План
Введення
I. Сутність Обвинуваченого у кримінальному процесі
1.1 Поняття Обвинуваченого у кримінальному процесі України
1.2 Підстава притягнення особи як обвинуваченого в Україні
1.3 Досудове виробництво та положення обвинуваченого в кримінальному процесі країнах Франції, Німеччини, Англії та США
2. Процес накладення звинувачення в кримінальному процесі
2.1 Права обвинуваченого
2.2 Проблеми презумпції невинуватості обвинуваченого
2.3 Пред'явлення обвинувачення як самостійна процесуальна дія
Висновок
Список літератури
Введення
В даній роботі будуть розглянуті основні положення такі як поняття обвинуваченого в кримінальному процесі України, права обвинуваченого та завдання, що стосуються підстави притягнення обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого. А також будуть вивчені проблеми презумпції невинуватості обвинуваченого. В ході написання роботи будуть вивчені деякі точки зору, зроблено висновки, які будуть викладені у Висновку.
У даній роботі робиться спроба розглянути основні питання процесуального становища обвинуваченого в кримінальному судочинстві.
У роботі не дається вичерпного викладу всіх питань теми. Обсяг цієї роботи дозволив зупинитися тільки на найбільш важливих питаннях теми. Робота заснована на аналізі чинного кримінально-процесуального кодексу України і спеціальній літературі, присвяченій процесу.
У ході роботи Я використовувала посилання на книги таких авторів Дьяченко М.С., Дубинський А.Я., Лубшев Ю.Ф., Клямко Е.І., Карєв Д.С., Коблікова А.С., Калиновський К.Б., інтернет, а також в даній курсовій роботі є витяги з кримінально процесуального кодексу і конституції України.
Вибір теми цієї курсової роботи пов'язаний з тим, що питання про процесуальному становищі обвинуваченого має велике практичне і теоретичне значення. Цим і пояснюється, що обрана мною тема має велику актуальність.
I. Сутність Обвинуваченого у кримінальному процесі 1.1 Поняття Обвинуваченого у кримінальному процесі України
Одним з активних учасників кримінального процесу, особисто зацікавленого в результаті справи, є обвинувачуваний - як особа, інтереси якої більш всього зачіпаються в ході кримінального переслідування та судочинства з огляду реальної загрози застосування до нього заходів кримінальної відповідальності.
Поняття обвинуваченого чітко і ясно визначається кримінально -
процесуальним законом. У кримінальному процесі ні фактичні дані про вчинення особою злочину самі по собі, ні застосування заходів процесуального попередження відносно даної особи не служать достатньою підставою для визнання його обвинуваченим. По всіх справах для цього необхідно, щоб в установленому законом порядку формулювалося звинувачення і почалося викриття відповідної особи у офіційно інкримінованому йому злочині.
З цього питання в юридичній літературі немає єдиної точки зору. Багато авторів, наприклад, М.С. Строгович, М.А. Цельцов, В.А. Стремовський пов'язують поява обвинуваченого з винесенням постанови про притягнення до кримінальної відповідальності в якості обвинуваченого. Тому термін "обвинувачений" має широке значення.
Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого, вважається обвинуваченим з моменту його залучення і до вступу вироку в законну силу. У вузькому розумінні слова обвинувачений є лише на досудовому слідстві. Але це поняття вживається і в більш широкому розумінні: щодо підсудного, засудженого та виправданого. Поняття "обвинувачений" значно широке, ніж поняття "підсудний", так як кожен підсудний є обвинуваченим, але не всякий обвинувачений буде підсудним. З моменту прийняття справ до провадження судом та винесення постанови про призначення Судового розгляду обвинувачений іменується підсудним. А обвинувачений, щодо якого суд виніс вирок, іменується засудженим якщо вирок обвинувальний, або виправданим - тому що вважається що, вирок виправдувальний. [1. c.101]
У відповідності ст.43. КПК України "Обвинуваченим є особа, щодо якого в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після віддання до суду обвинувачений називається підсудним. [10. c.234]
Обвинувачений - це центральний учасник кримінального процесу, оскільки і попереднє розслідування, і судовий розгляд проводиться з приводу пред'явленого йому обвинувачення.
Обвинувачений - це особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, але питання про його винність ще не вирішене, це питання належить вирішити, а для цього треба перш за все дослідити всебічно, повно і неупереджено всі обставини справи, як викривають обвинуваченого, так і виправдовують його ".
Залучення особи як обвинуваченого - це надзвичайно відповідальний акт, тому закон вимагає, щоб слідчий мав у своєму розпорядженні до моменту винесення постанови в якості обвинуваченого достатніми доказами. Строгович М.С. з цього приводу писав, що "скороспілим залучення в якості обвинуваченого, без отримання серйозних доказів винності даної особи, так і штучна затримка залучення, відтягування його до кінця слідства неприпустима "
Необхідно визначити з якого моменту треба визнавати особу в якості обвинуваченого. Момент визнання особи в якості обвинуваченого пов'язаний з винесенням органом переслідування постанови про притягнення особи як обвинуваченого і пред'явленні обвинувачення. У постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку міститься обвинувальний тезу, сформульовану слідчим, а це значить, що він не просто довільно виносить і становить зазначені документи. Ці дії він виконує на основі доказів, зібраних і перевірених у ході попереднього слідства і підтверджують винність особи, залученого до кримінальної відповідальності.
З моменту винесення постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого до нього можуть бути застосовані передбачені законом заходи процесуального примусу, зокрема запобіжний захід (ст.148-165, 436 КПК України), а також оголошений його розшук (ст.138, 139 КПК України). [10. c. 202] Однак завжди слід пам'ятати, що притягнення особи в якості обвинуваченого, віддання його суду не означає визнання цієї особи винною. До того часу, поки в установленому законом порядку вина особи не буде доведена і остання не буде визнана винною у вчиненні злочину, його не можна називати злочинцем у публічних виступах, у пресі, по радіо і телебаченню, в офіційних документах і поводитися з ним як з таким.
Таким чином, обвинувачений - це особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченого. З цього моменту обвинувачений наділяється широким обсягом процесуальних прав для захисту своїх законних інтересів.
1.2 Підстава притягнення особи як обвинуваченого в Україні
Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого передбачені в ст.131 і 132 КПК України [10. c.185]
Для того щоб особа, яка вчинила злочин, піддати справедливому покаранню, необхідно достовірно встановити всі фактичні обставини осудного йому в провину злочину, ступінь винності притягається до відповідальності особи та інші дані, що мають значення для справи (зокрема, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність), а також причини і умови, що сприяли вчиненню злочину.
Історично на основі багаторічного досвіду склалася строго впорядкована система, мета якої - оптимально засвідчити істинність відомих компетентному органу відомостей про подію. Ця система являє собою діяльність за попередньою перевірці заяви (повідомлення) про злочин, розслідування, судового розгляду (Дозволу) кримінальних справ і частково виконання вироків і регулюється кримінально-процесуальним законом.
З точки зору процесуалістів термін "залучення особи в якості обвинуваченого "даний термін має ч...
