Курсова робота
Види монархій у сучасному світі
Виконав студент
Захаров Т.В.
Зміст
Введення
1. Поняття і сутність монархії
1.1 Ознаки монархії як форми правління
1.2 Переваги і недоліки монархічної форми правління
2. Види монархій як форми правління
2.1 Абсолютна монархія
2.2 Обмежена монархія
2.2.1 Дуалістична монархія
2.2.2 Парламентарна монархія
2.3 Історичні види монархій
3. Сучасні монархічні держави
3.1 Монархія у Великобританії
3.2 Монархія в Японії
Висновок
Глосарій
Список літератури
Додаток
монархія правління держава
Введення
В даний час питання про природу і сутність монархічної форми правління не втратив своєї актуальності, в усі історичні епохи багато мислителів намагалися запропонувати найкращу форму побудови держави, яка ідеальним чином упорядковує життя людей. Деякі з них (Платон, Арістотель, Дж. Локк, І.А. Ільїн, Л.А. Тихомиров та ін) бачили вихід в удосконаленні одноосібних моделей публічного управління.
Монархія (лат. monarcha від грец . ОјОїОЅО±ПЃП‡ОЇО± - В«єдиновладдяВ»: грец. ОјПЊОЅОїП‚ - В«одиночний, єдинийВ» та грец. бјЂПЃП‡П‰ОЅ - В«володар, правительВ») - форма правління, при якій верховна державна влада належить одній особі - монарху (королю, царю, імператору, герцогу, ерцгерцогові, султану, еміру, хану ...) і в першу чергу обумовлена ​​традиціями передачі влади.
Монархія з точки зору монархістів - це система влади, непохідних від яких би то не було земних інституцій і дана згори. Монарх, відповідно з такою концепцією, отримує владу від Бога за правом народження. За цією ознакою монархісти відрізняють монархію від республіки (де верховна державна влада дається людині в результаті консенсусу - загальних виборів) і аристократії (де верховна влада належить меншості шляхетних представників суспільства). Монарх для монархіста - в першу чергу моральний авторитет, а не юридичний.
Метою даної роботи є дослідження поняття та видів монархії в сучасному світі.
Інтерес до дослідження проблем монархічної державності підтримується рядом наступних обставин:
- монархія - одна з найдавніших форм правління, що бере свій початок з епохи єгипетських фараонів і шумерських правителів (III-II тисячоліття до н.е.). Це свідчить про її здатність існувати в різних історичних, економічних, політичних і світоглядних умовах розвитку суспільства.
- на сьогоднішній день число монархій у світі досить велике, серед монархій є великі країни - Великобританія, Іспанія, Японія, Таїланд , але є й дуже дрібні держави з населенням в декілька сот тисяч людей (Свазіленд в Африці), десять тисяч (Сент-Крістофер і Невіс в Карибському басейні) і тисячі чоловік (Тувалу в Океанії).
- російське держава більшу частину своєї історії представляло монархічний принцип побудови влади.
1. Поняття і сутність монархії
Монархія поряд з республікою є однією з двох форм правління, відомих теорії держави і права. Влада монарха, як правило, є довічною і передається в порядку престолонаслідування
престолонаслідування - перехід влади монарха від одного представника царського дому (династії) до іншого в установленому законом порядку. В даний час існують три основні системи престолонаслідування. Салічна система зводиться до того, що спадкування здійснюється тільки по чоловічій лінії. Жінки з кола спадкоємцем престолу виключаються повністю (Швеція). Кастильська система не виключає жінок із черги престолонаслідування, але віддає перевагу чоловікам: молодший брат виключає старшу сестру (Великобританія). Австрійська система не виключає жінок, але дає чоловікам і чоловічим лініям перевагу у всіх лініях та у всіх ступенях спорідненості. Жінки успадковують престол лише при повному припиненні всього чоловічого потомства.
У деяких арабських країнах існує так звана "кланова" форма престолонаслідування, коли спадкоємця обирає правляча сім'я.
Іншою важливою формою правління є регентство тимчасове колегіальне або одноосібне здійснення повноважень глави держави в монархіях у разі тимчасової відсутності монарха, його тривалої хвороби, змалку.
В залежності від принципу успадкування влади монархія може бути династичної, родової і виборною.
< p> У династичної монархії діє суворий принцип, відповідно до якого престол передається від батька до сина чи від брата до брата, так було на Русі.
Набагато частіше нам зустрічається родова монархія , де діяв принцип приналежності до царського роду. Цар повинен був відбуватися з царського роду, але це зовсім не означало, що він автоматично успадкував престол.
Особливий різновид монархії виборна , поєднує елементи монархії і республіки. Виборна монархія була і в Візантії. Вона не є рідкістю. В Екваторіальній Африці досі рада старійшин обирає племінних королів строком на рік, а через рік ця рада знову підтверджує або не підтверджує повноваження обраного короля. В даний час виборна монархія існує в Малайзії, де главою держави є монарх обирається на п'ять років особливим нарадою з представників монархічних штатів, які входять у федерацію.
1.1 Ознаки монархії як форми правління
Основними ознаками класичної монархічної форми правління є:
Гј наявність одноосібного довічного глави держави (цар, король, імператор, шах);
Гј спадковий порядок наступності верховної влади;
Гј юридична безвідповідальність монарха.
Виникнувши в умовах рабовласницького суспільства, монархія стає основною формою державного правління при феодалізмі і зберігає лише традиційні, в основному формальні риси монархічного правління в буржуазному суспільстві.
1.2 Переваги і недоліки монархічної форми правління
Перевагами монархії як форми правління зазвичай називають:
Гј Монархія вважається іноді В«БогоугоднимВ» формою державного устрою, в той час як республіка - В«Вигадкою дияволаВ»;
Гј Монархія забезпечує єдність і, як наслідок, міцність системи влади;
Гј Монарх в силу свого положення вище будь-якої політичної партії і тому є неупередженої політичною фігурою;
Гј При монархії більше можливості здійснити які-небудь довгострокові перетворення у громадському житті;
Гј При монархії більше можливості здійснити кардинальні перетворення, необхідні в довгостроковій перспективі, але непопулярні в близькотерміновій;
Гј Монарх набагато більше, ніж обраний керівник держави, усвідомлює свою відповідальність за кероване ним держава;
Гј Монарх, як правило, з дитинства виховується з урахуванням того, що в майбутньому він стане верховним правителем держави. Це дозволяє йому розвивати якості, необхідні для такої посади і гарантує, що влада в ході псевдодемократичних махінацій не отримає людина некомпетентна або зловмисний;
Гј Заміщення влади проходить не по здібностям кандидата, а по випадковості народження, що знижує можливість проникнення у владу людей, для яких влада є самоціллю.
Недоліками монархії називають:
Гј Заміщення влади проходить не по здібностям кандидата, а по випадковості народження, внаслідок чого верховну державну владу може отримати людина, абсолютно не готовий до виконанню подібних обов'язків;
Гј Монарх не несе юридичної відповідальності перед будь-ким за своє правління, що може призвести до прийняття рішень, об'єктивно не відповідають інтересам держави;
Гј При монархії більше теоретичної можливості для виникнення диктатури;
Г...
