ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Поняття та види слідчого огляду і освідування
1.1 Поняття слідчого огляду і освідування
1.2 Види слідчого огляду (огляд місця події, огляд житла та іншого законного володіння, огляд трупа) та освідування
Глава 2. Процесуальний порядок виробництва огляду та освідування
2.1 Процесуальний порядок провадження слідчої огляду
2.2 Процесуальний порядок провадження огляду
Глава 3. Процесуальне оформлення результатів слідчого огляду і освідування
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Кожне слідче дія має безліч індивідуальних особливостей. Тим не менш, слідчі дії не можна розглядати як розрізнені і незалежні один від одного способи збирання доказів, вони являють собою організовану цілісну систему, що проявляється в їх внутрішньої взаємозв'язку і впорядкованості.
Дана робота присвячена питань, пов'язаних з визначенням поняття і сутності таких слідчих дій, як огляд і огляд.
Часто доведення провини конкретної особи у вчиненні злочину грунтується на свідченнях, висновках експертів. Іноді раніше допитані особи відмовляються від своїх показань або міняють їх, що призводить до припинення кримінального переслідування або постановою виправдувального вироку. У цьому зв'язку важливе теоретичне і практичне значення набуває проблема подальшої об'єктивізації доказування шляхом максимального використання матеріальних слідів, виявляються при провадженні слідчих дій.
Огляд - одне з найбільш часто використовуваних засобів в арсеналі слідчого в справі виявлення і збирання матеріальних слідів злочину.
Говорячи про огляді, необхідно відзначити, що в навчальній літературі не заперечується, що огляд є слідчим дією, яке передбачене ст. 206 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Білорусь (далі - КПК). У практичній діяльності воно зустрічається досить рідко, хоча можливість його проведення передбачено не лише на стадії попереднього розслідування, але і в ході судового слідства (ст. 343 УПК).
Актуальність обраної теми дослідження обумовлена ​​тим, що в законодавстві мають місце певні прогалини в регулюванні питань огляду та огляду. В справжньому дослідженні будуть виявлені ці проблеми та запропоновані рекомендації щодо удосконалення законодавства.
У даній курсовій роботі переслідуються наступні цілі:
- поглибити і розширити свої теоретичні знання з питань сутності та правового регулювання огляду та освідування;
- показати особливості огляду та освідування;
- застосовуючи метод теоретичного аналізу, навчитися самостійно знаходити зв'язок між отриманими знаннями і застосовувати їх для вирішення практичних проблем по удосконалення законодавства у розглянутій області.
Основні завдання курсової роботи:
- розкрити поняття і види слідчого огляду і освідування;
- описати процесуальний порядок виробництва огляду і освідування;
- розглянути особливості процесуального оформлення результатів слідчого огляду і огляду.
Методи дослідження, застосовувані при написанні курсової роботи:
- аналіз нормативних правових актів та спеціальної літератури;
- логіко-юридичний;
- порівняльний;
- описовий;
- соціологічний;
- збору необхідної інформації;
- структурного аналізу.
Глава 1. Поняття та види слідчого огляду і огляду
1.1 Поняття слідчого огляду і освідування
Перш за все, розкриємо сутність понять "слідчий огляд" і "огляд". У КПК Республіки Білорусь сутність зазначених слідчих дій розкривається в главі 23. Для того, щоб найбільш повно розкрити поняття огляду та огляду, проаналізуємо визначення, пропоновані різними авторами.
Б.С. Тетерін визначає огляд як "слідча дія, що полягає в безпосередньому ознайомленні слідчого або особи, яка провадить дізнання, у присутності понятих з місцем події, ділянкою місцевості, окремими приміщеннями, предметами та документами з метою виявлення та закріплення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки події та інших обставин, що мають значення для розкриття злочину і викриття винних "[22, с. 125].
Л.І. Кукреш пропонує наступне визначення: "огляд - це слідча дія, що полягає в безпосередньому огляді ділянок місцевості, житла, предметів та інших об'єктів з метою виявлення слідів злочину, предметів, з'ясування обстановки події, встановлення інших обставин, що мають значення для кримінальної справи "[18, с. 61].
М.В. Гаврилов та А.Н. Іванов визначають слідчий огляд як "слідча дія, що полягає в сприйнятті і вивченні уповноваженими на те особами об'єктів (Матеріальних носіїв інформації) з метою виявлення, дослідження, оцінки і фіксації їх властивостей і ознак, пов'язаних з досліджуваним подією, і отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі " [17, с. 9].
В якості базового в даній роботі ми будемо використовувати визначення огляду, яке запропонував П.В. Митник: " огляд - це слідча дія, що складається в безпосередньому сприйнятті і фіксації слідчим, дізнавачем різних матеріальних об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших матеріальних об'єктів, з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи "[21, с. 25].
Необхідно відзначити, що сам термін "огляд" походить від слова "дивитися" і в буквальному розумінні означає ознайомлення з об'єктами за допомогою органів зору. Практично ж в ознайомленні з об'єктами огляду беруть участь і інші органи чуття - слух, нюх, дотик і т.д. Тому ми поділяємо думку Б.С. Тетеріна про те, що термін "огляд" слід розуміти як умовний, позначає безпосереднє ознайомлення з об'єктами даної слідчої дії при допомоги всіх органів чуття.
Суть огляду полягає в безпосередньому сприйнятті, виявленні, вивченні та фіксації посадовою особою, яка здійснює провадження у кримінальній справі, станів, властивостей і ознак матеріальних об'єктів, імовірно, пов'язані з вчиненням та приховуванням злочинів. В процесі огляду емпіричне пізнання доповнюється логічним мисленням, а також аналізом і оцінкою оглядаються об'єктів.
Підставою для проведення огляду місця події, трупа, місцевості, приміщення, житла і іншого законного володіння, предметів і документів є наявність достатніх даних вважати, що в ході цих слідчих дій можуть бути виявлені сліди злочину і інші матеріальні об'єкти, з'ясовані інші обставини, що мають значення для кримінальної справи. На відміну від допиту, очної ставки при проведенні огляду посадова особа розраховує отримати матеріальні сліди злочину.
Цілями огляду є:
- безпосереднє вивчення обстановки для з'ясування характеру і обставин розслідуваної діяння;
- виявлення, фіксація, вилучення слідів злочину (речових доказів);
- встановлення обставин, які сприяють вчиненню злочину;
- процесуальне закріплення слідів злочину [21, с. 26].
Слідчий огляд слід відрізняти від таких подібних слідчих дій, як обшук і виробництво експертизи.
Слідчий огляд і обшук мають деяку схожість. В обох випадках учасники слідчої дії виїжджають на місце події і безпосередньо знайомляться з обстановкою, відшукують сліди, предмети, що мають значення речових доказів, і т.д.
Між цими слідчими діями є і суттєві відмінності. При огляді слідчий лише знайомиться з обстановкою на місці події, досліджує конкретну ділянку місцевості, приміщення або окремий предмет, не знаючи заздалегідь, що він може виявити. Відбувається як би констатація того, що вже здійснилося і залишило сліди у матеріальному світі. При обшуку слідчий розшукує певні предмети, заздалегідь йому відомі по родових або індивідуальним ознаками, з метою їх вилучення (предмети шп...
