ЗМІСТ
Введення
1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
1.1 Поняття адміністративного правопорушення
1.2 Ознаки адміністративного правопорушення
2. Склад адміністративного правопорушення
2.1 Проблема закріплення в законодавстві поняття складу адміністративного правопорушення
2.2 Юридичний склад адміністративного правопорушення
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Пройшовши багатовіковий шлях становлення, вітчизняне адміністративне право в якості самостійної галузі продовжує своє вдосконалення та реформування, своєчасно реагуючи на знову виникаючі суспільні відносини шляхом внесення змін у сам механізм діяльності його правових інститутів.
Діючі в Росії різні юридично обов'язкові правила мають на меті забезпечення правопорядку та державної дисципліни у визначених сферах діяльності, які безпосередньо зачіпають інтереси всіх або більшості громадян, а також організацій незалежно від їх організаційної підпорядкованості та форми власності. До них відносяться правила поведінки в громадських місцях, правила дорожнього руху і користування різними видами транспорту, правила охорони праці та техніки безпеки, правила торгівлі, санітарні, ветеринарні та протипожежні правила, правила полювання, рибної ловлі, правила придбання, обліку, зберігання і використання мисливської вогнепальної зброї, вибухових і радіоактивних речовин, правила військового обліку, прикордонного режиму, податкові, митні правила, правила, що діють у сфері охорони здоров'я населення, навколишнього середовища, природокористування, охорони пам'яток історії та культури і т.д.
Дотримання таких правил відповідає інтересам громадян, суспільства і держави, а їх порушення суперечить їм і нерідко призводить до шкідливих і навіть суспільно небезпечних наслідків. Наприклад, порушення правил поведінки в громадських місцях заважає нормальній життєдіяльності людей, безквитковий проїзд пасажирів завдає майнової шкоди транспортним підприємствам, порушення правил дорожнього руху ставить під загрозу життя і здоров'я людей, призводить до пошкодження транспортних засобів, знижує пропускну здатність доріг, порушення правил полювання та рибної ловлі завдає шкоди живій природі, а тим самим і суспільству.
Обов'язкові правила адресовані широкому колу суб'єктів. Одні - всім громадянам та юридичним особам, інші - працівникам тих чи інших галузей господарства, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності, треті - посадовим особам, обіймають певні посади в державних, муніципальних, громадських, комерційних організаціях.
Всі названі та багато інших правила встановлюються федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, а також органами виконавчої влади, що діють у межах своєї компетенції.
Одна з суттєвих особливостей обов'язкових правил полягає в тому, що вони захищаються адміністративними санкціями, а їх порушення кваліфікується як адміністративного правопорушення, що є підставою адміністративної відповідальності.
Головні ознаки та юридична характеристика такого роду правопорушень містяться в Кодексі РФ про адміністративні правопорушення [1].
У Кодексі (ст. 2.1) сформульовано офіційне визначення такого правопорушення: адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за яке цим Кодексом чи законами суб'єктів РФ про адміністративні правопорушення встановлена ​​адміністративна відповідальність.
При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом та іншими нормативними актами, настає за умови, що ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.
Поняття адміністративного правопорушення охоплює ряд ознак. По-перше, це діяння, тобто дія або бездіяльність, по-друге, суспільно небезпечне, по-третє, протиправне, по-четверте, винна, по-п'яте, каране діяння.
Сутність адміністративного правопорушення визначається його суспільною небезпекою. Держава, закріплюючи в нормах права обов'язкові правила поведінки, передбачає можливість застосування за їх порушення державного примусу. Саме суспільна небезпечність правопорушення обумовлює відповідальність за його вчинення. Відсутність даної ознаки свідчить і про відсутність правопорушення.
Законодавець при визначенні в ст. 2.1 КоАП адміністративного правопорушення в числі його ознак не називає суспільну небезпека, на відміну від поняття злочину.
Однак його шкідливість констатована більшістю диспозицій норм, що складають зміст названого Кодексу.
Проте дискусія про суспільну небезпеку адміністративних правопорушень у теорії адміністративного права триває. Так, в юридичній літературі висловлюється думка, згідно з яким громадська небезпека діяння властива тільки злочинам, а адміністративний проступок характеризується лише шкідливістю. З нашої точки зору, адміністративним правопорушенням притаманна не просто шкідливість або шкодочинність, а саме суспільна небезпека, як матеріальна ознака будь-якого правопорушення.
Справді, важко, просто неможливо відмовити в суспільної небезпеки адміністративних правопорушень, що посягають на безпеку дорожнього руху, пожежну безпеку (в результаті цих порушень щорічно гинуть десятки тисяч людей), порушують правила, пов'язані з придбанням, зберіганням та використанням вогнепальної мисливської чи службової зброї, вибухових речовин, радіоактивних ізотопів, сильнодіючих отрут і багато чого іншого. В якості прикладу наведемо і багато адміністративні правопорушення, вчинені в особливих умовах: стихійні лиха, епідемії, епізоотії, техногенні катастрофи, масові заворушення, а також обстановка надзвичайного стану. В останні роки зросла суспільна небезпека економічних адміністративних правопорушень в податковій, митній та інших сферах. Об'єктом даної курсової роботи є адміністративне правопорушення, посягає на суспільні відносини, що виникають в області виконавчо-розпорядчої діяльності та регульовані нормами адміністративного права.
Предметом даної курсової роботи виступає адміністративне правопорушення.
Мета даної курсової роботи полягає як в розгляді поняття адміністративного правопорушення, його ознаки та склад
Зазначені цілі визначають завдання дослідження:
1) розкриття поняття адміністративного правопорушення;
2) вивчення ознак адміністративного правопорушення;
3) аналіз юридичного складу адміністративного правопорушення.
Як показує аналіз сучасної юридичної літератури, тема В«адміністративного правопорушенняВ» була предметом уваги відомих російських вчених, серед яких слід назвати імена: Ліпатова Е.Г., Чаннова С.Є, Честнова І.Л. Петрова М.П.
При написанні курсової роботи використовувалися як загальнонаукові (методи синтезу та аналізу), так і частнонаучние методи (порівняльно-правовий метод). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити особливості співвідношення загальних і спеціальних норм що регулюють відносини стосуються договору оренди та окремих його видів. Курсова робота складається з запровадження, двох глав, висновків, списку використаних джерел та додатків.
1. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
1.1 Поняття адміністративного правопорушення
Історично в правовій науці і в законодавстві склалося два підходи до розуміння адміністративних правопорушень.
В кінці XIX століття значно зросла кількість адміністративних актів, які порушують права індивідів. Тому найбільш розвинені держави змушені були визнати себе відповідальними за дії своєї адміністрації, навіть якщо ці дії здійснювалися відповідно до наданої їй компетенцією. Виникла необхідність законного і обгрунтованого дозволу суперечок між представниками влади та громадянами. Тому в розв...
