ЗМІСТ
Введення
Глава 1.Поняття права та моралі
1.1 Поняття права
1.2 Поняття моралі
Глава 2. Співвідношення права і моралі
2.1 Єдність і відмінності
2.2 Взаємодія і протиріччя
2.3 Проблеми співвідношення права і моралі
Висновок
Список літератури
Введення
Суспільство - сукупність історично сформованих соціальних форм спільної діяльності людей. При взаємодії груп або індивідів виникають відносини, які необхідно регулювати. Їх регуляторами виступають соціальні норми - об'єктивно необхідні правила спільного людського буття, покажчики кордонів належного і можливого. Їх поява пов'язана з переходом від тваринної стадності людей до людського суспільству, з процесом соціалізації відносин, з поведінкою людини як особливого природно-біологічного і суспільної істоти.
Соціальні норми вельми численні й різноманітні, що пов'язано з багатством і неоднорідністю предмета регулювання - суспільних відносин. Найбільш поширена класифікація наступна: правові, моральні, політичні, естетичні, релігійні, сімейні, корпоративні, звичаї і традиції та інші.
Усі види соціальних норм тісно переплетені між собою, але пріоритетний інтерес для юридичної науки являють право і мораль.
Ще стародавні філософи вказували на значимість цих двох головних визначників громадського поведінки. З найдавніших часів перед юристами, політиками, та й просто перед пересічними громадянами часто вставав питання про співвідношення моралі і права в нашій життя. З цього приводу завжди велося багато дискусій і існувало безліч теорій. Славнозвісні діячі юриспруденції, політики, етики та багатьох інших наук вступали в запеклі суперечки, але так і не прийшли до однозначної думки.
Актуальність даної теми полягає в наступному: питання про сутність і співвідношення права і моралі досі залишається в центрі уваги в сучасній правовій та політичної думки. Право вторгається в найбільш значимі, життєво важливі сфери громадського регулювання, з часом охоплюючи все більший спектр соціальних зв'язків. У той же час мораль пронизує практично всі різноманіття відносин між людьми, неминуче закріплюючись при цьому у багатьох правових нормах.
Предмет роботи - право і мораль, їх співвідношення.
Мета моєї роботи - виявити зв'язок права і моралі, кожну сторону двох багатогранних явищ. Для досягнення цієї мети я постараюся вирішити наступні завдання:
- вивчити загальні положення про право і моралі, а саме дати поняття категоріям право і мораль, а також позначити їх сутність; - розкрити питання про співвідношення права і моралі в їх єдності, відмінність, взаємодії і протиріччі.
- встановити причини проблем, що виникають при співвідношенні права й моралі.
Право і мораль - найважливіші елементи людської культури, завжди виступають у тісному взаємодії, характер якого визначається конкретно-історичними умовами і соціально-класової структури суспільства. Така взаємодія об'єктивно обумовлено, так як генезис і реальне буття права та моралі визначаються єдиними сферами суспільних відносин, в яких розгортаються складні і часом суперечливі зв'язку даних соціальних регуляторів.
Тому від розуміння права і моралі, їх сутності залежить підхід до розуміння багатьох правових та інших соціальних явищ, рішення дуже важливих як теоретичних, так і практичних питань життя суспільства.
Глава I . ПОНЯТТЯ ПРАВА І МОРАЛІ
1.1 Поняття права
Право - складне багатогранне і багатоаспектне явище. Воно належить до числа найбільш важливих і складних суспільних явищ.
Намагаючись з'ясувати, що таке право і яка його роль в житті суспільства, ще римські юристи звертали увагу на те, що воно не вичерпується одним яким-небудь змістом. Ще І.Кант зауважив: В«Юристи досі шукають своє визначення праваВ».
На думку Павла, право вживається, щонайменше, у двох сенсах. По-перше, В«право є мистецтво добра і справедливості В», тобто природне право. По-друге, право - це те, що В«корисно всім чи багатьом в якомусь державіВ», тобто цивільне право. Будучи В«регулюючою нормою політичного спілкування", право, як відзначав давньогрецький мислитель Аристотель, повинно служити В«критерієм справедливості В». Для того щоб знати, що таке право, писав давньоримський юрист Ульпіан, потрібно зрозуміти, з чим, з якими явищами воно зв'язано і звідки воно виходить.
У міру розвитку суспільства і держави у людей змінювалося уявлення про право. З'явилося безліч різних трактувань даного феномена, склалися цілі школи, напрями, доктрини, так чи інакше пояснюють сутність, природу, призначення права, його роль в житті суспільства.
Виникнення, характер, природа права зумовлені багатьма чинниками - економічними, політичними, культурними, національними, релігійними та ін Найбільш важливим фактором, як показує досвід, є все ж економічна необхідність, яка частіше всього чинить на суспільні процеси вирішальне детерминирующее вплив.
В«Люди забувають про походження права з економічних умов, подібно до того, як вони забули про своєму власному походженні з тваринного царства В», - вказував Ф. Енгельс. [1] Право виникає як реакція суспільства на об'єктивну необхідність мати більш жорсткий і владний регулятор соціальних відносин, забезпечений примусовою силою, бо моральні та інші подібні норми з цим завданням вже не справлялися.
Плюралізм визначень права та його складна природа зумовили виникнення різних правових шкіл, які вплинули на розвиток правової думки. Найбільшого поширення з них отримали наступні:
1) природно-правова - право є сукупність природних прав людини (Гоббс, Локк, Радищев та ін);
2) історична - право є сукупність правових звичаїв (Гуго, Пухта, Савіньї та ін);
3) нормативістська - право є піраміда не залежать від сущого норм (Штаммлер, Новгородцев, Кельзен і ін);
4) матеріалістична - право є зведена в закон воля пануючого класу (Маркс, Енгельс, Ленін та ін);
5) психологічна - право є правові емоції особистості (Петражицький, Росс, Рейснер та ін);
6) соціологічна - право є реалізація законів, юридичні дії (Ерліх, Муромцев, Паунд і ін)
Важливу роль в формуванні уявлення про сутність і змісту права, а також в його визначенні відіграють такі чинники, які пов'язані зі службовою роллю і соціальним призначенням права в житті суспільства і держави. При розгляді сутності права важливо враховувати два аспекти:
1) те, що право є регулятор (формальна сторона);
2) те, чиї інтереси обслуговує даний регулятор (змістовна сторона).
Право може слугувати інтересам певних верств, груп суспільства. Залежно від цього при визначенні сутності права виділяють кілька підходів.
1) класовий - право являє собою систему гарантованих державою юридичних норм, що виражають зведену в закон державну волю економічно пануючого класу;
2) загальносоціальний - право виражає компроміс між класами, різними соціальними верствами суспільства;
3) релігійний - в нормативних актах домінують інтереси релігії;
4) національний - право є вираженням інтересів певної нації;
5) расовий - інтереси певної раси стоять на першому місці.
Загальновизнано той факт, що в соціальному плані право ніколи не є абстрактним. Згідно з положенням В«Маніфесту Комуністичної партіїВ», право є В«зведена в закон воля панівного класу В». Про це свідчить історія розвитку права, яке висвітлює і закріплює нерівність людей: нерівність рабовласника і раба, феодала і кріпака, роботодавця і работополучателя. Однак сьогодні положе...
