роботі в стані алкогольного сп'яніння. У цьому випадку відсутній причинний зв'язок між його винними і неправомірними діями і виконанням трудових обов'язків.
Доведеність перерахованих юридично значимих обставин, тобто їх підтвердження сукупністю відносяться, допустимих, достовірних і достатніх доказів, дозволяє зробити висновок про вчинення працівником дисциплінарного проступку. Недоведеність хоча б одного з них свідчить про те, що працівник дисциплінарний проступок не вчинив.
У зв'язку з викладеним дисциплінарний проступок може бути визначений як вчинення працівником винного та неправомірної дії (бездіяльності), яке знаходиться в причинному зв'язку з невиконанням або ненал...
