Зміст
розбій кримінальний злочин
Введення
1. Кримінально-правова характеристика розбою
1.1 Об'єктивна і суб'єктивна сторони
1.2 Відмежування розбою від суміжних видів злочинів
2. Кримінально-правова відповідальність за розбій
2.1 Особливості кваліфікації розбою
2.2 Санкції за розбій
Висновок
Список літератури
Введення
Кримінально-правова охорона власності залишається в даний час однією з найважливіших функцій держави. Вивчення практики боротьби зі злочинами проти власності показує, що вони переважають у структурі щорічно реєструється злочинності. Так, у 2007 р. крадіжки склали 36,7% від загального масиву зареєстрованих злочинів, грабіж і розбій - 8,5%, менш поширені виявилися шахрайство - 2,7%, привласнення або розтрата - 1,9%.
В групі злочинів проти власності найбільш високу соціальну небезпеку представляють корисливо-насильницькі діяння, особливо розбій. Громадська небезпека розбою визначається, по-перше, характером безпосередніх об'єктів посягання, якими є власність, а також здоров'я потерпілого, по-друге, подвійний мотивацією злочину - корисливої вЂ‹вЂ‹і насильницької. Конституирующим ознакою розглянутого злочину є прагнення злочинця отримати матеріальну вигоду шляхом насильства над особистістю (жертвою), розуміється як неправомірне застосування сили, примусове, тобто вчинене проти волі іншої особи, вплив на нього. Ця складна ситуація створює ряд проблем по кваліфікації розбійних нападів.
Підвищення ефективності кримінально-правової боротьби з розбоями багато в чому пов'язане зі своєчасним вдосконаленням кримінального законодавства та практики його застосування.
Питання про шляхи вдосконалення кримінального закону завжди розглядається в руслі існуючої кримінальної політики держави. Висвітлюючи сучасні пріоритети кримінальної політики, фахівці обгрунтовано виділяють наступні основні напрями вдосконалення чинного кримінального законодавства:
1) приведення його у точну відповідність з Конституцією РФ;
2) забезпечення ефективної охорони суспільних відносин, що уособлюють нові соціально-економічні умови, врегульовані нормами різних галузей чинного вітчизняного законодавства;
3) виключення внутрішньої неузгодженості і суперечливості системи та окремих норм кримінального закону;
4) якісне підвищення рівня застосовності кримінально-правових норм у слідчій і судовій практиці.
Мета даної роботи - охарактеризувати розбій і кримінальну відповідальність за нього.
Завдання роботи:
1. Охарактеризувати поняття та структуру розбою.
2. Відмежувати розбій від суміжних видів злочинів.
3. Розглянути особливість кримінальної відповідальності за розбій.
1. Кримінально-правова характеристика розбою
1.1. Об'єктивна і суб'єктивна сторони
Історично уявлення про розбій складалося як про злочин, з'єднаному з збройним нападом на людину з метою відібрання в нього майна. Причому такий напад вабило вбивство потерпілого, або ставило його в небезпеку настання подібного наслідки. Подібного роду діяння вчинялися як поодинці, так і соорганізовавшіміся в групу злочинцями. Однак по закінченню століть В«злочинці з великої дороги В»канули в Лету. Сутність сучасного В«розбійникаВ», як і уявлення про нього в суспільстві, змінилися. А тому сучасному законодавцеві слід змінити формулювання злочину, іменованого розбоєм.
Визначальними показниками цього злочину є два чинники:
1. Викрадення чужого майна.
2. Застосування при цьому насильства.
Характеристика насильства здійснена за допомогою вказівки на його інтенсивність і особливо загрозливий характер. У кримінальному законі термін В«нападВ» залишено без усякої розшифровки. [1]
У Кримінальному кодексі 1996 року в ст. 162 дається таке поняття розбою.
Розбій - напад в метою розкрадання чужого майна, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства.
Що ж стосується безпосередньо складу розбою, можна відзначити, що в Кримінальному кодексі з'явився ряд новел: змінилося визначення розбою, в даний час законодавець визнав за необхідне замінити союз В«іВ» у словосполученні В«... небезпечним для життя і здоров'я ... В»союзомВ« або В», таким чином в новому КК розбій визначається таким чином, як напади з метою заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи з погрозою застосування такого насильства, також змінені кілька кваліфікуючих ознак і доданий один новий. У частині другій ст.162 КК РФ в даний час поміщені наступні ознаки:
а) вчинення розбійного нападу групою осіб за попередньою
змовою;
б) неодноразово;
в) з незаконним проникненням у житло, приміщення або інше
сховище;
г) із застосуванням зброї або інших предметів, використовуваних в
якості зброї.
Частина третя ст. 162 КК містить такі кваліфікуючі ознаки, як:
а) скоєння розбою організованою групою;
б) в цілях заволодіння майном у великому розмірі;
в) із заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого;
г) особою раніше два або більше разів судимою за розкрадання або
вимагання.
Таким чином, новим для російського кримінального права обставиною, кваліфікуючою розбій, є: вчинення розбійного нападу особою раніше два або більше разів судимою за розкрадання або вимагання. Утримувався в В«старомуВ» КК ознака повторності замінений такою ознакою, як неодноразовість. Виключений таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення розбою особливо небезпечним рецидивістом. [2]
Як вже говорилося вище, викликає обгрунтовану тривогу зростання злочинів проти власності. До 1961 року розбої домінували в порівнянні з грабежами (80%), але це пояснюється чинним на той час законодавством.
Розбій - це завжди двухоб'ектное злочин, бо воно одночасно зазіхає як на відношення власності, так і на здоров'я людини.
Розбій є також найбільш небезпечною формою розкрадання. Його небезпека як посягання на власність полягає головним чином в способі посягання - у нападі, поєднаному з реальним застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-ти річного віку. За останні роки число неповнолітніх правопорушників, які вчиняють розбійні напади, збільшилася. Особливо насторожує, що в розбоях стали брати участь і дівчинки.
Суб'єктивна сторона розбою полягає в прямому умислі і корисливої вЂ‹вЂ‹мети. У зміст умислу входить свідомість, що застосовується насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого чи здійснюється погроза застосувати таке насильство. [3]
Суб'єкт має мету заволодіти чужим майном негайно для особистого збагачення. Умисел на заволодіння чужим майном повинен виникнути до застосування до потерпілого насильства, небезпечного для життя чи здоров'я.
Якщо посягання на особу було скоєно не з метою розкрадання, а наприклад, з мотивів помсти, сварки і т.д., а після побиття потерпілого у нього таємно або відкрито було викрадено майно, коли умисел на розкрадання виник вже після застосування насильства, все вчинене надолужити класифікувати як сукупність злочини проти особистості (Заподіянні шкоди здоров'ю різного ступеня тяжкості) і крадіжки чи грабежу в Залежно від обставин справи. [4]
Об'єктивну сторону диспозиції ст. 162 КК умовно можна В«розчленуватиВ» на наступні конструктивні елементи:
1) напад;
2) напад з метою викрадення чужого майна;
3) напад, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я людини;
4) напад з погрозою зас...
