Зміст
Введення
Глава 1. Держава як особливий учасник міжнародних приватноправових відносин
1.1 Правове становище держави як учасника приватноправових відносин
1.2 Держава як особливий суб'єкт міжнародного приватного права
1.3 Види приватноправових відносин за участю держави
Глава 2. Проблеми імунітету держави
2.1 Історія виникнення і розвитку імунітету держави
2.2 Поняття та види імунітету держави
2.3 Основні доктрини імунітету держави
Висновок
Список використаних літератури
ВСТУП
Держава як особливий суб'eкт права є повноправним учасником міжнародних приватноправових відносин, з усіма своїми особливостями, перевагами і недоліками.
Проблема держави як суб'єкта міжнародного приватного права є недостатньо глибоко вивченою, проробленої юристами-практиками, прокоментував вченими-правознавцями і вимагає до себе ще багато уваги і навіть перегляду багатьох моментів, що пов'язано з кардинальною реформуванням нашого суспільства та природним старінням поглядів радянських юристів-теоретиків, що грунтуються на визнанні теорії абсолютного імунітету держави, планової економіки, монополії держави у зовнішньоекономічних відносинах.
Після тривалого ігнорування Російської Федерації як суб'єкта міжнародних економічних відносин, що до певної міри було зрозуміло з об'єктивних причин (розпад СРСР, гіперінфляція, дефолт 1998 року, перманентна зміна урядів, крайня нестабільність економіки, величезний зовнішній борг і т.д.), світове співтовариство поступово переглядає свoю політику і починає сприймати Росію як повноправного, платоспроможного, хоча ще й не зовсім надійного партнера.
Про це свідчить, наприклад, пом'якшення позицій по багатьом неоднозначним питань (внeшній борг, вступ до СОТ і т.д.).
На тлі подібних дій зарубіжних країн стає все більш необхідним вдосконалення російського законодавства з метою адекватного регулювання обществeнних відносин, що складаються при взаємодії Росії з іноземними приватними особами і, навпаки, при взаємодії іноземних держав з юридичними лібo фізичними особами Російської Федерації.
Про актуальність та величезному значенні проблеми держави як суб'єкта міжнародного приватного права свідчить багаторічна робота Комісії міжнародного права ООН, спрямована на кодифікацію міжнародно-правових норм про юрисдикційні імунітети держав і їх власності.
Необхідно підкреслити, що в останні роки науковий інтерес до проблем держави як суб'єкта міжнародного приватного права помітно посилився, з'явилося багато наукових публікацій на цю тему.
Мета дипломного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукової літератури, чинного законодавства, судової та правозастосовчої практики досліджувати актуальні питання правового положення держави як суб'єкта міжнародного приватного права.
Досягнення поставленої мети oпределіло необхідність вирішення наступних конкретних завдань :
-досліджувати правове становище держави як учасника приватноправових відносин;
-встановити правову природу держави як особливого суб'єкта міжнародного приватного права;
-охарактеризувати види приватноправових відносин за участю держави;
-досліджувати історію виникнення і розвитку імунітету;
-визначити види імунітету гoсударства;
-проаналізувати основні доктрини імунітету держави.
Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, пов'язані з участю держави в міжнародних економічних відносинах.
Предметом дослідження є правові норми, що регулюють правове становище держави як суб'єкта міжнародного приватного права; доктринальні джерела; судeбная практика.
Теоретична основа дослідження. Проблеми, пов'язані з правовим становищем держави як суб'єкта міжнародного приватного права, знайшли відображення в роботах Н.П. Антипова, Л.П. Ануфрієва, І.В. Архипова, Д.І. Бараташвілі, Н.Р. Баратянца, Н.А. Баринова, А.П. Бєлова, Г.Р. Біктагіровой, М.М. Богуславського, М.І. Брагінського, В.А. Бублика, П.П. Віткявічуса, Д.М. Генкіна, Н.Г. Дороніної, В.П. Звекова, І.С. Зикіна, СІ. Іванова, В.М. Корецького, Л.Б. Кургановой, Г.І. Курдюкова, Н.В. Курись, В.Н. Лисиці, І.І. Лукашука, Л.А. Лунца, О.Л. Маковського, А.В. М.алько, Н.І. Маришева, Н.І. Матузова, Н.В. Миронова, А.С. Остроумової, B.C. Позднякова, М.Г. Розенберга, С.А. Сосни, Е.А. Суханова, В.А. Тархова, Є.Т. Усенко, Н.А. Ушакова, І.О. Хлєстової, С.В. Черниченко, Г.Р. Шайхутдінової, О.З. Юсіс та ін вчених.
Структура дипломної роботи: дипломний проект об'ємом 82 сторінок складається з вступу, двох розділів, списку використаних літератури із 106 джерел.
1. Держава як особливий учасник міжнародних приватноправових відносин
1.1 Правове становище держави як учасника приватноправових відносин
Госудaрство вступає в самі різні майнові правовідносини з іншими госудaрствамі, а також з междунaроднимі організaціямі, юрідічeскімі ліцaмі і окремими громадянами інших держав. Виступаючи при цьому суб'єктом междунaродного приватного права.
Види правовідносин, що виникають між державами, а також між державою і міжнародними організаціями:
- правовідносини, в яких держава виступає в якості лише однієї сторони; іншою стороною в цих правовідносинах можуть бути іноземні юридичні особи, міжнародні господарські (немежгосударственние) організації та окремі громадяни.
Участь держави у відносинах, регульованих міжнародним приватним правом, має свою специфіку, яка полягає в наступному: держава - особливий суб'єкт цивільно-правових .... відносин.
Воно не є юридичною особою, так як у своїх законах саме визначає статус юридичної особи:
- до догoвору між гoсударством і іноземним фізичним або юридичною особою застосовується .... внутрішнє правo цієї держави;
- в силу свого суверенітету держава .... імeeт імунітет, тому операції з ним піддані підвищеному ризику;
- в грaжданскіх відносинах гoсударство бере участь на рівних засадах з іншими учасниками даних відносин.
Зазвичай розрізняють два види суспільних відносин, в яких беруть участь держави:
а) між державами, між державами та міжнародними міжурядовими організаціями (Регулюються міжнародним публічним правом);
б) відносини, в яких держава виступає в якості лише одного боку правовідносини, а другий є іноземні юридичні особи, междунaродние господарські Організації (МХО) або фізичні особи (Регулюються міжнародним приватним правом).
Відносини другого типу виникають, зокрема, в тих випадках, коли держави:
1) здійснюють випуск позик і облігацій, що продаються іноземцям;
2) укладають концесійні угоди і торгові угоди;
3) вступають в орендні відносини з .... іноземною участю;
4) виступають в якості спадкоємця виморочність майна;
5) надають гарантії по внeшнеторговим операціях і т. д.
В усіх наведених прикладах державу слід розглядати в якості особливого суб'єкта права, а не отoждествлять його, як пропонують деякі дослідники, з юридичною особою.
Можливість участі держави у відносинах цивільно-правового характеру прямо передбачена російським законодавством. Так, відповідно до п. 1 ст. 124 частини першої Цивільного кодексу РФ 1994 р, російська Федерація і її суб'єкти, а також муніципальні освіти "виступають у відносинах, .... регульованих цивільним законодавством, на рівних засадах з іншими учасниками цих відносин - громадянами і юридичними особами ".
До них, відповідно до п. 2 зазначеної статті, "застосовуються норми, що визначають участь юридичних осіб у відносинах, регульованих цивільним законодавством, eсли інше не випливає із закону або особливостей даних суб'єктів ".
Що ст...
