Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
вищого професійної освіти
В«Удмуртська ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни В« Державне адміністративне управління В»
на тему:
В« Правозастосовна управлінська діяльність В»
Зміст
ВСТУП
ГЛАВА 1. Правозастосовна управлінська діяльність
1.1 Поняття механізму правозастосування
1.2 Процедура правозастосовчої діяльності, її стадії
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність: У процесі правового регулювання суспільних відносин правозастосовна діяльність займає центральне місце. Від неї у вирішальній мірі залежить правильне, своєчасне та ефективне здійснення нормативно-правових розпоряджень. Вона сприяє реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, служить надійним засобом зміцнення законності та правопорядку, гарантією прав громадян. Тому проблеми реалізації права, застосування права висуваються на перший план, привертають до себе пильну увагу адміністративної науки і практики.
Мета: Правозастосовна управлінська діяльність.
Об'єктом: Дослідження питань застосування правових норм, форм і методів правозастосовчої управлінської діяльності.
правозастосовний управлінський
ГЛАВА 1. Правозастосовна управлінська діяльність
Правозастосовна управлінська діяльність - це дозвіл конкретних управлінських справ на основі відповідних правових норм. Ефективність здійснюваних перетворень знаходиться в прямій залежності від якості застосування нормативно-правових приписів. У процесі правового регулювання суспільних відносин правозастосовна діяльність займає центральне місце. Від неї у вирішальній мірі залежить правильне, своєчасне і ефективне здійснення нормативно-правових розпоряджень. Вона сприяє реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, служить надійним засобом зміцнення законності та правопорядку, гарантією прав громадян. Тому проблеми реалізації права, застосування права висуваються на перший план, привертають до себе пильну увагу адміністративної науки і практики.
Відбуваються в суспільному житті зміни вимагають переосмислення окремих сторін правозастосування. Це пов'язано з появою зовсім нових суб'єктів правопорядку, трансформацією взаємин між його учасниками, необхідністю вдосконалення правореалізаціонного процесу, підвищення його ефективності, якості, зміцнення гарантій прав і свобод громадян, посилення їх правозащіщенності.
Дослідження питань застосування правових норм, форм і методів правозастосовчої управлінської діяльності дозволяє підвищити В«інструментальнуВ» значущість права, відкрити нові можливості його здійснення з метою формування правової держави, демократизації суспільного життя, створення стабільної обстановки в країні.
1.1 Поняття механізму правозастосування
Якщо правозастосування - одна з найважливіших сторін функціонування держави і державного апарату, то необхідно зрозуміти - з чого починається і чим завершується процес правозастосування, які наслідки викликає правозастосовний акт, тобто який механізм правозастосування.
Під механізмом правозастосування розуміємо сукупність взаємообумовлених і взаємопов'язаних правових засобів, використовуваних державою, її органами, посадовими особами з метою забезпечення законного, справедливого, обгрунтованого застосування права у відповідності з волею законодавця.
Механізм пов'язує застосовувану норму права з її повним здійсненням в поведінці суб'єктів правовідносин - це система правових актів, дій, рішень компетентних органів і осіб, слідом за якими з'являються, проявляються і втілюються в життя організуюча і забезпечує функції правозастосування.
1.2 Процедура правозастосовчої діяльності, її стадії
Застосування права починається з дослідження обставин справи і вибору правової норми, регулюючої даний випадок і відношення. Фактичні обставини - це життєві факти, що утворюють основу застосування права. Встановлення фактичних обставин справи здійснюється за допомогою доказів. На цій стадії прояснюється питання про підставі для правозастосовчої діяльності, в ході якої належить видати спеціальне рішення з метою наділення конкретних суб'єктів правами і обов'язками.
Під підставами правозастосовчої діяльності розуміються, такі обставини і ситуації в реальній життя, коли компетентному органу для виникнення і В«руху> правовідносини необхідно прийняти індивідуально-конкретне владне рішення. До таких обставин відносяться наступні:
- коли певні правовідносини повинні пройти контроль про боку відповідних правозастосовних органів. Наприклад, реєстрація угоди між громадянами (Купівля-продаж) нотаріальними органами;
- якщо виникає спір про право і сторони не можуть самі прийти до погоджувальної рішенням;
- коли неналежним чином використовуються права та обов'язки або існують перешкоди для їх реалізації;
- коли потрібно офіційно встановити наявність чи відсутність конкретних фактів і визнати їх юридично значимими (визнання в судовому порядку громадянина безвісно відсутнім або відновлення прав по втрачених документів на пред'явника);
- коли має місце правопорушення і правопорушника необхідно встановити конкретну міру юридичної відповідальності або певні заходи державного впливу. Акт застосування разом з відповідною нормою права служить обов'язковою підставою відповідальності у сфері правового регулювання;
- коли без правозастосовчого акта не виникає правовідношення, не реалізується норма.
Наступна стадія застосування права - це вибір і аналіз юридичних норм для встановлення (освіти) юридичної (правової) основи вирішення справи. Відповідні дії стосуються тут насамперед тексту правового акта. Вибір юридичних норм на підставі достовірного і точного законодавчого тексту здійснюється головним чином шляхом правової кваліфікації (юридичної оцінки шляхом віднесення до певних юридичних норм) фактичних обставин справи. домінуючим ланкою (елементом) цієї стадії діяльності є правильне використання волі законодавця, вираженої в підлягає застосуванню правовій нормі, дозвіл якої конкретної життєвої ситуації у відповідності з цим.
Юридичні колізії і конфлікти при застосуванні правових актів. Конституція РФ істотно розширила права суб'єктів Федерації, наділивши кожен з них правом мати своє законодавство (Ст. 5, ч. 1). У зв'язку з цим зростає можливість розбіжностей протиріч між федеральним законодавством і нормотворчістю суб'єктів Федерації, так само як і відмінностей у законодавстві достатньо численних суб'єктів Федерації.
Нерідко виникає необхідність визначити:
а) якою їх двох конкуруючих законів є сильнішим і повинен діяти в тому випадку, якщо вони суперечать один одному;
б) який закон (правова норма) має бути застосований у конкретній ситуації, якщо вона може підпасти під дію декількох законів (правових норм).
Майже всім державам з федеративним устроєм відомі юридичні конфлікти - колізії. Їх причинами можуть бути неспівпадання політичних чи економічних інтересів, а також не вміння законодавців забезпечити необхідну в умовах федерації гармонізацію права. Правила по вирішенню юридичних колізій повинні бути єдиними і встановлені в централізованому порядку.
Конституція РФ відносить дозвіл колізій до предметів відання РФ як такої (ст. 71, ч. 1), що забезпечує єдине правове простір Росії. Правила вирішення колізій по вертикалі, тобто між федеральним законом і прав...