МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
на тему В«Порівняльне правознавство і міжнародне право В»
по дисципліни В«Порівняльне правознавствоВ»
КИЇВ 2011
ЗМІСТ
Введення
1. Порівняльне правознавство і міжнародне публічне право
2 . Порівняльне правознавство та міжнародне приватне право
Література
міжнародне право порівняння правознавство
ВСТУП
Порівняльне правознавство та міжнародне публічне право як навчальні дисципліни мають між собою багато спільного. Перша порівнює різні правові системи, друга вивчає відносини між такими суб'єктами міжнародного права, кожен з яких володіє своєю національною правовою системою. Обидві навчальні дисципліни грунтуються на реально існуючої множинності правових систем. Зрозуміло, саме ця схожість виключає досить велика різниця в методах, використовуваних згаданими науками. Між ними, можливо, саме широке взаємодія, і це взаємодія на користь кожної з них.
1. Порівняльне правознавство і міжнародне публічне право
Порівняльно-правові дослідження приносять міжнародного публічного права двояку користь. Збагачуються, по-перше, використовувані міжнародним правом методи, по-друге - саме його зміст.
Що стосується методів, то слід зазначити, що, оскільки міжнародне право є правовий порядок, що регламентує відносини між суб'єктами міжнародного права, кожен з яких має свою національну правову систему, для нього не може не становити інтерес вивчення цих національних правових систем.
В даному випадку ми дізнаємося, які органи можуть брати від імені держави міжнародні зобов'язання, яка роль цих органів у процесі формування приймаються державою рішень. Іншими словами, важливо знати ті органи в різних країнах, які приймають рішення від імені держави, компетентні вести переговори, підписувати і ратифікувати договори, представляють державу в міжнародних відносинах, беруть участь у діяльності різноманітних міжнародних організацій. Регламентація всіх цих питань належить до виключної компетенції держави, без будь-якого втручання міжнародного права. Однак ігнорувати ці питання міжнародне право не може.
Розглядаючи питання про необхідність врахування міжнародним правом національного права різних країн, мало встановити норми, які зобов'язують держави, бо дію міжнародних норм вельми часто реалізується через національні правові системи. З метою ефективності міжнародного права слід мати досить повне уявлення не тільки про внутрішньодержавних органах, на які покладено застосування ряду його норм, але і про їх компетенції, а також про порядок діяльності. До цього треба додати, що якщо наші знання про внутрішньодержавних органах і процедурах, пов'язаних з укладенням договорів та представництвом держави, більш менш задовільні, то вони явно недостатні, коли справа стосується реального процесу дії міжнародних норм через національні правові системи.
Вплив порівняльного правознавства на міжнародне право полягає в тому, щоб представити в розпорядження останнього інструментарій, який дозволяє вивчити передумови та наслідки міжнародно-правових актів. Відносно недавно держави перестали бути єдиними суб'єктами міжнародного права. Поряд з ними в такій же якості виступають міжурядові організації. Порівняльне правознавство може сприяти кращому ознайомленню з ними.
В рамках науки міжнародного права необхідно створити загальну теорію міжнародних організацій. Це можна зробити тільки шляхом використання методів порівняльного правознавства як інструменту прогресу права.
Вивчення і порівняння правових систем окремих держав обов'язково для юриста-міжнародника, коли виникає питання про загальні принципи права. Тут виявляються такі функції порівняльного правознавства, як інформаційна, а також функція вищого, філософського плану, яка полягає в пізнанні суті правових норм та інститутів.
Мова йде не про те, щоб привносити принципи національного права в міжнародне, а про те, щоб знайти в національному праві вираз того загального, що може відповідати цілям міжнародного правопорядку. І тут міжнародне право наближається до фундаментальним цілям і завданням порівняльного правознавства.
Створення в рамках міжнародного права договірних систем, забезпечених юрисдикційними органами (Європейська конвенція про права людини, Європейський Союз), буде сприяти зростанню використання загальних принципів права і відповідно розширенню порівняльного вивчення правових систем держав-членів.
Важко перебільшити значимість порівняльних досліджень в таких нових галузях міжнародного права, як захист прав людини, мирне використання атомної енергії, охорона навколишнього середовища. Порівняльні дослідження покликані виявити, по-перше, які юридичні проблеми виникають у відповідних сферах життя різних країн, по-друге, можливі загальні рішення, які можуть бути В«перекладеніВ» в норми міжнародного права.
Таким чином, міжнародне право звертається до порівняльного правознавства, як в методологічних цілях, так і для розробки норм матеріального права.
Питання про взаємодію міжнародного права та порівняльного правознавства також може бути розглянутий в двох аспектах - в технічному, і в аспекті матеріального права. У першому випадку міжнародне право надає в розпорядження порівняльного права техніку переговорів і вироблення загального рішення, у другому міжнародне право визначає і формальний порядок укладання договору.
Один з можливих результатів порівняльно-правових досліджень - уніфікація правових норм щодо деяким проблемам.
Така уніфікація може здійснюватися або шляхом вироблення однакового акту, сприйманого багатьма країнами, або шляхом укладення міжнародного договору.
Після того як уніфікація здійснена, виникає - Головним чином при другий з названих процедур, тобто при процедурі укладення договору, уніфікує норми національного права, - проблема однакового тлумачення єдиного тексту. І тут міжнародне право покликане надати адекватну техніку, яка забезпечила б обов'язкове тлумачення спірних положень шляхом нових переговорів і нового угоди або шляхом звернення до міжнародної юрисдикції.
Порівняльне правознавство звертається до міжнародного права і тоді, коли мова йде про порівняльному вивченні у власному розумінні слова. Іншими словами, в деяких випадках норми міжнародного права можуть бути з користю зіставлені з нормами романо-германських правових систем, англосаксонського права та інших правових сімей.
Це, перш за все, відноситься до тих випадків, коли мова йде про основи права, про поняттях, які складають фундамент будь-якої правової системи. У цьому відношенні міжнародне право представляє особливий інтерес, тому що воно є системою відносно менш розвиненою, ніж національне право, але швидко еволюціонує і схильною трансформаціям. Саме в силу цього юристи-міжнародники змушені постійно звертатися до таких питань, як основи міжнародного права, його обов'язкова сила, його цінність, критерії, яким повинні відповідати суб'єкти міжнародного права, джерела цього права. Справедливість, добросовісність, обов'язковий характер взятих договірних зобов'язань, зловживання правом, відповідальність, відшкодування шкоди, санкції - з усіх цих питань зіставлення міжнародного права і різних систем національного права повинно виявитися плідним.
2. Порівняльне правознавство та міжнародне приватне право
У всіх роботах, зачіпають питання про взаємодію порівняльного правознавства та міжнародного приватного права (МПП), відзначається науково-теоретична і практико-прикладна актуальність даної теми. Справа в тому, що в МПП при вирішенні будь-якої проблеми В«перш, ніж вибрати, треба зіставитиВ». Тому література, зачіпає питання про співвідношення МПП і порівняльного права, була орієнтована головним ч...
