Курсова робота
з дисципліни: цивільне процесуальне право
по темі:
НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ З ОХОРОНИ СПАДКОВИХ ПРАВ
Виконавець студент гр.УЮП-06 _________________
підпис, дата
Керівник, д-р
філолог. наук __________________
підпис, дата
Якутськ 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПАДКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
1.1 Загальне поняття спадкового правовідносини. Об'єкт і суб'єкт спадкового правовідносини
1.2 Підстави виникнення спадкового правовідносини
1.3 Юридичне зміст спадкового правовідносини
2 НОТАРІАЛЬНА ЗАХИСТ СПАДКОВИХ ПРАВ
2.1 Вжиття заходів до охорони спадщини, що не потребує управління
2.2 Вжиття заходів до охорони спадщини, що потребує управління
2.3 Видача свідоцтва про право на спадщину
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Спадкове право відноситься до одних з найбільш затребуваних на практиці підгалузей цивільного права. Історично склалося як правовий інструмент, забезпечує баланс між громадськими (соціальними) і приватними (Індивідуальними) інтересами в сфері майнових відносин, спадкове право і в сучасному світі виступає не тільки в якості одного з найважливіших способів набуття права власності, але і створює умови для захисту майнових інтересів сім'ї спадкодавця.
Спадкове право, будучи безпосередньо заснованим на складаються століттями національних і моральних традиціях сімейної організації суспільства, є однією з найбільш стабільних і консервативних галузей цивільного законодавства.
Актуальність теми дослідження визначена необхідністю забезпечення в правовій державі захисту інституту приватної власності. Правовий захист спадкових прав є базою охорони права приватної власності, невід'ємним елементом свободи цивільного обороту. Основні принципи захисту спадкових прав повинні базуватися на пріоритеті прав і свобод людини і інших принципах правової держави.
В Нині право спадкування гарантується Основним законом - Конституцією Російської Федерації. Цивільний Кодекс Російської Федерації 1994 року конкретизує норми Конституції РФ, скасувавши практично всі законодавчі заборони щодо видів, обсягів та вартості майна, яке може належати громадянам. III частина Цивільного кодексу РФ, що містить, зокрема, розділ V В«Спадкове правоВ», прийнята і введена в дію з 1 березня 2002 року, в цілому детально врегулювала основні інститути спадкового права, створивши необхідні правові гарантії свободи заповідальне волі, захисту інтересів сім'ї спадкодавця, законності спадкування окремих видів майна.
В сфері спадкових відносин традиційно саме інститут нотаріату виконує функцію по доданню спадковим правам необхідної визначеності та безперечність.
Розмежування нотаріальних функцій на соціальні та змістовні дозволяє розглянути різні підходи до даної теми. Правоохоронна функція нотаріату відображає його місце як публічно-правового інституту, який забезпечує законність і правомірність юридичних дій учасників цивільного обороту в самому широкому сенсі, знижуючи рівень як цивільних, так і кримінальних правопорушень [38, стор.12].
Охоронна функція нотаріату полягає у покладанні на систему нотаріату охорони прав учасників нотаріального провадження, в тому числі шляхом сприяння у здійсненні їх прав і виконанні обов'язків. При цьому охоронна функція здійснюється нотаріусами не тільки при вчиненні нотаріальних дій однойменного характеру (вжиття заходів до охорони спадкового майна), але і при здійсненні практично будь-якого нотаріальної дії [38, стор.13].
Російські нотаріуси забезпечують гарантії свободи заповіту і його исполнимости, в процесі вчинення відповідних нотаріальних дій, сприяють охороні і захисту інтересів сім'ї при спадкуванні, забезпечують збереження спадкового майна до прийняття спадкоємцями спадщини.
Правовий основою функціонування інституту нотаріату є Основи законодавства Російської Федерації про нотаріат. Таким чином, першочерговим завданням правової науки є концептуальна розробка теорії нотаріальної захисту безспірних прав, зокрема, спадкових.
Незважаючи на значне число новоявлених наукових праць, присвячених проблемам спадкового права та нотаріальної діяльності, зміст діяльності нотаріуса по захисту і охороні спадкових прав громадян, представляється нам недостатньо дослідженим і потребує подальшої розробки.
Об'єкт дослідження складають особливості правозастосовчої діяльності органів нотаріату, спрямованої на охорону і захист прав громадян на майно, що переходить в порядку спадкування.
Предметом дослідження стали правові норми, що закріплюють здійснення нотаріальної діяльності та вчинення окремих нотаріальних дій, спрямованих на охорону спадкових прав.
Метою дослідження є аналіз нотаріальних дій з охорони спадкових прав.
Для реалізації мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Вивчення та аналіз теоретичних основ поняття спадкового правовідносини.
2. Вивчення та розгляд об'єкта і суб'єкта, підстави виникнення та юридичного змісту спадкового правовідносини.
3. Вивчення та аналіз нотаріальної захисту спадкових прав громадян.
4. Розгляд та аналіз заходів прийнятих до охорони спадщини, що не вимагає і вимагає управління, нотаріальних дій за видачу свідоцтва про право на спадщину як міру захисту спадкових прав громадян.
Робота складається з двох глав. У першому розділі розкривається зміст поняття В«спадкове правовідносини В», розглядаються теоретичні основи - об'єкт і суб'єкт, підстави виникнення і юридичний зміст спадкових правовідносин. Друга глава присвячена вивченню нотаріальної захисту спадкових прав, де розглядаються і аналізуються особливості охорони спадкових прав громадян шляхом прийняття заходів до охорони спадщини не вимагає і вимагає управління, розглядається питання видачі свідоцтва про право на спадщину.
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПАДКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
1.1 Загальне поняття спадкового правовідносини. Об'єкт і суб'єкт спадкового правовідносини
В«Рух будь-якого правовідносини починається його виникненням і закінчується припиненням ... За час дії правовідносини може зазнавати те чи інше зміна у змісті або в суб'єктному складі, зберігаючи інші свої риси, продовжуючи існувати у зміненому вигляді В». За життя громадянин може бути суб'єктом великої кількості правовідносин, носієм прав та обов'язків. Після його смерті правовідносини, в яких він брав участь, В«втрачаютьВ» свій суб'єкт. Разом з тим, В«безсуб'єктногоВ» правовідношення не стає: його суб'єкт (особа управомоченное або зобов'язану) залишається якийсь час не визначеним, але з моменту визначення вважається, що він вступив в правовідносини в момент В«вибуттяВ» з нього померлого. Перехід суб'єктивного права (В широкому сенсі-також правового обов'язку) від однієї особи (праводателя) до іншому (правонаступнику) у порядку похідного правопріобретенія (в відповідних випадках - похідного придбання правового обов'язку) іменується в науці правонаступництвом [10, стр. 48]. Перехід не окремих прав та обов'язків певної особи, а всій їх сукупності називається загальним або універсальним правонаступництвом. Універсальне правонаступництво є основою інституту спадкування. При спадкуванні майно (майнові права і обов'язки) померлого правопопередника (спадкодавця) у незмінному вигляді переходить до його правонаступників (спадкоємців) як єдине ціле і в один і той же момент. При цьому має місце правонаступництво безпосереднє, під яким розуміється прямий перехід прав та обов'язків спадкодавця до спадкоємців без попередньої їх передачі у вигляді своєрідної проміжної стадії якій третій суб'єкту.
Перехід прав та обов'язків спадкодавця до його спадкоємців у порядку універсального правонаступництва здійснюється в межах спадкового правовідносини. Спадкове пра...
