МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
курсова РОБОТА
на тему В« Виникнення та Розвиток Інституту судової влади в Україні В»
з дісціпліні "Судова влада України"
Харків 2011
ЗМІСТ
Вступ
1. Виникнення та Розвиток Інституту судової влади
2. Поняття ї Основні ознайо судової влади
2.1 Загальні ознайо судової влади
2.2 Спеціфічні ознайо судової влади
2.3 Форми реалізації судової влади
2.4 Функції судової влади
Висновки
Список літератури
Судова влада Правосуддя
ВСТУП
Метою розпочатої галі в 1992 р. в Україні судової реформи є Формування Такої судової влади, Яка відповідала б принципам правової держави. Ратіфікувавші в 1997 р. Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, наша держава прийнять на себе зобов'язання Забезпечити умов для ефективного Функціонування судової влади, здатної справедливо розв'язати будьяку соціально значущих праворуч, Що має юридичні Наслідки. Альо перед тім Як з'ясувати наявні в арсеналі судової влади форми, методи, процедури розв'язання соціально значущої справи, Що має юридичні Наслідки, звернімося до аналізу природи судової влади Як Інституту, передумови Його Виникнення и Формування. Лише з'ясували природу судової влади та її Місце в сістемі поділу влади, мі зможемо повніше зрозуміті її сутність и Зміст.
1. Виникнення ТА РОЗВИТОК Інституту СУДОВОЇ ВЛАДИ
Виникнення судової влади сягає в далеке минуле, а процес її розвітку тріває Вже Багато століть и пройшов декілька етапів. Цей Розвиток НЕ БУВ поступовій, Судова влада Розвивайся у межах історічніх умів становлення конкретного держав.
За Первин формою організації вся повнотіла державної влади зосереджувалися у руках одного органу, Наприклад, монарха. Така організація мала низький позитивних моментів, а саме:
а) забезпечувала оперативніше Вирішення будьяких харчування;
б) виключались можлівість перекладання відповідальності и завинили за помилки на Інші органи;
в) В«звільнялаВ» від боротьбі з іншімі органами за обсягах владніх Повноваження.
Однак з часом більшість державознавців Прийшли до висновка, Що Коженов носій влади прагнем до її зловжівання, Завжди простірає свою владу якомога далі. Щоб вірішіті Цю проблему, світова наукова думка дійшла висновків, Що державна влада винна буті В«УмовноВ» поділена на декілька частин, які виконують Різні функції, щоб одна гілка влади зупіняла, стрімувала іншу.
Провідні міслітелі минуло вважаєтся за потрібне поділяті діяльність держави за трьома основними напрямки: законодавчо діяльність (ЩО полягає у прійнятті загальнообов'язкового для членів даної спільноті норм, правил поведінкі); контроль за виконанням законів (або Управління процесом дотримання членами суспільства загальнообов'язкового правил); діяльність по здійсненню Правосуддя (тобто Розгляд вінікаючіх у суспільстві справ, Що мают юридичні Наслідки). Учені и Державні діячі підкреслювалі, Що Різні органи держави спеціалізуються на віконанні того чі іншого виду діяльності.
Аналізуючі антічні політікоправові подивись (Арістотель, Полібій) з проблем класіфікації різніх органів держави, можна Зробити Висновок, Що Вже тоді зароджувалася Ідея поділу влади та її невід'ємної частина - Концепції судової влади.
Важливим етап у роз В¬ витку Теорії поділу влади, візначенні ролі й Місця судової влади пов'язано з ІМЕНЕМ Дж. Локка. Проблемам державної влади, становлення політічного суспільства й держави пріділяється УВАГА в Його трактаті В«Про Громадянська правлінняВ».
Альо найбільш повно й послідовно Концепція поділу влади викладу Французька юристом ХVІІІ ст. Ш. Монтеск'є у праці В«Про дух законівВ». На Його мнение, перша влада - законодавчо - відає и скасовує закони, друга - виконавча - відає зовнішнімі зносини й забезпечує БЕЗПЕКА держави, третя - Судова - карає злочінців и стрімує Зіткнення двох дерло. Головним у доктріні поділу влади, з Його точки зору, є непріпустімість Поєднання різніх гілок влади в руках однієї особини чі органу: В«Якщо влада законодавчо и виконавча Будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскількі можна побоюватіся, Що цею монарх або сенат створюватіме тіранічні закони для того, щоб так само тіранічно застосовуваті їх. Не буде свободи и в тому разі, ЯКЩО Судова Влада не відокремлена від влади законодавчої и віконавчої. Колі вон поєднана Із законодавчо Влад, то жіття и свобода громадян потраплять Під владу сваволі, Аджея суддя буде законодавцем. ЯКЩО Судова влада поєднана з Виконавче, то суддя дістає можлівість дива гнобітелем В».
розроблено Ш. Монтеск'є Концепція поділу влад, Що діє на Основі права та взаємного стрімування її гілок з метою найповнішого забезпечення прав и свобод людини, стала ядром класичної Теорії поділу влади. Його вчення мало Певний Вплив на Досвід констітуціоналізму країн Заходженню. Багато Текстів констітуцій ціх держав відносять до органів державної влади Ліше Основні центральні органи держави. Законодавчо правда підпорядковується парламенту, виконавча - презідентові ї Уряду, Судова - судам, які очолює вища Судова інстанція.
Альо частка доктрині поділу влади віявілася непростою. Протяг двох минулих століть Було чимало намагань візнаті Поділ влади застарілім, нереально, таким, Що суперечіть потребам соціального прогресу. Було вісловлено Багато протилежних думок. Так, Г. Гегель застерігав від В«абсолютної самостійностіВ» гілок влади Щодо одна одної, Що Може прізвесті до їх взаємної ворожнечі, и закликали не до рівноваги або відокремлення окремому гілок, а до їх Єдності. І. Кант указував на необхідність їх взаємного ДОПОВНЕННЯ, зв'язку й узгодженості Задля блага держави.
Більшість українських и російськіх дореволюційніх учених (В. Гессен, А. Градовській, М. Ковалевський, М. Коркунов, О. Лазаревського) підтрімувалі теорію поділу влади, альо з Певного обмеження. Зазначені юристи звертали Увага на неможлівість Використання Поняття В«Поділ влади В», а вважаєтся за доцільне вести мову про Розподіл Окрема функцій державної влади.
29 вересня 1862 р. в В«Основних положеннях судоустрою В»в Російській імперії Було законодавчо закріплено самє ідею поділу влади: В«Влада Судова відокремлюється від віконавчої, адміністратівної ї законодавчої В»(ст. 1).
Із Прийняття ідей марксізмуленінізму Концепція поділу влади заперечувалася Як непотрібна ї навіть шкідліва.
В Історії українського державотворення Перші Спроба визнання принципу поділу влади з'явилися в Констітуції Щодо прав и вільностей Війська Запорізького Пилипа Орлика (1710 р.). Далі Ідея поділу влади знайшла відбіття в Універсалі Української Центральної Заради (1917 р.), А потім у Констітуції Української Народної РЕСПУБЛІКИ (1918 р.). Згідно з последнего Судова влада в рамках Цивільного, кримінального ї адміністратівного законодавства мала здійснюватіся віключно Судовими установами. У Радянський Період Ані в Констітуції УРСР 1919 р., Ані в Констітуції УРСР 1937 р., Ані в Констітуції УРСР 1978 р. принцип поділу влади НЕ знайшов свого втілення. У них йшлось про судову систему, альо нічого не говорить про Судову владу Як окрему її гілку.
Дуже трівалій годину радянські Вчені розглядалі проблему поділу влади Ліше з позіції розподілу праці, функціональної компетенції державних органів.
Із середини 80х - качанів 90х РОКІВ ХХ ст. ставлені до принципу поділу влади почінає змінюватіся. З'являються висловлювань, Що В«трактування цієї Теорії Тільки в механістічному аспекті або в сенсі розмежування компетенції навряд чи Може відіграті Важливим роль у справі Формування соціалістічної правової держави В».
Перший крок у навпростець легалізації принципом поділу влади Було Зроблено 8 червня 1995 р. при підп...
