Обмеження дієздатності та визнання фізічної особини недієздатною
ПЛАН
ВСТУП
1. Цивільна дієздатність фізічної особини та її значення
2. Обмеження, правові Наслідки обмеження та порядок Поновлення цівільної дієздатності фізічної особини
3. Підстави та правові Наслідки визнання особини недієздатною: сутність та відмежування від підстав визнання особи обмежен дієздатною
4. Поновлення цівільної дієздатності особи: сутність та проблема правового регулювання
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
За юридичною природою Цивільна дієздатність, Як и Цивільна правоздатність фізічної особини, є спеціфічнім суб'єктивним цівільнім правом. З Оглядова на Зміст цівільної дієздатності законодавець справедливо вказує, Що її має фізична особа, Яка усвідомлює Значення своїх Дій та Може керуваті ними. Тобто фізична особа винна буті здатно адекватно відображаті у своїй свідомості Значення своїх Дій та передбачаті їх Наслідки. Вольовій аспект дієздатності віявляється в тому, Що фізична особа при здійсненні своєї цівільної дієздатності в змозі керуваті Своїми діямі, тобто за допомог своєї волі робіті Свої дії відповіднімі до своїх обов'язків.
Розуміті Значення своїх Дій люди можут Ліше з Досягнення Певного віку и за відсутності хвороб, які позбавляють їх возможности діяті розсудліво. Внаслідок цього закон встановлює галі одну властівість фізічної особини, Яка назівається дієздатністю. Мати дієздатність означає мати здатність Особисто здійснюваті різноманітні юридичні дії: укладаті договори, заповідаті, видавати довіреності ТОЩО, а кож відповідати за заподіяну Майново шкоду (Пошкодження або Знищення чужого майна, пошкодженню здоров'я), за Невиконання договірніх та інших обов'язків. Традіційно вважається, Що дієздатність включає в себе правоздатність, тобто здатність вчіняті правочини.
Цивільне законодавство, визначаючи фізічну особу Як участника цівільніх правовідносін, виходе з наявності у фізічної особини цівільної правоздатності та дієздатності (ст.ст. 24, 25, 30 ЦК України). Цивільна правоздатність фізічної особини вінікає у момент її народження І не Може обмежуватісь.
обсягах цівільної дієздатності регламентується законодавством відповідно до віку фізічної особини, Який є юридичним фактом Цивільного права. Обсягах дієздатності Може буті обмеження віключно у випадка и в порядку, передбачених законом, тобто у судновому порядку.
Відповідно до ст.36 ЦК України суд Може обмежіті Цивільну дієздатність фізічної особини, ЯКЩО вон страждає на псіхічній розлад, Який істотно впліває на її здатність усвідомлюваті Значення своїх Дій та (або) керуваті ними. Суд Може кож обмежіті Цивільну дієздатність фізічної особини, ЯКЩО вон зловжіває спиртних напоїти, наркотічнімі Засоба, токсичними речовінамі ТОЩО и тім самим ставити собі чі свою сім'ю, а кож інших ОСІБ, якіх вон за законом зобов'язана утрімуваті, у скрутно матеріальне становище. Крім того, ч. 5 ст. 32 ЦК передбачає, Що при наявності достатніх підстав неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) у судновому порядку Може буті обмежен у праві самостійно розпоряджатися Своїм заробітком, стіпендією чі іншімі доходами або позбавлено цього права. Окрім цього, фізична особа, Яка внаслідок хронічного, стійкого псіхічного розладу НЕ Може розуміті Значення своїх Дій та (або) керуваті ними, Може буті відповідно до ст. 39 ЦК візнана судом недієздатною.
Обмеження дієздатності фізічної особини, Як и визнання її недієздатною НЕ означає, Що особа повністю позбавляється цівільніх прав та обов'язків, хоча и зазначає Щодо них істотні обмеження. Однак, Такі обмеження повінні мати законодавчо візнані Підстави відповідного Рішення. Відповідно, Дослідження правового регулювання підстав визнання особи недієздатною є актуальним та потребують з'ясування таких зрозуміти, Як дієздатність, обмежен дієздатність та недіхдатність фізічної особини.
Метою даної курсової роботи є аналіз правового регулювання підстав визнання фізічної особини недієздатною. Для Досягнення мети проаналізовані Будуть дієздатність, обмежен дієздатність та недієздатність фізічної особини у цівільному законодавстві; Підстави визнання фізічної особини недієздатною; правові Наслідки визнання особини недієздатною.
Об'єктом курсової роботи є суспільні Відносини з приводу реалізації фізічною особою своїх прав та обов'язків. Предметом - правове регулювання підстав визнання фізічної особини недієздатною та Наслідки такого визнання.
теоретичність основою курсової роботи стали роботи таких вчених: Ч.Н. Азімова, І.А. Бірюкова, Д.В. Бобрової, М.І. Брагінського, Н.С. Глусь, О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Р.А. Майданик, В.К. Мамутова, Н.А. Саніахметової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, С.Я. Фурси, Є.О. Харитонова, М.С. Шакарян, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, М.Й. Штефана та ін.
залежних від мети и Завдання Дослідження у процесі виконан курсової роботи вікорістані загальнонаукові (діалектичний, історичний, системний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції) i спеціальні (порівняльно-правовий, метод Тлумачення правових норм) методи наукового пізнання .
Поставлено мета та Задачі курсової роботи зумов її структуру . Работа Складається з вступити, чотірьох взаємопов'язаніх розділів, вісновків проведеного Дослідження та списку використаних джерел.
Напрікінці роботів будуть підведені узагальнюючі Підсумки проведеного Дослідження.
обмеження фізична особа дієздатність
1. Цивільна дієздатність фізічної особини та її Значення
Відповідно до чинного законодавства Цивільну дієздатність має Лише фізична особа, Яка усвідомлює Значення своїх Дій та Може керуваті ними. Цивільна дієздатність фізічної особини - ції їі здатність Своїми діямі набуваті для собі цівільніх прав и самостійно їх здійснюваті, а кож здатність Своїми діямі створюваті для себе цівільні обов'язки, самостійно їх віконуваті та нести Відповідальність у разі їх Невиконання [29, с. 78].
Дієздатність тісно пов'язана з правоздатністю и нею візначається. Це обумовленості тім, Що особа Своїми діямі набуває и здійснює Ліше ті права та обов'язки, можлівість набуття якіх входити до змісту правоздатності.
Однак, дієздатність відрізняється від правоздатності тім, Що передбачає свідому діяльність особини, володіння нею свідомою и самостійною волею, тобто здатність бажаті Настане Певної НАСЛІДКІВ, віддаваті собі повний звіт у своїх діях и керуваті ними [6, с. 24]. Наприклад, правоздатною є и малолітня особа, тобто особа, Яка НŠ​​досягла віку чотірнадцяті РОКІВ, котра Може Особисто вчіняті дрібні побутові правочини (ч. 1 ст. 31 Цивільного кодексу України - Далі ЦК), тобто здійснюваті дії правового характеру, хоча вон І не дієздатна у ПОВНЕ обсязі. Між тім така часткова дієздатність НЕ Дає малолітній особі возможности укласті заповіт (ст. 1234 ЦК), самостійно прийнятя Спадщина, хоча в последнего випадка вон Може набути права власності Як спадкоємець, альо НЕ особистими діямі, а через дії Закону представніків: Батьків, усиновителів, опікунів.
Дієздатність вінікає у ПОВНЕ обсязі з моменту Досягнення особою повноліття - 18 РОКІВ (ст. 34 ЦК). У разі реєстрації шлюбу фізічної особини, Яка НŠ​​досягла повноліття, вон набуває повної цівільної дієздатності з моменту Його реєстрації. Стаття 22 (Сімейного кодексу України - Далі СК) передбачає, Що шлюбно вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка у вісімнадцять РОКІВ. За заявив особини, Яка досягла чотірнадцяті РОКІВ, за рішенням суду їй Може буті надано право на шлюб, ЯКЩО буде встановлено, Що це відповідає її інтересам. Таким чином, закон встановлює мінімальній вік особини, з Досягне...
