Зміст
Вступ
1. Правові основи діяльності народніх депутатів України
1.1 Нормативно-правове регулювання статусу народного депутату України
1.2 Основні Гарантії депутатської діяльності
2. Пенсійне забезпечення народніх депутатів в Україні
2.1 законодавчо база пенсійного забезпечення в Україні
2.2 Статистичнй-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні
3. Проблеми та перспективи реформування пенсійного забезпечення народних депутатів України
Висновки
Список літератури
Вступ
продуктивного праця людини, її Прагнення до покращення ЯКОСТІ свого життя, добробуту, піднесення соціального статусу булі и є одним з головного чінніків суспільного прогресу. Проти, на жаль, реалії життя є такими, Що з об'єктивних причин не Кожна людина взагалі у змозі реалізуваті собі Як активний член суспільства, а більшість людей, які впродовж свого життя малі таку можлівість, з годиною її втрачають. Тому проблема соціального забезпечення людини в старості, у разі хвороби та каліцтва є однією з най актуальних для шкірного цівілізованого суспільства, його призначення та будується на принципах загальнолюдської моралі и дбає про своїх непрацездатніх членів.
У Різні часи и в різніх країнах питання соціального забезпечення вірішуваліся по-різному - розв'язання їх через сімейне утрімання непрацездатніх, через благодійництво, шляхом утворення різніх Громадський и професійніх об'єднань, Покликання здійснюваті відповідну підтрімку. Проти ці зайдіть малі системного характеру и послідовності, булі скоріше Окрема Спроба Вирішення проблеми, а не її Комплексні розв'язання.
Однією з найважлівішіх складових діяльності держави у Галузі соціальної політики є законодавчо регулювання та організація пенсійного забезпечення громадян. З переходом економікі України от командно-адміністратівної системи до ринкових відносін стара державна система пенсійного забезпечення перестала віконуваті свою основну функцію - забезпечення гідного прожиття непрацездатніх громадян. Безумовно, головний причиною Вкра незадовільного пенсійного забезпечення на Сучасна етапі є економічна криза и пов'язані з нею нізькі надходження до Пенсійного фонду, до державного та місцевіх бюджетів, альо НАДЗВИЧАЙНИХ Важливим є и суто демографічні Фактори, які СЬОГОДНІ є чи не найбільш серйознім бар'єром на шляху реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.
За данімі Міністерства праці и соціальної політики, на СЬОГОДНІ в Україні налічується близьким 15 млн. пенсіонерів: 5,3 млн. ветеранів Війни; близьким 7 млн. ветеранів праці; 2,3 млн. інвалідів; 3,5 млн. потерпіліх внаслідок аварії на ЧАЕС; Майже 2 млн. одиноких громадян Похил віку. Щорічно кількість пенсіонерів т а інвалідів зростає. Отже, чинна законодавчо база з урахування чинників природного зростання кількості непрацездатніх громадян обумовлює Значне навантаженості на працюючих населення. З урахування ДІТЕЙ и пенсіонерів, СЬОГОДНІ один працюючих Фактично утрімує одного непрацездатного. У тому не Тільки Пенсійна система, а й чинна система соціального забезпечення в цілому, Яки Перестань буті ефективного и тягара лягла на державу, не відповідає Вимоги годині та потребує термінового реформування. Головною метою такого реформування є Перехід до страхової соціальної системи та збліження з існуючімі системами соціального забезпечення країн з розвинення ринковий економікою.
Невідкладнім Завдання є реформування у сфері пенсійного забезпечення. Нагальність Його розв'язання зумовлюється цілою низькою проблем, Середи якіх у дерло Черга слід назваті низько Рівень пенсій, невідповідність розміру пенсій трудовому внеска громадян Протяг працездатного періоду, існування значний Переваги та пільг у пенсійному забезпеченні окремого категорій працівніків при однакових рівні відрахувань на пенсійне забезпечення та Інші.
Процес реформування пенсійного забезпечення в Україні Вже розпочато - прийнято низький законів, спрямованих на підвіщення ефектівності такого забезпечення, проведено реорганізацію органів, Що Його здійснюють. Важливим значення в процесі реформування пенсійної системи, а отже, соціального забезпечення в цілому, Набуль Прийняття 9 липня 2003 року Верховною Радою України законів України В«Про недержавне пенсійне забезпечення В»иВ« Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування В»та інших законів, спрямованих на вдосконалення існуючої солідарної пенсійної системи.
пенсійне страхування є Важливе складовою соціальної політики держави, Яка спрямована на задоволення потреб людей, підвіщення їх добробуту, забезпечення соціальної справедлівості, стабільності та злагоди у суспільстві.
Весь спектр з цього метою даної курсової роботи є Вивчення теоретичних аспектів обгрунтування пенсійного забезпечення народніх депутатів України, а кож визначення напрямків вдосконалення та перспективи реформування пенсійного забезпечення народніх депутатів України.
Для Досягнення поставленої мети Під годину Дослідження особливая пенсійного забезпечення народніх депутатів України булі поставлені наступні завдання:
- розглянуті Особливості статусу народного депутата в Україні;
- дослідіті законодавчо-нормативне забезпечення пенсійного забезпечення;
- розглянуті Особливості пенсійного забезпечення народніх депутатів України;
- візначіті проблема та перспективи реформування пенсійного забезпечення народних депутатів України.
Об'єктом Дослідження в даній роботі Виступає система Пенсійного забезпечення України.
Предметом Дослідження є Особливості пенсійного забезпечення народніх депутатів в Україні.
Дана робота Виконала на Основі розробок українських та зарубіжніх науковців, зокрема Климко Г.Н., Епіфанова Л.О., Ніколенко Ю.В., Павлової Л. М. та інших, законодавчо та нормативних актів Верховної Ради України, даніх періодічного друку, а кож з Використання інших джерел інформації.
1. Правові основи діяльності народних депутатів України
1.1 Нормативно-правове регулювання статусу народного депутату України
Народний депутат України є обраності відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України "(1665-15) представник Українського народу у Верховній Раді України и уповноважений ним Протяг рядок Депутатська Повноваження здійснюваті повноважень, передбачені Констітуцією України (254к/96-ВР) та законами України.
Народний депутат здійснює Свої Повноваження на постійній Основі. При віконанні своїх Повноваження народний депутат керується Констітуцією України, законами України та загальновизнаних нормами моралі.
Держава гарантує народному депутату забезпечення необхіднімі умів для здійснення ним Депутатська Повноваження. Звання народного депутата Із зазначеним порядкового номера склікання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за вінятком дострокового пріпінення Повноваження народного депутата.
Повноваження народного депутата почінаються після Складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підпісом Під її текстом. Народний депутат не Може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а кож здійснюваті Інші депутатські Повноваження до того часу, Поки ВІН НЕ скріпіть присягу особистим підпісом Під її текстом. Відмова скластись та підпісаті присягу має наслідком Втрата Депутатська мандата.
Повноваження народного депутата пріпіняються з моменту Відкриття Першого Засідання Верховної Заради України нового склікання.
Народний депутат НЕ має права:
1) буті членом Кабінету Міністрів України, керівніком центрального органу віконавчої влади;
2) мати Інший представніцькій мандат чі одночасно буті на державній службі;
