Зміст
Введення
1. Поняття Конституції
1.1 Поняття Конституції
1.2 Види конституцій
2.Сущность конституції
2.1 Основні підходи до визначення сутності Конституції
2.2 Сутність Конституції Російської Федерації
3. Конституція Російської Федерації 1993
3.1 Основні риси та особливості Конституції Російської Федерації 1993 р.
3.2 Зміст юридичних властивостей і функцій Конституції
3.3 Відображення в Конституції державного устрою Російської Федерації
Висновок
Список скорочень
Бібліографічний список літератури
конституція державне пристрій
ВСТУП
У ряду незліченної безлічі проблем юридичної теорії та правозастосовчої практики особливе місце належить Конституції. Які б правові питання нас ні цікавили - будь то з області цивільного чи адміністративного, сімейного або трудового права - прямо або побічно вони виходять на Конституцію. Саме вимоги Конституції є головним орієнтиром у пошуках відповідей практично на будь питання, що потребує правової оцінки, незалежно від його масштабності, особистої або державної значущості. До Конституції звертається і учень, осягаючи в рамках шкільної програми В«Основи держави і праваВ» організацію політичної влади, права і свободи людини і громадянина в РФ, і депутат парламенту, міністр Уряду або Президент, повноваження яких визначає Конституція. Якщо ж іноземний громадянин, політичний діяч зарубіжної держави побажає одержати найбільш точні, В«паспортніВ» дані про нашу країну, її політичній системі і економічному устрої, про органи, що здійснюють зовнішню і внутрішню політику Росії, і в цьому випадку необхідно звертатися до Конституції - свого роду паспортом нашої держави.
У чому ж секрет такої універсальності і всезагальної значущості Конституції? Завдяки яким своїм внутрішнім властивостям і характеристикам вона в змозі вирішувати подібного роду В«надзавданняВ»? І чи завжди їх рішення є успішним? Іншими словами, чи завжди Конституція здатна реально, на ділі, а не на папері виконувати своє високе призначення Основного Закону? Щоб відповісти на ці питання, необхідно усвідомити насамперед саме поняття Конституції, виявити її глибинні сутнісні характеристики, які визначають місце і роль Конституції як надзвичайно складного і дуже важливого суспільно-політичного явища, як юридичного акту особливого роду, що виконує в державі роль В«закону законів В».
Розвиток Російської держави підтверджує загальне правило нашого часу: кожна країна, яка вважає себе цивілізованою, має свою конституцію. І це закономірно. Конституція важлива і необхідна для сучасного держави насамперед тому, що в ній закріплюються його вихідні принципи і призначення, функції та основи організації, форми та методи діяльності. Конституція встановлює межі і характер державного регулювання у всіх основних сферах суспільного розвитку, взаємини держави з людиною і громадянином. Найголовніше - конституція надає вищу юридичну силу фундаментальним правам і свободам людини, захищає його честь і гідність. Винятків сьогодні практично не існує.
Конституцію справедливо називають головним, основним законом держави. Якщо уявити собі численні правові акти, що діють у країні, у вигляді певного організованого і взаємопов'язаного цілого, певної системи, то конституція - це підстава, стрижень і одночасно джерело розвитку всього права. На базі конституції відбувається становлення різних галузей права, як традиційних, існували ще в минулому, так і нових створюваних з урахуванням змін в економіці, соціальному розвитку, політику та культуру.
Конституція Російської Федерації, прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993 р., - не перша в історії країни. До її прийняття діяла російська конституція 1978 року, яка мала своїх попередниць. Але нинішня Конституція відрізняється від всіх російських конституцій радянського часу в першу чергу тим, що є основним законом самостійного, дійсно суверенної держави. Як наголошується в преамбулі Конституції, її прийняття пов'язане з відродженням суверенної державності Росії та затвердженням непорушності її демократичної основи.
Зрозуміло, Конституція 1993 року не носить установчого характеру, вона не створює нове держава. Це держава існувала - в різних межах і при різних формах правління - багато сторіч. Ідея збереження історично сформованого державної єдності підкреслюється в самій Конституції. Разом з тим Конституція Російської Федерації 1993 року виділяється в ряді актів такого рангу тим, що з нею зв'язується нова епоха в російській історії. Просте підрозділ конституцій на радянські і пострадянські недостатньо для розкриття сутності тамтешніх змін.
Нова Конституція займає Верховенство у правовій системі країни. Її положення є первинними. Всі інші правові акти, прийняті в рамках Російської Федерації, в тому числі федеральні закони, конституції республік, статути країв, областей, міст федерального значення, автономної області і автономних округів, повинні відповідати Конституції Російської Федерації. Це ж відноситься до договорів про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади та органами державної влади суб'єктів Федерації, бо мова йде про конституційний, тобто внутрішньодержавному, а не про міжнародне право.
Конституція виступає як юридична база для розвитку всіх галузей права, складових російську правову систему. Кодекси, інші федеральні закони, як правило, містять посилання на чинну Конституцію, що інший раз робиться після приведення раніше прийнятих актів у відповідність з нею. Тим самим забезпечуються єдність і взаємна узгодженість галузей права, спільність їх вихідних принципів.
Верховенство Конституції не послаблюється зробленої в її ж тексті записом про примат міжнародного права по відношенню до внутрішньодержавному праву, про те, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи, тобто мають пряму дію в країні. Більш того, якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлені інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. Це встановлення має важливе значення при вирішенні спорів, в діяльності державних органів, а також для громадян у випадках виявлення протиріч між нормами міжнародного і внутрішньодержавного права.
Основний метою даної роботи є характеристика сутності Конституції Російської Федерації.
Відповідно в рамках першого розділу будуть розглянуті поняття та види Конституції як Основного Закону держави, розкрито поняття Конституції, а також розглянуті різні види конституцій.
У другій главі буде дана характеристика суті Конституції РФ, основні підходи до визначення сутності Конституції.
У третій главі буде розглянута Конституція РФ, її основні риси та властивості, а також функції. Також у даній главі буде показано як в конституції російської Федерації відображено її державний устрій.
Нормативною основою даної курсової роботи послужила конституція Російської Федерації, указ Президента РФ № 1400 від 21 Вересень 1993 В«Про поетапну конституційну реформу в Російській ФедераціїВ».
1. ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ
1.1 Поняття Конституції
Конституція - це Основний закон держави, що виражає волю пануючого класу або всього суспільства і що закріплює основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина Конституція очерківает коло функцій держави, встановлює основи його відносин з людиною і суспільством.
Термін "Конституція" походить від латинського слова "constitutio" - "встановлюю, засновуються". Він зустрічався ще в законодавстві Стародавнього Риму і означав у той час різні акти, що встановлювалися (конституювати) імператором...
