1. Предмет і методи теорії держави і права
Наука, як така ставить метою вироблення системи знань про об'єктивному світі. Всі наукові дисципліни прийнято ділити на природні, точні та гуманітарні. Оскільки всі юридичні науки займаються вивченням суспільних явищ, остільки вони всі є науками гуманітарного циклу, в тому числі і В«Теорія держави і права В». Держава і право пов'язані між собою нерозривно, тому в юриспруденції виділена вузівська дисципліна В«Загальна теорія держави і праваВ». ОТГП досліджує існуючу правову дійсність ставить завданням, виділити загальне в історії країн та епох, але і аналізує конкретний матеріал, (окремі правові системи, правові течії) на основі загальної теорії держави і права. Метою навчальної дисципліни ТГП є: допомогти студенту сформувати першооснови юридичного світогляду, сформувати необхідну теоретичну базу, тому в ТГП викладаються лише основні положення.
Предметом ТГП є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, особливості політичної і правової свідомості, правового регулювання, основні сутнісні властивості права і держави.
Становлення і розвиток ТГП почалося більше 2,5 тисяч років тому, тобто разом з зародження держави і права людство намагалося пояснити сутність та джерела цих явищ. В ході полеміки виникали суперечки з кількох питань: 1) в якому співвідношенні знаходяться державу, право й економіка, 2) яку роль держава і право відіграють у політичному житті, 3) чи можлива універсальна теорії держави і права, 4) спори між діалектики і метафізики про походження, сутності формах права, 5) про те, в якій взаємозв'язку знаходяться особистість і держава, співвідношення обов'язків і прав людини і гарантій з боку держави. Спори з цих питань особливо посилювалися в переломні моменти історії. Сучасна вітчизняна наука пройшла шлях від зарубіжних шкіл політології права, філософії права, марксистсько - ленінської трактовки до сучасних немарксистських політико - правових теорій. Особливо відхід від позицій марксизму спостерігається в останні роки. Він пов'язаний з кардинальними змінами в нашій країні, з демократизацією суспільства. За новим осмислюється буржуазне держава,, конституційні цінності, верховенство закону, погляд на права і свободи людини, пріоритет прав індивіда, над колективними правами ТГП постає сьогодні у вигляді соціологічного тлумачення, приділяється більше уваги тлумаченню шляхів і способів пізнання державно - правових явищ.
Функції теорії держави і права визначені тим, що в системі юридичних наук вона носить світоглядний, настановний характер. Виділяють теоретичну, методологічну, виховну, ідеологічну, практичну, організаційну функції.
Як будь-якій науці теорії держави і права властива своя методологія і методи пізнання. Більшість сучасних дослідників дотримуються діалектико - матеріалістичних позицій, розглядають процеси через призму історизму. Використовуються методи систематизації, абстрагування, формалізації, порівняння, структуірованія, перехід від часткового до загального та інші.
Але в теорії Держави і права використовуються не тільки загальні, а й спеціальні методи, характерні лише для спеціальних наук: статистична та комп'ютерна обробка, моделювання, психологічні і соціологічні спостереження, анкетування, аналіз документів, опитування. Існують і приватні методи, використовувані тільки теорією держави і права та іншими юридичними науками, наприклад, формально - юридичний, тлумачення норм права.
Принципами дослідження є всебічність, історизм, плюралізм, комплексність, практика як критерій істинності, що характерно для будь-якої науки. Теорія держави і права використовує аналіз, синтез, аналогії, гіпотези, дедукцію та індукцію, як логічні прийоми дослідження. Таким чином, ТГП як базова по відношенню до інших юридичним наукам використовує як загальні, так і спеціальні і приватні методи. Комплекс цих методів становить методологію.
Місце теорії держави і права в системі общесоциологических наук (історії, соціології, політології, етики і т.д.) можна визначити як приватної науки, так як вона займається конкретними питаннями, саме: закономірностями виникнення, розвитку і функціонування держави і права. А в системі юриспруденції, тобто юридичних наук, яка в широкому значенні розуміє сукупність знань про державі, управлінні, застосуй права і т.д. теорія держави і права знаходиться на положенні основної науки.
В цілому систему юридичних наук можна представити таким чином:
1). Загальнотеоретичні та історичні науки - теорія держави і права, загальна теорія держави і права, історія держави і права Росії, історія політичних і правових навчань
2). Галузеві юридичні науки про матеріальне право (конституційне, фінансове, кримінальне, цивільне право і т.д.) і науки про процесуальному праві (Кримінально - процесуальне, адміністративно - процесуальне)
3) Науки про міжнародне праві: міжнародне публічне (в тому числі міжнародне дипломатичне, морське, космічне і т.д.) і приватне право.
3) Право, вивчаюче діяльність окремих органів: судове, нотаріальне, прокуратура, судоустрій ...
4). Прикладні юридичні науки: кримінологія, криміналістика, судова психіатрія, судова медицина, судова статистика та інші.
Жодна з перерахованих наук не може забезпечити вивчення держави і права в комплексі. Цим і займається теорія держави і права, а отже вона грає роль вступної, узагальнюючої, методологічної науки.
У силу того, що категорії держави і права є найважливішими в системі юридичних знань. У юридичних навчальних закладах виділяються спеціальні навчальні дисципліни для вивчення цих понять: В«Теорія держави і праваВ», В«Теорія Права В»,В« Теорія держави В», Загальна теорія держави і праваВ». Досвід роздільного викладання цих дисциплін не виправдовує себе. Навчальна дисципліна В«Теорія держави і праваВ» формує першооснови наукового світогляду студента, що обрав юриспруденцію своєю майбутньою професією, формує необхідну теоретичну базу для подальшого вивчення юридичних дисциплін.
В«Теорія держави і права В»вивчає походження і закономірності виникнення держави, сутність держави, його форми, функції, систему права, норми права, правовідносини, джерела права, правопорушення, юридичну відповідальність і т.д.
2. Походження держави і права
Економічні та соціальні основи первісного суспільства.
Центральною проблемою походження держави і права слід вважати проблему генезису, тобто історичних передумов та вихідних причин, які призвели до появи держави і права та їх подальшому розвитку. Соціуми знаходилися в різних історичних умовах, що призводило до неоднаковим причин виникнення та зміни державно - правових явищ. Тому необхідно всебічне вивчення цих причин.
Дані археології, історії говорять, що вже близько 2 млн. років тому людина виділилася з тваринного світу і знаходився в умовах первісного стада, для якого характерні невпорядковані родові відносини, людей об'єднувала сувора дійсність - необхідність спільної боротьби з небезпеками, спільного добування їжі. Мільйон років знадобився первісній людині, щоб навчитися виготовляти примітивні знаряддя праці, встановити стійкі внутрішні зв'язки. Зародилася родова община. Десятки тисячоліть HOMO SAPIENS вів привласнює господарство, тобто брав від природи готові продукти, використовував готові природні матеріали для виготовлення знарядь праці. Така економіка носить назву привласнюючої. Основною соціальною формою організації в це час був рід, грунтується на колективізм, суспільної власності та зрівняльному розподілі. Поділ праці грунтувалося на вікових і статевих ознаках. Рід, таким чином, був не територіальним, а кровноспоріднених формуванням. Пізніше кілька пологів утворювало плем'я. Влада в родових колективах визнавалася всіма членами р...
