ВСТУП
В даний час і на Протягом багатьох століть ідея держави займала розуми мільйонів людей, намагаються зрозуміти, що таке держава, як і для чого воно створюється, в чому його зміст і призначення. Численні суперечки ведуться навколо питань про те, як виникає і розвивається держава, які його природні межі, які його ознаки, сутність та межі втручання в приватне і громадське життя.
Держава - найважливіший інститут політичної системи суспільства. Існують різні теорії, розглядають соціальну сутність держави: або служіння загальному благу, інтересам суспільства і особистості, або організоване примус, придушення експлуататорськими класами виступів експлуатованих. Найбільш загальним є визначення держави як політико-територіальної суверенної організації влади в суспільстві, яка має спеціальним апаратом для здійснення своїх функцій і здатною робити свої веління обов'язковими для населення всієї країни. Держава виступає як політична, структурна і територіальна організація суспільства, як його своєрідна зовнішня оболонка. Тому, коли мова йде про державу, треба мати на увазі не стільки держава як особливий апарат, своєрідну В«машинуВ», скільки державно-організоване суспільство.
Питання про державу, його понятті, сутності й ролі у суспільстві з давніх пір відносяться до числа дискусійних. Це пояснюється щонайменше трьома причинами. По-перше, названі питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів. По-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в різноманітті виконуваних завдань і функцій, у вплив на долі суспільства. По-третє, держава - дуже складне і внутрішньо суперечливе суспільно-політичне явище.
Так як проблема поняття і сутності держави є досить актуальною на даний момент, то головною метою курсової роботи буде вивчення динаміки визначення держави, розкриття його ознак і сутності.
Для досягнення поставленої мети виділимо ряд завдань:
1. Розглянути багатозначність визначень поняття В«державаВ».
2. Вивчити всі ознаки держави, що відрізняють його від додержавні організацій.
3. Визначити сутність держави.
У процесі написання курсової роботи були використані наступні методи: вивчення та аналіз літератури по даній темі, розгляд основних теорій, порівняння різних визначень поняття держава, виявлення загальних закономірностей і т.д.
Проблема держави як універсальної політичної організації суспільства знайшла своє відображення в безлічі робіт різних авторів давнину, а також сучасних вітчизняних вчених: Аристотель, Цицерон, Фома Аквінський Дж. Локк, Г. Гроцій, І. Кант, К.С. Бєльський, В.С. Нерсесянц, В.Я. Любашіц, М.Б. Смоленський, В.І. Шепелев, М.Н. Марченко, Н.І. Матузов, А.В. Малько, Л.А. Морозова, Г.В. Назаренко, В.В. Лазарєв, Н.В. Разуваєв, Л.П. Оповідань, В.К. Бабаєв, А.В. Васильєв, А.Б. Венгеров, В.В. Лазарєв, С.В. Липень, В.П. Малахов, В.Н. Козаків, Р.Т. Мухаев та ін У курсовій роботі будуть використані висловлювання даних авторів.
1. Багатозначність визначень поняття держава
Питання про поняття держави є настільки ж складним і древнім, як і сама держава. До цього питання постійно зверталися філософи і юристи всіх країн і народів на всіх етапах вознікновеніяі розвитку держави - з Давнього Риму і Древньої Греції аж до наших днів.
В«Що таке держава, - вигукував один з російських державознавців на початку XX ст. А. Паршин, - ось питання, яке досі стоїть відкритим перед людським розумом В». І продовжував: В«Правильна відповідь на це питання має мати велике значення для життя народів. Правда, багато практичні діячі суспільства і держави вважають, що вони завжди мають достатньо даних для вирішення проблем готівкової суспільно-державної життя, незалежно від того, чи є правильне визначення держави або не мається. У цьому випадку практичні діячі кажуть, що теоретичним визначенням природи держави можуть займатися тільки любителі-філософи, а не люди, які знаходяться в горнилі суспільного і державного життя і своїми діяннями фактично зобов'язані творити суспільне і державне життя. Дійсна життя держави не може зупинитися і чекати точних визначень її філософією В».
Абсолютно правий був А.Паршін, коли писав, що без глибокого і різнобічного розуміння природи і сутності держави практично неможливе грамотне, кваліфіковане управління. Об'єктивна необхідність і практична потреба в знаннях про державі в міру розвитку суспільства неминуче візьмуть верх над емпіричним підходом до нього і незнанням.
Найчастіше держава тлумачилося як політична спільність об'єднання, союз людей (Цицерон, Фома Аквінський Дж. Локк, Г. Гроцій, І. Кант).
Аристотель представляє держава з позицій ідеального розуміння поліса - міста-держави як політичне спілкування вільних і рівних людей. Держава у нього подібно таким природно виникли первинним спілкуванням, як сім'я і селище. Держава - вища форма спілкування, обіймаються собою всі інші спілкування. В«Держава, зауважує Аристотель, поняття складне. За своєю формою воно являє собою відомого роду організацію і об'єднує певну сукупність громадян. З цього кута зору мова йде вже не про таких первинних елементах держави, як індивід сім'я і т.д., а про громадянина ... Держава ж є достатня для самодостатнього існування сукупність громадян В».
Добре про державу сказав Цицерон: В«Держава є надбання народу, а народ не будь-яке з'єднання людей, зібраних разом яким би то не було чином, а з'єднання багатьох людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів В».
У науковій літературі можна виділити три основні підходи до держави: класичний, згідно яким держава - це сукупність трьох складових: влада, територія, населення; юридичний, відповідно до якого держава розглядається як юридична персоніфікація влади; соціологічний, відповідно до яким держава - це розділене на класи політично організоване суспільство.
Держава як складне і багатовимірне явище може бути розглянуте з різних сторін. У зв'язку з цим існує безліч визначень поняття держава.
У вузькому сенсі термін В«державаВ» служить для позначення апарату управління, що виділився з товариства і стоїть над ним.
Дане визначення підкреслює структурний характер організації держави, тобто наявність системи державних органів, за допомогою яких здійснюється управління суспільством. Разом з тим таке визначення є однобічним і неповним, тому характеризує державу у вигляді механізму, що здійснює публічну влада.
Термін держава іноді використовується в самому широкому сенсі , а саме: В«для позначення суспільства як такого або ж якоїсь особливої вЂ‹вЂ‹форми суспільства В». Г. Кельзен розглянув той факт, що дослідники держави і права нерідко В«використовують одні й ті ж терміни в абсолютно різних значеннях або ж розглядають різні явища і поняття як ідентичні В».
У широкому сенсі держава можна розглядати як асоціацію, члени якої об'єднуються в єдине політичне співтовариство публічно владними структурами і відносинами публічно - владного характеру.
Дане визначення характеризує державу як політично організоване суспільство і тим самим підкреслює, що держава як така не може бути зведене до механізму управління, апаратові чиновників. Держава - об'єднання безлічі людей, особлива політична інтеграція, яка передбачає наявність державно-правових інститутів і відповідних відносин.
Таким чином, держава у вузькому сенсі - це політичний апарат управління суспільством, в широкому сенсі держава - якісно певна модель політичної організації суспільства, структурними елементами якої є закони, публічна влада, населення, територія, армія та правоохоронні органи.
Плюралізм у розумінні держави обумовлений багатомірністю самого феномена держава. В Залежно ...
