План
Введення
Корупція як соціально-правове явище
Детермінанти корупції
Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Недосконалість суспільства і низька ефективність держави сприяють загостренню численних проблем не тільки на державному, але й на глобальному рівні. Не рідко вони перетинаються і переплітаються в зв'язку з такими об'єктивними чинниками, як масова інформатизація і комунікація, індустріалізація, культура і т.д., а також суб'єктивними, в яких дивовижно поєднуються і протистоять людські чесноти та вади. До останніх ми відносимо корупцію. На думку багатьох дослідників цієї теми, корупція є найбільшим із зол для перехідних суспільств. Розділяючи їх стурбованість з цього приводу, ми не схильні пов'язувати проблеми тільки з нею, вважаючи, що вона є одним з ланок у довгому ланцюгу економічних, соціальних, духовних проблем, у тому числі і для Росії, у якої довгий шлях соціальних змін супроводжується багаторічними перманентним балансуванням між кризою і нетривалими періодами відносної стабільності, що провокує численні соціальні аномалії: криміналізацію суспільства, соціальна нерівність та корупцію, які носять системний характер і пов'язані з недосконалістю суспільства і самої людини [1].
Якщо звернутися до історичного аспекту явища, то видно, що корупція у всі часи була актуальною проблемою суспільства і держави. За своїм історичним стажу корупція поступається лише війні. Хабарник-посадовець (писар), поряд з розбійником (злодієм), купцем і жерцем - головні фігури, що згадуються поряд з воїнами (богатирями) в народних переказах двох-або чотирьохтисячолітньої давності [2].
Актуальність теми визначається також:
1. суспільною небезпекою; Суспільна небезпека корупції надзвичайно велика. У документах світового співтовариства підкреслюється, що корупція робить винятково шкідливий вплив на економіку, підриває ефективність усіх видів урядових рішень і програм, завдає шкоди станом моралі в суспільстві, розхитує довіру громадян до уряду, авторитет влади, руйнує принцип справедливості і неупередженого правосуддя [3].
2. поширеністю; Згідно з експертними оцінками, практично всі вітчизняні і зарубіжні дослідники одностайні: рівень корупції в сучасній Росії надзвичайно високий [4]. Є підстави вважати, що він один з найвищих у світі. Побічно це підтверджується тим, що в правоохоронних органах - в центрі і на місцях - скопилася величезна кількість матеріалів, що чекають своєї години до зміни політичної обстановки [5].
3. високою латентністю корупції. Характерною рисою корупційної злочинності є її найвища латентність. Експертні оцінки фахівців розмірів виявлених випадків хабарництва по відношенню до їх фактичного рівня коливаються в межах від 0,002 до 5% [6].
У Росії в розробці проблематики корупції є значні наукові результати. Так, ряд досліджень присвячений феномену російської корупції, зарубіжна корупційна діяльність також вивчається представниками різних суспільних наук [7].
Причина підвищеного інтересу до феномену корупції може бути пов'язана з проблемами державного управління, так як, не вирішивши проблему корупції, не можливо ефективно вирішити і завдання управління. Слід також зазначити, що корупція зазвичай виникає і розвивається в період зміни політичних режимів, в умовах виникнення кризових ситуацій в економіці та політиці, бюрократизації суспільства і держави. Об'єктом корупції можуть бути практично всі встановлені та охоронювані законом суспільні відносини.
Мета даної курсової роботи: дати поняття та кримінологічну характеристику корупційної злочинності, а також визначити основні детермінанти обумовлюють корупцію.
Завдання курсової роботи зумовлені заявленою метою:
дослідження феномена корупції та корупційних злочинів з позицій кримінологічної теорії;
виявлення детермінант корупції в Росії;
дослідження кримінологічних значущих характеристик корупції та закономірності її прояви у Росії на різних етапах історії країни.
Корупція як соціально-правове явище
"Корупція" - Поняття швидше соціальне або кримінологічне, ніж правове, тому її треба розглядати не як конкретний склад злочину, а як явище [8].
Одним із серйозних проблем на шляху побудови російського правової держави є все зростаюча корупція. Вона чинить негативний вплив на всі сторони економічного, політичного, правової і духовного життя держави, загострює і без того складні проблеми перехідного періоду [9].
Корупція існувала завжди, це зумовлено історичним розвитком суспільства. Воно присутнє постійно, поетапно розвивається і вдосконалюється.
Мабуть, першим термін "Корупція" стосовно до політики вжив ще Аристотель, визначаючи тиранію як корумповану ("зіпсовану") форму монархії. Про неї писав Макіавеллі, Руссо і багато інших мислителів. За словами Ш. Монтеск'є, "відомо вже з досвіду віків, що кожна людина має владу, схильна зловживати нею, і він йде в цьому напрямку, поки не досягне покладеної йому межі "9.
Так, уже пам'ятники права країн Стародавнього Сходу містили норми, спрямовані на припинення корупційного поведінки посадових осіб. Наприклад, Закони Хаммурапі, царя Вавилона (XVIII в. До н.е.) містили санкцію стосовно судді, який зловживав службовим положеніем9. Тема корупції виявляється в документах в Єрусалимі в VI в. до н.е., в біблійних текстах, в античній історії [10]. Корупція, на думку І.А. Богданова, А.П. Калініна, стала однією з причин розпаду Римської імперії [11].
Якщо звернутися до історії корупції в Росії, то досить згадати систему "годівлі", що існувала у феодальній Росії, казнокрадство, хабарництво і здирства чиновників в XVIII-XIX вв., настільки яскраво відображені в творах класиків російської літератури Н.В. Гоголя, М.Є. Салтикова-Щедріна, А.В. Сухово-Кобиліна [12]. Одним з активних борців з корупцією в середовищі чиновництва виступав Петро I. Їм була продовжена політика кримінально - правових та попереджувальних заходів боротьби з корупцією, зокрема введена рівна кримінальна відповідальність подкупателей і підкуповує, а також зроблена спроба залучення для боротьби з корупцією всього населення країни: було дозволено всім людям, незалежно від чину, доносити особисто йому про хабарництво, а за справедливі донос визначалася нагорода - рухоме і нерухоме майно злочинця і навіть його чин [13].
Радянський період був відзначений двома сплесками корупційної злочинності: перший припадає на 20-ті роки - Час так званого непу, а другий на 70-80-ті роки - період застою і розкладання радянського ладу.
У сучасних умовах, расширяющееся політичне та економічне співробітництво між державами перетворило корупцію в інтернаціональну проблему. Незаконні корупційні відносини стали зачіпати інтереси та добробут не одного, а багатьох країн світу. Жодна держава в світі не може вважати себе застрахованим від факту корупції. Корупція властива всім країнам, незалежно від географічного розташування, політичного устрою та рівня економічного розвитку.
Таким чином, корупція є складним соціально політичним і соціально правовим явищем, яке зародилося в глибокій старовині і продовжує існувати в даний час практично у всіх країнах світу. Як і у всякого складного явища, у корупції не існує єдиного всеосяжного визначення. В наукової, навчальної та публіцистичній літературі існує величезна методологічне розмаїття підходів до розуміння корупції, даються різні його трактування. Тому на даному етапі розвитку досліджень про корупцію складно запропонувати єдине поняття корупції [14].
Етимологічно термін "Корупція" походить від латинського corruption - "порча", "Підкуп". Ці два слова визначають різне розуміння корупції [15].
Г.К. Мішин стверджує, що латинський термін "corruptio" походить від...
