Зміст
Введення
Глава 1. Поняття держави і права, їх характерні особливості та ознаки
1.1 Поняття, особливості та ознаки держави
1.2 Поняття, особливості та ознаки права
Глава 2. Теорії держави і права, пов'язані з матеріалістичним розумінням історії
2.1 Органічна теорія
2.2 Теорія насильства
2.3 Історико-матеріалістична (марксистська) теорія
2.4 Історико-матеріалістична (немарксистська) теорія
2.5 Ирригационная теорія
Глава 3. Теорії держави і права, непов'язані з матеріалістичним розумінням історії
3.1 Теологічна теорія
3.2 Патріархальна теорія
3.3 Договірна та природно-правова теорії
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Актуальність даної теми полягає в тому, що серед різноманітних форм людського спілкування головне значення визнано за державою, а з державою співіснує і право. Був час, коли держава охоплювало собою всі без винятку сторони людського життя, так що в античному світі людина абсолютно поглинався громадянином держави. Та й нині, хоча поряд з державою існує не мало інших форм суспільної єднання людей, держава все-таки, так чи інакше, поширює свій вплив на всі сторони суспільного життя. Під Принаймні, історія людства твориться головним чином державна діяльність. Тому, вивчаючи яке б то не було явище громадськості, постійно доводиться зустрічатися з питаннями про форми організації і діяльності держави.
Вивчення процесу походження держави і права має не тільки чисто пізнавальний, академічний, але і політико-практичний характер. Воно дозволяє глибше зрозуміти соціальну природу держави і права, їх особливості і риси, дає можливість проаналізувати причини й умови їхнього виникнення і розвитку. Дозволяє чіткіше визначати усі властиві їм функції - основні напрямки їх діяльності, точніше установити місце і роль у житті суспільства і політичної системи.
У світі завжди існувало й існує безліч різних теорій, що пояснюють процес виникнення і розвитку держави і права. Це цілком природно і зрозуміло, бо кожна з них відображає різні погляди і судження різних груп, шарів, націй і інших соціальних спільнот на даний процес. Або - Погляди і судження однієї і тієї ж соціальної спільності на різні аспекти даного процесу виникнення і розвитку держави і права.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при формуванні та розвитку теорій походження держави і права.
Предмет дослідження: теорії походження держави і права, їх загальна характеристика та сутність.
Мета роботи: вивчення думок прихильників тих чи інших теорій походження держави і права.
Завдання курсової роботи:
1) Вивчити поняття, особливості та ознаки держави;
2) Вивчити поняття, особливості та ознаки права;
3) Проаналізувати соціально-правові положення та політичні особливості теорій походження держави і права.
При виконанні роботи використані методи: загальнонаукові (системний, історичний) і частнонаучние (формально-юридичний, порівняльний), аналізу і синтезу, індукції та дедукції, описи, дослідження.
Глава 1. Поняття держави і права, їх характерні особливості та ознаки 1.1 Поняття, особливості та ознаки держави
Слово "держава" в російській мові походить від давньоруського "Государ" (так називали князя-правителя в древній Русі), яке, в свою чергу, пов'язано зі словом "господарь" (що дало "господарьство"). [3, с.115]. Необхідно відзначити, що поняття держава позначає політичну систему влади, встановлену на певній території, особливого роду організацію, в той час як поняття країна швидше відноситься до культурних, загальногеографічних (Спільність території) та іншим факторам.
Будь-яке визначення держави, хто б його не давав, завжди буде неповним, одностороннім і в цьому сенсі абстрактним. Воно не здатне увібрати в себе, науково виразити, теоретично реконструювати численні сутнісні, формальні, функціональні, структурні характеристики та властивості держави. При цьому абстрактний характер понять і визначень держави не є їх недоліком. Він - їх невід'ємна властивість, оскільки пов'язаний лише з самим початком процесу пізнання і розуміння держави.
Ознаки держави:
1) Обов'язкові:
В· наявність певних зовнішніх кордонів і внутрішнього адміністративно-територіального ділення. В додержавному суспільстві приналежність індивіда до того чи іншого роду обумовлювалася кровним або передбачуваним спорідненням. Причому рід часто не мав строго певній території, переміщувався з одного місця на інше. У державно-організованому суспільстві кровноспоріднених принцип організації населення втратив своє значення. На зміну йому прийшов принцип його територіальної організації.
В· наявність громадянства (підданства) людей, що населяють дану державу. Держава має строго локалізовану територію, на яку поширюється його суверенна влада, а населення, на ній проживає, перетворюється в підданих або громадян держави. Виникають, таким чином, просторові межі держави, в яких з'являється новий правовий інститут - підданство чи громадянство.
В· наявність особливої вЂ‹вЂ‹публічної влади, виділеної від суспільства (державний апарат, армія, міліція). Публічної влада називається тому, що, не співпадаючи з суспільством, виступає від його імені, від імені всього народу. Держава являло собою публічну владу, яка не співпадала безпосередньо з усім населенням, організуючим самого себе як збройна сила. Державний апарат формувався з тієї чи іншої частини населення і включав в себе армію, поліцію, а також речові придатки примусу у вигляді в'язниць і різного роду виправних установ.
В· наявність податків і зборів для утримання публічної влади. Без податків не обходиться жодне сучасне держава, а їх розмір встановлюють таким чином, щоб не страждали інтереси держави, виробників матеріальних благ і населення, щоб підприємства, організації були зацікавлені в результатах господарської діяльності і розширенні свого виробництва, не були задавлені непосильними податками.
В· наявність державного суверенітету, тобто самостійності держави, його незалежності у здійсненні влади на своїй території і у взаєминах з іншими державами. Іншими словами, суверенітет означає, що всі правила на території даної держави встановлюються ним самим. Держава без суверенітету є не державою, а колонією або складовою частиною іншої держави. Носієм суверенітету (сувереном) може бути або народ, який здійснює свою суверенну влада через виборне представництво та главу держави (президента республіки або монарха в конституційних монархіях) або монарх-самодержець в силу "божественного права і завоювання ".
В· видання правових норм, тобто загальнообов'язкових правил поведінки для регулювання основних суспільних відносин всередині країни і у взаєминах з іншими країнами. Держава, встановлюючи систему загальнообов'язкових правил поведінки, регулює та упорядковує існуючу систему суспільних відносин. Податок, з одного боку будучи політичною категорією, з іншого, в системі інших категорій, формує такі основоположні категорії політичної науки, як політична влада, суб'єкти політики, політичне життя суспільства, політичний процес і т.д., що є в цілому формуванням і держави.
2) Додаткові - наявність символів (герб, прапор, гімн, столиця). Як показує історична практика, багатьох держав атрибутика рухлива, мінлива. Це відбувається в силу різних причин та обставин - світоглядних, ідеологічних, політичних, релігійних, національних, військових та ін Атрибути, символіка, звичайно ж, допомагають повніше, тонше осмислити держава, її наміри, уподобання; допомагають вибудувати розгорнутий образ держави в цілому.
Таким чином, держава - це політико-територіальна, суверенна організація, призначена для управління суспільством і володіє апар...
