ПЛАН
1. Введення
2. Загальна психологічна характеристика судового процесу
3. Організація судового слідства
3.1 Психологія допиту та інших слідчих дій у судовому засіданні
3.2 Психологічні особливості допиту потерпілих і свідків
3.3 Психологічні особливості судових дебатів
4. Формування переконання і винесення вироку судом
5. Висновок
Список використаної літератури
1. Введення
Психологія розгляду кримінальної справи в суді досліджує закономірності, пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, що беруть участь в розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу та вироку на підсудного та інших осіб, роль громадської думки як чинника, впливає на судовий процес і ін
Судовий розгляд кримінальних справ - найважливіша стадія кримінального процесу, що складається в розгляді в установленому законом порядку кримінальної справи в судовому засіданні. У судовому розгляді реалізуються повноваження суду по здійсненню правосуддя. Попередні стадії кримінального процесу спрямовані на забезпечення достатніх підстав для розгляду справи в суді.
Психологічна структура судової діяльності складається з пізнавальної, конструктивної та виховної діяльності суду. Однак якщо на попередньому слідстві основною є пізнавальна діяльність, то в суді основною і визначальною стає конструктивна діяльність. Саме суд покликаний вирішити справу по суті це його основна і виключна функція.
Але так як конструктивна діяльність може реалізуватись тільки після здійснення пізнання на підставі зібраної, всесторонньо оціненої і перевіреної інформації, виклад психологічної структури в суді доцільно також починати з розгляду особливої вЂ‹вЂ‹пізнавальної діяльності. Основна мета її в суді - це накопичення необхідної інформації для здійснення конструктивної діяльності - винесення вироку.
Особливість пізнавальної діяльності в суді, перш за все, полягає в тому, що матеріали попереднього розслідування завжди дають уже готову модель підлягає дослідженню події, дій та взаємостосунків у тому вигляді, в якому вони подаються в результаті закінчення розслідування. Попереднє слідство бере на себе всю пошукову частину пізнавальної діяльності, проводить відбір і систематизацію інформації, що істотно полегшує пізнання судом обставин справи.
Вся необхідна інформація вже попередньо зібрана, впорядкована і сконцентрована таким чином, щоб суттєво полегшити діяльність суду спочатку за сприйманням вже зібраної інформації, а потім і по її подальшому дослідженню. Наявність вже відновленої моделі події в матеріалах попереднього слідства суттєво полегшує пізнання всіх фактів і їх всебічне дослідження. Однак ця модель завжди повинна сприйматися судом лише як ймовірна істина, яка обов'язково підлягає ретельній перевірці і дослідженню її в кожному окремому елементі. Судове дослідження обставин справи є самостійним найважливішим елементом здійснення правосуддя.
2. Загальна психологічна характеристика судового процесу
Стадійність є істотною особливістю психологічної структури судової діяльності. Судова діяльність розвивається в певній, суворо регламентованої процесуальним законом послідовності, яка створює певні стадії розвитку загальної судової діяльності, що має забезпечити найбільш доцільні умови дослідження доказів, сприяти встановленню істини у справі і здійсненню правосуддя.
Наявність стадій, чітке відмінність завдань, умов діяльності на кожній стадії - все це створює найбільш оптимальні психологічні передумови для правильного і повного здійснення правосуддя судом. Посилення цих передумов досягається практичної можливістю всередині регламентованих процесуальним законодавством стадій провести додаткове їх розподіл на певні етапи, що також обгрунтовується виявленням відмінностей у психологічній структурі та в завданнях діяльності.
Кримінальний процес визначає такі стадії розвитку судової діяльності: переказ суду, судовий розгляд, винесення і виконання вироку та інші.
1. У стадії віддання до суду вирішуються питання пізнання попереднього розслідування і планування власної діяльності.
2. Безпосереднє сприйняття всіх джерел доказів і здійснення пізнання обставин справи здійснюється при проведенні судового слідства.
3. Заслуховування словесних повідомлень про результати пізнавальної діяльності, проведеної учасниками судочинства (Прокурором, адвокатом і т.д.).
4. Реалізація основної конструктивної діяльності (винесення вироку).
5. Здійснення дій, пов'язаних з прийнятим конструктивним рішенням (виконання вироку).
На кожній з перерахованих стадій суд не тільки вирішує самостійні завдання; діяльність суду проходить в різних зовнішніх умовах, по-різному складаються психічні стосунки, різно здійснюються компоненти загальної психологічної структури судової діяльності.
Психологія розгляду кримінальної справи в суді досліджує закономірності, пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, що беруть участь в розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу та вироку на підсудного та інших осіб, роль громадської думки як чинника, що впливає на судовий процес. Судове слідство і винесення вироку у справі є логічно неминучою стадією, наступній за подією злочину і попереднім слідством. Діяльність суду і учасників судового процесу досить різноманітна.
Основне завдання судового слідства - безпосереднє сприйняття і дослідження всіх джерел доказів і сообщаемой ними інформації. Саме на цій стадії суд робить перевірку всіх фактів, зібраних і систематизованих у матеріалах попереднього слідства. Щоб найбільш повно провести оцінку представленим попереднім слідством матеріалами, суд зобов'язаний безпосередньо сприйняти всі джерела отриманих відомостей, використаних для відтворення моделі минулого події, дій, відносин, характеристики особистості підсудного. Ця задача і вирішується в ході судового слідства.
На цій стадії пізнання здійснює не тільки суд, але й всі зацікавлені учасники процесу. Різні вихідні позиції в пізнавальної діяльності (прокурора, адвоката), різні інтереси цивільного позивача і відповідача, підсудного і т.д.) призводять до того, що в ході судового слідства кожен з учасників процесу прагне так використовувати джерела передачі різних відомостей, щоб в найбільш яскравій формі виступали саме ті факти, які необхідні для сприйняття судом моделі події, обстоюваної даними учасником процесу. У відповідності з цим у суду виникає обов'язок регулювати процес пізнання всіма цими учасниками, разом з тим і регулювати відносини між ними при здійсненні цієї діяльності. Звідси головуючий зобов'язаний в процесі судового розгляду справи спостерігати за поведінкою не тільки підсудних (свідків), але і всіх інших беруть участь у справі осіб. Від його діяльності залежить упорядкування процесу, щоб кожен з учасників не заважав виконувати таку ж діяльність іншим і насамперед суду Дулов А.В. Судова психологія. Мінськ, 1975. С. 383 ..
Правосуддя, яке в більшій мірі, ніж багато інших видів діяльності, виступає як сфера спілкування між людьми, пов'язане з цілою низкою соціально-психологічних явищ, наприклад, ефективністю діяльності соціальних груп, особливостями оціночних суджень у групі, сприйняттям і розумінням людьми один одного, навіюванням, авторитетністю, соціально-психологічною роллю особистості і т.д. При цьому в сфері судочинства закономірності соціальної психології можуть служити і покращенню і погіршенню результатів діяльності. Колегіальний і змагальне початку при здійсненні правосуддя відповідає закономірностям соціальної психології. Згідно цим закономірностям, вирішенню складних завдань, до яких відноситься більшість кримінальних справ, сприяє взаємодія при ухваленні рішення групою осіб. У ході спільної діяльності пом'якшуються крайнощі показників психічних процесів всіх членів групи, підви...
