Створення та основні етапи розвитку органів прокуратури
ЗМІСТ
1. СТВОРЕННЯ І ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
1.1 Освіта прокуратури як державного органу
1.2 Прокуратура Російської імперії до і після судової реформи 1864 р.
1.3 Скасування прокуратури в листопаді 1917 р. Пошуки нових форм нагляду за виконанням законів
1.4 Положення про прокурорський нагляд від 26 червня 1922 Етапи Створення прокуратури в Республіці Білорусь з 1922 по 1979 р.
1.5 Початок централізації прокурорського нагляду
1.6 Прокуратура Верховного Суду СРСР
1.7 Постанова ЦВК т РНК СРСР від 20 червня 1933
1.8 Конституція 1938 р. про організацію та діяльність прокуратури
1.9 Діяльність органів прокуратури в роки Великої Вітчизняної війни
1.10 Роль органів прокуратури у викритті головних військових злочинців на Нюрнберзькому процесі
1.11 Удосконалення роботи органів прокуратури повоєнний час
1.12 Положення про прокурорський нагляд в СРСР від 24 травня 1955 р.
1.13 Конституція 1977 Про організацію та принципи діяльності прокуратури. Закон СРСР В«Про прокуратурі СРСР В»1979 р.
1.14 Положення про військовій прокуратурі 1981 Особливості правового регулювання організації та діяльності органів військової прокуратури
Список використаних джерел
1. СТВОРЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
1.1 Освіта прокуратури як державного органу
Вивчення історії створення прокуратури в період будівництва правової держави викликано необхідністю краще зрозуміти історичне призначення цього органу, його місце в системі інших державних органів, історичну необхідність виконання покладених на прокуратуру функцій. Знання історії прокуратури в сучасних умовах допоможе вжити заходів законодавчого і організаційного характеру для підвищення ефективності діяльності прокуратури. З цієї точки зору важливо знати історію створення прокуратури країн заходу, Російської імперії, створення прокуратури в Радянському Союзі, прокуратур республік, що входили до складу СРСР.
Поняття прокуратури походить від латинського procurare - піклуюся, забезпечую, запобігає '. При створення цього органу спочатку ідея полягала в забезпеченні справедливості та законності, а не в каральному його призначення. Так, у Стародавній Греції та країнах Сходу функція прокуратури полягала, по-перше, у нагляді за виконанням приписів державної влади, по-друге, у здійсненні обвинувачення в суді (оратори).
У європейських країнах прокуратура виникає у Франції в XIV в. Саме слово В«прокуратураВ» з'явилося у час правління короля Філіпа II. Це був каральний орган, що відповідав історичному типові держави і існувала в ньому влади. В Іспанії та інших державах Європи панував інквізиційний процес судочинства, що прийшов на зміну процесу публічного, гласно, змагального.
Органи прокуратури Франції виконували волю короля, вплив якого в її діяльності було вирішальним. Не випадково прокурори аж до ліквідації монархії у Франції іменувалися В«людьми короляВ».
Закон 1586 про організації і діяльності прокуратури у Франції визначив місце прокуратури в системі інших державних органів. У сферу повноважень прокурорського нагляду включаються: діяльність прокурора адміністративно-політичного характеру, нагляд за виробництвом слідства, діяльність судово-правова (Кримінальні та цивільні справи).
У 1789-1810 рр.. прокуратура у Франції зазнала суттєвих змін, однак основне її призначення залишилося колишнім - виконання каральних функцій, забезпечення непорушності верховної влади в державі.
Настільки детальний екскурс в історію освіти прокуратури у Франції не випадковий: саме вона послужила прообразом прокуратури Росії і в даний час є еталоном прокуратури західних країн.
У всіх державах, відносять себе до правових (США, ФРН, Швеція та ін), функціонують органи прокуратури як один з найважливіших правозахисних механізмів. Для прокуратур в правових державах характерно організаційне і функціональне різноманіття. Єдиних уніфікованих стандартів побудови і діяльності прокуратури не існує. Але для прокуратур усіх держав правозахисна функція виступає в якості основної. Не є винятком і прокуратура Республіки Білорусь.
1.2 Прокуратура Російської імперії до і після судової реформи 1864 р.
Виникнення, становлення і розвиток прокуратури Російської держави необхідно розглядати в контексті історичних, соціально-економічних та інших об'єктивних умов розвитку суспільства.
Історичний досвід показує, що потреба в такому державному органі, як прокуратура, з притаманною тільки їй сукупністю завдань, функцій і повноважень стає особливо гострою в періоди докорінних перетворень в суспільних відносинах, державному устрої. Прокуратура завжди розглядалася і використовувалася як дієвий інструмент утвердження, розвитку суспільних відносин, зміцнення режиму законності як неодмінного засобу розвитку державності.
Засновником органів прокуратури і прокурорського нагляду в Росії по праву вважається Петро I.
Період кінця XVI - початку XVII вв. був відзначений значним зростанням злочинності, казнокрадства та хабарництва, що викликало практичну потребу створення державної служби по боротьбі з цими негативними явищами.
Державні реформи, проводяться Петром I, поставили питання про необхідність створення органу для нагляду за дотриманням законності. Указом Петра I від 2 березня 1711 р. в Росії засновується фіскальна служба, призначення якої полягало в тому, щоб В«над всіма справами таємно підглядати і провідувати про неправий суд, також збір скарбниці та іншого В».
За зразок Петро I взяв державні органи Німеччини. У 1713 р. в Росії вводиться посада генерал-фіскала. Повноваження фіскалів, процесуальні засоби їх діяльності були визначені Указом від 17 березня 1714 р. В«Про діяльність фіскалівВ». В Указі отримали чітке розмежування компетенція обер-фіскалів, провінціал-фіскалів і інших чинів. Модель такої посади була запозичена у Швеції. До фіскалам пред'являлися високі професійні та морально-етичні вимоги. Фіскальна служба була суто таємницею, тому була непопулярною в громадській думці, слабко впливала на створення обстановки законності й правопорядку. До того ж фіскали всіх рангів не отримували матеріального забезпечення від скарбниці, існували за рахунок В«власних кормовихВ», а це вело до поборам, хабарництву та іншим зловживанням.
Незабаром Петро I був змушений визнати, що чин фіскала В«важкий і ненавидимоВ», і переконався в неефективності служби фіскалів. Указом від 12 січня 1722 р. засновується прокуратура Російської імперії. За зразок приймається прокуратура Франції. В відміну від служби фіскалів прокурори здійснювали нагляд за виконанням законів гласно. 27 січня 1722 Петром I було підписано Указ, що заснував посаду Генерал-прокурора: В«Сей чин яко око наше і стряпчий в цілях державнихВ». Ці слова великого реформатора якнайкраще характеризують призначення прокуратури. Прокурори повинні виконувати роль В«стягувачів покаранняВ» і одночасно В«захисників невинностіВ». Указ В«Про посаду Генерал-прокурораВ» залишався основним законодавчим актом про прокуратуру протягом усього XVIII в.
Причинами створення органів прокуратури, на думку істориків, що досліджували діяльність Петра I, були:
- потреба проведення державних реформ, спрямованих на вдосконалення державного управління;
- боротьба з державним бюрократичним апаратом;
- посилення контролю за діяльністю судів, всього державного апарату;
- боротьба з розбратами і чварами у всій державі;
- зміцнення цілісності і єдності створеної ним імперіі2.
Генерал-прокурор особисто відповідав за діяльність підлеглих перед царем. Основна функція прокурора на початковому етапі становлення прокурорської системи поляг...
