Курсова робота на тему:
" Судова система Італії "
ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1.Констітуційні основи Правосуддя
Розділ 2.Констітуційній суд
Розділ 3.Система судів Загальної юрісдікції
А) мірові судді
Б) трибуналу
В) апеляційні судді
Г) суди присяжних
Д) Верховна касаційній суд
Розділ 4.Магістратура
Розділ 5. ЕЦС (електронне цивільне судочинство) як принцип судочинства
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність Дослідження. Дана тема є Досить актуальною з точки зору міжнародного становища Італії. Італія входити в десятку країн з Найкращий рівнем життя суспільства. Чималого роль у цьому аспекті відіграє державне урегулювання, зокрема система розподілу влади та чікто віражах відокремленність судової системи від іншої частин органів Державного управління. У загально уявленні Судова система Італії ієрархічно-багаторівнева и організована за функціональнім принципом проходження судових справ у стадіях правового аналізу спірніх правовідносін - перша, апеляційна та касаційна інстанції.
Об'єктом Дослідження є Судова система Італії.
Предметом Дослідження є регулювання суднові системи правовідносін у середіні держави, а кож у зносинах на міжнародній арені.
Метою Дослідження є комплексний аналіз побудова та Функціонування судової системи Італії.
Огляд літератури. У даній роботі вікорістані матеріали таких дослідніків та науковців: Васильєва Т.А., Страшун Б.А., Маклакова В.В. Козочкіна, І.Д. та ін.
Логіка Дослідження зумов структуру курсової роботи: вступ, 5 розділів, Висновки, список використаних джерел. Загальний обсягах 25 Сторінок.
Розділ 1. Констітуційні основи Правосуддя
Конституція Італії, Якові ухвалено в 1947 р., Встановлює констітуційні основи організації и діяльності судових установ. Італійська Конституція Урочистий проголосила, Що Правосуддя здійснюється від імені народу, суддя підкоряється Ліше законом, а форми й Умови безпосередньої участі народу у здійсненні Правосуддя регулюються ст. 101 Закону. Суддівські функції можут буті доручені Ліше звичайна (Ординарні) Суддя І не можут буті затверджені посади надзвичайних або спеціальніх суддів. У сістемі судів звічайної юрісдікції, або при них, можут створюватіся спеціалізовані відділення (палата, Сенат) за Галузо правовідносін (ст. 102) [1, c.122].
Юрісдікція військовіх трібуналів у військовий час встановлюється законом, а у мирний час стосується Ліше військовіх злочінів, Що можут скоїті особини, які за статусом чі за обов'язками належать до збройно Сил Країни.
Магістратура оголошується Автономної ї Незалежності от будь-якої іншої влади. На чолі магістратурі Стоїть Вища Рада магістратурі и Конституція вказує на порядок утворення и Повноваження цього органу (Статті 104, 105, 106 и 107). Судова влада має у своєму підпорядкуванні Судову поліцію (ст. 109).
На відміну від тексті Положення Констітуції Франції, італійці самє у цьому розділі, Що Здається НЕ зовсім логічнім, констітуювалі Державну Раду Італії та Інші органи адміністратівної юстіції, обов'язок якіх полягає у здійсненні юрісдікції Щодо охорони законних інтересів, а в Деяк випадка, й обумовлених Вище суб'єктивних прав їх носіїв, от Дій органів державної влади. Проти Державна Рада хоча й здійснює адміністратівну юстіцію, альо її головне функціональне положення пов'язане з управлінською діяльністю [1,241].
на Першому рівні адміністратівної юстіції утворили адміністратівні трибунал у кожній з 20 областей Італії. Смороду є органами адміністратівної юстіції Першої інстанції, Що розглядають скарги Стосовно постанов и Дій різніх органів віконавчої влади. На іншому ї последнего рівні діє Державна Рада, Яка є правомочним Щодо законності актів Уряду та міністерств и діє у Цій сфері Як суд Першої інстанції, а кож Розглядає скарги на Рішення обласних адміністратівніх трібуналів Як суд касаційної інстанції.
У цьому ряду знаходится ї Рахункова палата, якій доручено здійснюваті Судову юрісдікцію у Харчування публічної звітності Щодо Використання бюджетних коштів або з інших харчування, вказаніх у законі.
Головними положеннями Серед норм, які стосуються судочинства, необхідно вважаті право громадян на Оскарження судових рішень, ухваленіх судами Першої інстанції, в тому чіслі й у сфері адміністратівної юстіції (ст. 111 ). Судовий захист прав І Закону інтересів громадян у судових установах Загальної юрісдікції та адміністратівної юстіції дозволяється Щодо будь-якого акту державної адміністрації. Крім того, такий захист НЕ Може буті забороненій або обмеження особливим Засоба Оскарження чі Окрема видами актів (ст. 113) [4, c.96].
Правосуддя в Галузі цівільної та крімінальної юрісдікції (звичайна юрісдікція) здійснюється світовими суддів, преторами, трибуналами, апеляційнімі судами, Верховним касаційнім судом. Юрісдікція органів адміністратівної юстіції, спеціалізованіх відділень при судах звічайної юрісдікції регулюється Конвенцію Ради Європи. Суддівській корпус Складається з аудіторів, суддівськіх помічніків, магістратів трібуналів, апеляційніх и касаційніх магістратів, а кож магістратів прокуратури [9, c.437].
Розділ 2. Конституційний суд
Конституційний суд БУВ впершись у Історії Країни заснованій Основним законом 1947 р. Закон про Конституційний суд БУВ прийнятя Тільки через вісім РОКІВ після Прийняття Констітуції 22 березня 1953 р.
Суд включає 15 суддів, Що обіраються на дев'ять РОКІВ, и діє Як єдина колегія. Судді прізначаються парламентом на спільному засіданні палат, Президентом РЕСПУБЛІКИ и Віщою магістратурою, загально та адміністратівною.
Судді обіраються з числа членів віщіх загально и адміністратівніх судових органів, штатних професорів права УНІВЕРСИТЕТІВ и адвокатів за умов, ЯКЩО смороду мают стаж роботи не менший за 20 РОКІВ. Смороду НЕ можут прізначатіся повторно. Голова Суду обірається з числа Його членів на трірічній Термін. За традіцією головою стає Один із членів, чий Термін Повноваження минає за наступні три роки; у такий спосіб голова Може Тільки один раз обійматі ту посаду [2, c.85].
Первісній Термін Повноваження суддів БУВ 12 РОКІВ, а з 1967 р. ВІН скороченій до дев'яти. Мандат судді несумісній Із зайняттям іще будь-якої посади. Судді мают імунітет, на зразок парламентськиїх. Щодо суддів НЕ існує віковіх обмежень. Суд - автономний орган в адміністратівному ї фінансовому відношенні, має Своє відособлене приміщення. Рішення схвалює кворум з 11 суддів и прісутності прінаймні одного судді від шкірних трьох призначуваних категорій. Рішення пріймаються більшістю голосів, у разі їхньої рівності голос голови Дає Переваги [3, c.134].
Найважлівіше Повноваження Суду - контроль за констітуційністю законів и актів, Що мают силу закону. Такий контроль Може буті попереднім и Наступний.
Крім того, Конституційний суд Розглядає Суперечка про компетенцію (ст. 134), Що можут вінікнуті Між парламентом и УРЯДУ, главою держави и парламентом, органами судової влади та Уряду, а кож Між державою й областями, або Між областями. Суд має Повноваження розглядаті обвинувачення Щодо Президента РЕСПУБЛІКИ. ЯКЩО суд оголошує закон чи акт, Що має силу закону, неконстітуційнім, то ВІН втрачає чінність Із дня опрілюднення Рішення. Повноваження Суду Як органу, Що Розглядає обвинувачення Щодо Президента РЕСПУБЛІКИ, ЦІЛКОМ реальні. У цьому разі склад Суду поповнюється 16 особами, Що обіраються Зі списку, Який складень парламентом и включає громадян, які мают необхідну кваліфікацію, щоб буті обраних до Сенату. Ці особини не можут буті парламентаріямі.
При проведенні Голосува...
