ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Формування давньогрецької державності
1.1. Виникнення держави в античному світі і особливості становлення полісної системи
1.2. Роль дорійського завоювання у формуванні Древнеспартанской державності
1.3. Становлення спартанського держави
Глава 2. Особливості суспільного ладу спартанського держави
2.1. Спартіати - панівний клас Спартанського держави
2.2. Правове становище періеки
2.3. Особливості правового статусу ілотів
Глава 3. Характерні риси організації влади в Стародавній Спарті
3.1. Особливості царської влади як головного конституційного інституту в спартанського держави
3.2. Основні напрями діяльності Ради старійшин в Стародавній Спарті
3.3. Народні збори - інститут влади спартанського держави
3.4. Колегія ефорів як найважливіший інститут управління
Глава 4. Реформи царя Лікурга. Особливості права Спарти
Висновок
Список використаних джерел
Введення
античний державність Лікург спартанський право
На півдні Еллади (півострів Пелопоннес) найбільш раннім і найбільш значним з утворених полісних держав була Спарта, поступово підкорила собі більшість сусідніх областей. В силу ряду історичних причин, становлення тут державності було відзначено значними особливостями в порівнянні з іншими грецькими полісами. Це зумовило збереглися надовго особливі риси суспільного укладу та державної організації в стародавній Спарті.
Спарта була більш чистим і безпосереднім історичним результатом дорійського завоювання, ніж інші грецькі поліси. Захоплюючи в IX в. до н. е.. південь Еллади, дорійці в більшій ступеня не асимілювали, а витісняли або поневолювали місцеве населення. Тим самим дорійці ставали в абсолютно особливі початкові відносини з більш численними ахейскими народами. Зруйнувавши древню столицю Лаконії (Ферапнею), дорійці загнали в гори колишнє населення і на початку IX ст. заснували кілька типових для тієї епохи завоювання селищ. Чотири з цих селищ згодом злилися в єдиний поліс - Спарту, яка стала центром майбутнього держави.
Можна стверджувати, що в класичний період в Греції було два провідних поліса - Афіни і Спарта. Обидва цих держави, кожна по своєму, внесли величезний внесок у становлення і розвиток античної цивілізації.
Предметом курсового дослідження є загальні закономірності становлення і розвитку державності і права в Стародавній Спарті.
Об'єктом роботи є правовідносини, що мали місце в Стародавній Спарті.
Метою даного курсового дослідження є комплексне вивчення процесу становлення спартанського державності, аналіз суспільного і державного ладу Спарти, а також характеристика реформ, проведених царем Лікургом і особливостей права Спарти.
Досягнення поставленої мети роботи передбачає вирішення наступних завдань:
- аналіз виникнення держави в античному світі;
- характеристика особливостей становлення полісної системи;
- аналіз впливу дорійського завоювання на становлення спартанського державності;
- розкриття правового статусу пануючого класу спартанського держави;
- аналіз правового положення періеки;
- характеристика правового статусу ілотів;
- аналіз особливостей царської влади як основного конституційного інституту;
- характеристика діяльності Ради старійшин у Спарті;
- аналіз спартанського Народних зборів;
- виділення та дослідження основних реформ, проведених царем Лікургом;
- дослідження права Спарти.
Методологічною основою курсового дослідження є діалектичний метод пізнання. При написанні роботи також використовувалися історичний, описовий, системний, логічний методи наукового пізнання, методи аналогії, наукового узагальнення і комплексного правового аналізу.
Теоретичну основу курсового дослідження склали роботи наступних авторів: О.А. Жидков, Н.А. Крашеннікова, О.А. Омельченко, А.В. Веніосов, В.А. Шелкопляс, Н.І. Ільїнський, В.В. Сажина, М.Н Прудников, Л.Г. Печатнова та ін
Глава 1. Формування давньогрецької державності
1.1 Виникнення держави в античному світі і особливості становлення полісної системи
Історія цивілізації з притаманною їй державно-правовою організацією людського життя починається з Давнього Сходу. Її нова і більш висока ступінь пов'язана з розвитком античного (греко-римського) суспільства, сформувався на півдні Європи в басейні Середземного моря. Свого апогею і найбільшого динамізму антична цивілізація досягає в I тисячолітті до н.е. - На початку I тисячоліття н.е. Саме до цього часу відносяться успіхи греків і римлян у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в політико-правовій. Саме античності людство зобов'язане багатьма шедеврами літератури і мистецтва, досягненнями науки і філософії, унікальними зразками демократичної державності [2, с. 63].
Створення перших протогосударств, а потім і більш великих державних утворень на півдні Балканського півострова і на островах Егейського моря в III - II тисячолітті до н.е. було результатом завоювання греками-ахейцями автохтонного населення цього регіону (пеласгів, минойцев). Завоювання призвело до перемішування і до схрещуванню різних культур, мов і. народів, що породило високу крито-мікенську цивілізацію, представлену цілим рядом височіли та приходили в занепад держав (Кносского, Мікенського царства і т.д.).
Монархічний характер цих держав, наявність великого державно-храмового господарства і земельної громади свідчило про їх схожість з типовими східними монархіями. Крито-мікенських традиції ще довго позначалися на наступною державності греків-ахейців, для якої було характерно наявність общинного укладу, пов'язаного з царським палацом, який виконував функції верховного господарського організатора [2, с. 63].
Однією з найважливіших особливостей в утворенні держави в Стародавній Греції було те, що сам цей процес в силу постійної міграції і переміщення племен йшов хвилеподібно, уривчасто. Так, вторгнення в XII в. до н.е. в Грецію з півночі дорійських племен знову відкинуло весь природний хід становлення державності тому. Послідували за дорійським вторгненням В«темні століттяВ» (XII в. До н.е. - перша половина VIII в. до н.е.), а потім і архаїчний період знову повернули еллінів до племінної державності і протогосударствам.
О.А. Жидков відзначає, що своєрідне поєднання внутрішнього і зовнішнього чинників у процесі генези держави в Греції робить недостатньо переконливим поширений у вітчизняній літературі теза про те, що виникнення держави відбувається в В«чистому виглядіВ», тобто безпосередньо з розкладу родового ладу і класоутворення [2, с. 63].
Особливості процесу становлення державності в античному світі (на відміну від країн Сходу) під чому зумовлювалися природно-географічними факторами. Греція, наприклад, являла собою гірську країну, де було мало родючих і придатних для зернових культур земель, особливо таких, які вимагали б, як на Сході, проведення колективних іригаційних робіт. В античному світі не могла отримати поширення і зберегтися земельна громада східного типу, зате в Греції склалися сприятливі умови для розвитку ремесла, зокрема металообробки. Вже в III тисячолітті до н.е. греки широко використовували бронзу, а в I тисячолітті до н.е. знаряддя з заліза, що сприяло підвищенню ефективності праці та його індивідуалізації. Широкий розвиток обмінних, а потім і торговельних відносин, особливо морської торгівлі, сприяло швидкому становленню ринкового господарства і зростання приватної власності. Усилившаяся соціальна диференціація стала основою гострої політичної боротьби, в результаті якої перехід від примітивних держав до високо розвиненою державності проходив більш стрімко і ...
