Використання спеціальних пізнань у розкритті та розслідуванні злочинів
кримінальний судочинство криміналістичний слідчий
Розробка науково-обгрунтованих методів боротьби зі злочинністю тісно пов'язана з перебудовою всієї діяльності правоохоронних органів: прокуратури, міліції та суду.
Істотне вплив на перебудову діяльності правоохоронних органів, як і на все сторони суспільного життя, надає науково-технічний прогрес. Правової аспект використання досягнень науково-технічного прогресу (спеціальних пізнань, науково-технічних засобів) тривалий час не привертав до себе належної уваги вчених-юристів і тому залишився недостатньо розробленим. Наслідком цього з'явився значний пробіл в чинній законодавчій регламентації використання правоохоронними органами досягнень природничих, технічних і інших наук у радянському праві.
В окремих галузях радянського права (наприклад, в цивільно-процесуальному, адміністративному праві та ін) спостерігається активізація досліджень по створенню власного інституту використання спеціальних знань і застосування науково-технічних засобів, У кримінально-процесуальному праві, криміналістиці також робляться спроби удосконалити існуючі (участь фахівця, експертиза тощо) та розробити нові форми використання спеціальних пізнань, а також розширити можливості застосування науково-технічних засобів у діяльності правоохоронних органів.
Спостерігаються певні поліпшення в регламентації використання даних природничих, технічних та інших наук у цивільному та сімейному праві, відрости пенсійного забезпечення, нотаріат, митному законодавстві та ін
Викладене дозволяє стверджувати, що в радянському праві формується і активно удосконалюється міжгалузевий інститут використання науково-технічних досягнень.
Особливо істотного оновлення потребують склалися десятиліттями організаційно-правові форми використання спеціальних знань і науково-технічних засобів у виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів.
Аналіз судово-слідчої практики показує; що недостатня активність слідчих при впровадженні науково-технічних досягнень в розслідування злочинів пояснюється відсутністю в криміналістиці самостійного наукового напрямки - криміналістичної теорії і практики використання спеціальних пізнань і науково-технічних засобів. Кожен напрямок використання досягнень науково-технічного прогресу заслуговує самостійного наукового дослідження.
Справжня контрольна робота присвячена актуальним питанням використання спеціальних пізнань в кримінальному судочинстві, аналізу процесуальних форм залучення медичних, психологічних, економічних, криміналістичних та інших спеціальних пізнань на різних етапах попереднього розслідування, встановленню перспективних напрямків застосування спеціальних знань, теоретичному осмисленні тенденцій їх впровадження на базі криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів, слідчих ситуацій і розроблених криміналістичних комплексів, тактичних операцій, комбінацій, систематизації наявного досвіду використання спеціальних знань у перевірочної, організаційної та слідчої діяльності.
Тим не Проте, проблема правового забезпечення використання спеціальних знань на попередньому розслідуванні не тільки не вичерпана, але і потребує подальшій розробці. Теоретичному аналізу підлягають такі питання, як поняття спеціальних пізнань і форми їх використання в сучасних умовах; система процесуальних гарантій учасників кримінально-процесуальних відносин (Обвинувачуваного, потерпілого, спеціаліста, експерта), у зв'язку з застосуванням науково-технічних досягнень; підстави В«легалізаціїВ» в кримінальному процесі даних, отриманих в результаті оперативно-розшукової діяльності при участі обізнаних осіб із застосуванням науково-технічних засобів.
Серйозному криміналістичному дослідженню підлягають проблеми організаційної та перевірочної діяльності слідчого: залучення обізнаних осіб для участі в попередній перевірці матеріалів; використання спеціальних знань у плануванні розслідування злочинів; активізації впровадження в практику власних спеціальних знань слідчого; тактики та психології (Комунікації) взаємодії (взаємин) слідчого і знаючих осіб (фахівців, експертів, ревізорів та ін.)
Загальновідомо, що поряд з правовими та організаційними положеннями реальну основу, на якої відбувається практичне застосування досягнень науково-технічного прогресу, становлять норми моралі і рекомендації психології.
Морально-психологічні аспекти використання спеціальних знань на попередньому слідстві поки не привернули до себе підвищеної уваги юристів та психологів. У юридичній літературі отримали висвітлення лише окремі морально-етичні вимоги кримінального судочинства, етика і психологія окремих слідчих дій, моральні початку діяльності працівників правоохоронних органів у різних слідчих ситуаціях. У радянській психологічній і криміналістичній науці питання міжособистісних відносин слідчого та інших учасників кримінально-процесуальної діяльності майже не вивчалися. Є необхідність, зумовлена ​​потребами практики в дослідженні психологічних аспектів взаємовідносин слідчого і експерта (спеціаліста) на стадії підготовки і проведення слідчої дії, в процесі оцінки отриманих результатів і в профілактичній діяльності.
Тактичні особливості використання спеціальних знань на попередньому слідстві теж залишаються недостатньо розробленими.
В Надалі при згадці процесуальної фігури слідчого мається на увазі і орган дізнання. Відправлених на збирання доказів, як правило, виникає необхідність у використанні тих чи інших спеціальних пізнань: криміналістичних, медичних, біологічних, психіатричних, бухгалтерських, хімічних, технічних, автотехнічних, фізичних, агрохімічних, зооветеринарних, товарознавчих або якихось інших з урахуванням криміналістичної характеристики злочинів та слідчих ситуацій.
Аналіз судово-слідчої практики показує, що органи правосуддя не можуть задовольняти епізодичне використання спеціальних пізнань. Необхідно постійне, комплексне їх застосування на всіх стадіях кримінального процесу, за всіх кримінальних справах. Зробити це можна лише за умови створення цілісної системи кримінально-процесуальних норм, морально-етичних правил, організаційно-підготовчих заходів, психологічних рекомендацій та тактичних прийомів і методів впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Це дає підставу стверджувати, що криміналістика потребує розробці нового перспективного наукового напрямку - В«криміналістичні проблеми використання спеціальних знань на попередньому розслідуванні В», яке повинно увійти складовою частиною в загальні положення криміналістичної техніки, слідчої тактики і методики розслідування окремих видів і груп злочинів, або в В«загальні теоретичні положення криміналістикиВ».
У зв'язку з цим перед криміналістикою постає завдання активізації теоретичних досліджень проблем використання спеціальних знань з метою усунення наявних суперечливих рекомендацій, уточнення традиційно реалізуються понять, класифікацій, форм впровадження досягнень науково-технічного прогресу в слідчу практику, розробки нових плідних ідей, спрямованих на оптимізацію розслідування злочинів, зокрема, використання спеціальних пізнань, при проведенні криміналістичних комплексів (тактичних операцій, комбінацій та ін), з урахуванням, сформованих ситуацій та криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів.
У даній контрольній роботі зроблена спроба охопити проблеми використання спеціальних пізнань в єдності і динаміці правових, тактичних, психологічних і моральних аспектів.
Цілі дослідження контрольної роботи полягають у обгрунтуванні наступних фундаментальних положень:
- існування правового міжгалузевого інституту використання досягнень науково-технічного прогресу (спеціальних пізнань і науково-технічних засобів), є об'єктивною необхідністю;
- безперервн...
