ЗМІСТ
Введення
1. Поняття та види фінансово-правових норм
2. Структура фінансово-правових норм
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Фінансово-правові норми - Це вихідні елементи, з яких складається фінансове право, як галузь права. Їм властиві всі загальні риси правової норми, але притаманні і особливості, характерні саме для даної галузі.
Особливості фінансово-правової норми обумовлені тим, що вона, на відміну від норм інших галузей права, регулює відносини, що виникають у процесі планового освіти, розподілу і використання державою та органами місцевого самоврядування фінансових ресурсів, необхідних їм для здійснення своїх задач.
Це виражається в особливості:
В· змісту фінансово-правових норм;
В· характеру встановлення в них приписів;
В· заходів відповідальності за порушення передбачених правил;
В· способів захисту прав учасників фінансових відносин.
Зміст фінансово-правових норм складають правила поведінки в суспільних відносинах, що виникають у процесі фінансової діяльності держави. Ці правила виражаються в наданні учасникам даних відносин таких юридичних прав і покладанні на них юридичних обов'язків, здійснення яких забезпечує планомірне утворення і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів (доходів) держави та органів місцевого самоврядування відповідно до їх завданням в кожен конкретний період часу, випливають з політики щодо соціально-економічного розвитку країни.
Зміст фінансово-правових норм зумовило їх в основному імперативний (наказовий) характер.
Таким чином, фінансово-правова норма (норма фінансового права) - це встановлене державою і забезпечене заходами державного примусу строго певне правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають у процесі утворення, розподілу і використання державних (і муніципальних) грошових фондів і доходів, яке закріплює юридичні права і юридичні обов'язки їх учасників.
1. Поняття та види фінансово-правових норм
Фінансово-правові норми - Це вихідні первинні елементи, з яких складається фінансове право як галузь права. Їм властиві всі загальні риси правової норми, але притаманні і особливості, характерні саме для даної галузі права.
Як і будь-яка інша норма права, фінансово-правова норма є встановленим й охоронюване державою правило поведінки учасників суспільних відносин, виражене в їх юридичних правах і обов'язках.
Ознаки фінансово-правових норм
Загальні:
В· встановлюється державою і забезпечується заходами державного примусу;
В· правило загального характеру;
В· покладає на учасників відносин солідарні обов'язки і надає суб'єктивні права.
Спеціальні:
В· за цільовим призначенням - об'єктом є правовідносини, що виникають у процесі утворення, розподілу, витрачання державою (муніципальним освітою) грошових коштів для здійснення їх функцій;
В· правило поведінки, що виникає в процесі фінансової діяльності держави (муніципального утворення);
В· строго імперативний характер;
В· нестабільність.
Особливості фінансово-правової норми обумовлені тим, що вона, на відміну від норм інших галузей права, регулює відносини, що виникають у процесі планового освіти, розподілу і використання державою та органами місцевого самоврядування фінансових ресурсів, необхідних їм для здійснення своїх задач.
Загальний вміст фінансово-правових норм має різне конкретне вираження, що зумовлено різноманітністю фінансових відносин, багатоланкової фінансової системи. Вони містять правила стягнення податків та інших обов'язкових платежів з громадян і підприємств, акумуляції та витрачання бюджетних коштів, створення і розподілу кредитних ресурсів і страхових фондів і т.д.
Зміст фінансово-правових норм зумовило їх в основному імперативний (наказовий) характер. Як правило, вони містять вимоги, виражені в категоричній формі і не допускають їх довільної зміни, точно визначають обсяги прав і обов'язків учасників фінансових відносин. Ці права і обов'язки спрямовані на забезпечення в цілому інтересів держави і муніципальних утворень, а також інтересів кожного з учасників фінансових відносин, в тому числі підприємств усіх форм власності, громадян. Наприклад, в фінансово-правових нормах містяться адресовані до підприємствам і громадянам вимоги вносити встановлені податки в державний або місцевий бюджет при настанні передбачених термінів, подавати звіти та інші документи для проведення контролю з боку компетентних органів, вчиняти інші дії, що забезпечують акумуляцію в розпорядження держави та органів місцевого самоврядування грошових коштів та їх використання відповідно до затвердженими планами. Разом з тим з метою дотримання прав та інтересів платників встановлені обов'язки державних органів повертати зайво стягнені платежі. У фінансово-правових нормах закріплений обов'язковий порядок формування бюджетів, використання позабюджетних і бюджетних цільових фондів та т.д. з визначенням прав та обов'язків учасників цієї діяльності.
Є особливості і в юридичних властивостях прав і обов'язків, встановлених фінансово-правової нормою. Ці особливості пов'язані з участю у фінансових відносинах державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій і установ, компетенція яких визначається в законах, положеннях і статутах. При цьому їх фінансово-правові обов'язки нерідко зливаються з правами, висловлюючись в єдиному повноваженні. Це добре видно на прикладі норм права, що закріплюють права і обов'язки органів державної влади і місцевого самоврядування в галузі фінансів. Так, використання бюджетних коштів на соціально-економічні програми відповідної території - одночасно їх право і обов'язок. Однак це не означає, що норми фінансового права не містять відокремлених прав та обов'язків. Перш за все, це стосується громадян, підприємств, підприємців і грунтується на конституційному праві власності, праві вільного використання майна для не забороненої законом економічної діяльності.
Таким чином, фінансово-правова норма (норма фінансового права) - це встановлене державою і забезпечене заходами державного примусу строго певне правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають у процесі планового освіти, розподілу і використання державних (і муніципальних) грошових фондів і доходів, яке закріплює юридичні права і юридичні обов'язки їх учасників.
Кращому з'ясуванню особливостей і ролі фінансово-правових норм сприяє їх класифікація. Її можна провести по декількох підставах.
Залежно від способу впливу на учасників фінансових відносин, визначального характеру їх юридичних прав і обов'язків, фінансово-правові норми поділяються на три виду: зобов'язуючі, забороняючі і уповноважуючі (уповноважуючі).
Зобов'язуючі фінансово-правові норми вимагають від учасників фінансових відносин (Державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, громадян та ін) вчинити певні дії, встановлюють їх обов'язки в сфері цих відносин. Вони, наприклад, наказують податковим органам сповістити громадян-платників податків про суми і терміни майбутніх платежів, а громадянам вчасно здійснити ці платежі. Органи влади суб'єктів Російської Федерації і місцевого самоврядування зобов'язані суворо за цільовим призначенням використовувати виділені їм з вищестоящого бюджету грошові кошти у формі субвенцій '. Велика частина фінансово-правових норм має саме такий характер. У цьому виявляється основний, імперативний метод фінансово-правового регулювання - метод владних приписів.
Заборонні фінансово-правові норми містять заборону на вчинення певних дій, встановлюють обов'язок учасників фінансових відносин утриматися від них.
Так, заборонено надавати зворотну силу законодавчих актів, що пог...
