Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Адміністративна юстиція в сучасних зарубіжних країнах

Реферат Адміністративна юстиція в сучасних зарубіжних країнах

РЕФЕРАТ

В«Адміністративна юстиція в сучасних зарубіжних країнах В»


Введення

Інститут адміністративної юстиції зміцнив свої позиції з розвитком в середині XX в. концепції В«соціальногоВ» держави. В«СоціальнеВ» держава не тільки забезпечує в суспільстві дотримання порядку управління і недоторканність особистих прав і свобод, але й бере на себе обов'язок по підтриманню певного рівня життя громадян, надаючи їм соціальні та економічні права і свободи. Додаткові обов'язки держави вимагають не тільки збільшення його апарату і числа державних службовців, але зміни та розширення повноважень органів державного управління в області реалізації прав громадян. Таким чином, створюється додаткова загроза зіткнення інтересів держави й особистості, а значить, і порушень прав людини і громадянина незаконними діями представників адміністрації. Саме тому в соціальній державі набуває нового звучання основний постулат теорії правової держави про те, що адміністрації належить підкорятися нормам права, які є одночасно підставою і межами її дії, таке підпорядкування має бути гарантовано наявністю в державі механізму судового контролю або з боку загальних судів, або судів спеціалізованих.

Організація судового контролю за діяльністю адміністрації і формування адміністративної юстиції в кожній державі залежить від його історичних та правових традицій. В науці адміністративного права прийнято виділяти три основні моделі організації адміністративної юстиції: англо-саксонську, французьку та німецьку.


1. Система адміністративної юстиції у Франції

Франція визнана родоначальником адміністративно-судового контролю за діяльністю органів публічної влади.

Сучасна система адміністративних судів Франції склалася на основі теоретичного фундаменту, закладеного в XIX в. вченими-адміністративістами Л. Дюгі, Л. Ококом, Р. Дарестом, Е. Лаферьером. Реформи і перетворення 1953 і 1987 років носили тільки організаційно-технічний характер. В даний час адміністративна юстиція Франції являє собою самостійну гілку правосуддя, відокремлену від системи судів загальної юрисдикції та органів виконавчої влади. Вона заснована на специфічної французькою концепцією поділу влади, яка забороняє судам загальної юрисдикції втручатися (за винятком випадків, прямо передбачених законом) в діяльність виконавчої влади. Наслідком цієї концепції стала двоїста судова система: система судів загальної юрисдикції на чолі з Касаційним судом Франції, і система адміністративних судів на чолі з Державною Радою Франції.

Принцип незалежності і самостійності адміністративних судів закріплений на конституційному рівні у формі рішень Конституційного Ради Франції. Так, рішеннями від 22 липня 1980 року і від 12 вересня 1984 незалежність адміністративних судів була проголошена фундаментальним принципом, визнаним законами Республіки, а рішеннями від 23 січня 1987 року і 28 липня 1989 були закріплені критерії поділу компетенції між судами загальної та адміністративної юстиції. Тим не менш, деякі елементи виконавчо-консультативних повноважень зберігаються і зараз: Державний Рада дає висновок щодо проектів законів Уряду і Парламенту (ст. 39 Конституції Франції) [1]. Адміністративні трибунали, у свою чергу, є консультативними органами місцевих префектур. Дана обставина пояснюється тим, що тільки адміністративні судді володіють спеціальними знаннями в сфері адміністративного права та здатні оцінити законність та перспективи дії правового акта управління.

Законодавчої основою французької адміністративної юстиції є Кодекс адміністративної юстиції Франції від 4 травня 2000 року (з наступними змінами та доповненнями), який набрав чинності з 1 січня 2001 року і замінив раніше діючий Кодекс адміністративних трибуналів та адміністративних апеляційних судів 1973 року.

Сама ж система адміністративної юстиції є триланкової. Перша ланка складають 37 адміністративних трибуналів, 8 з даних судів утворені в заморських територіях Франції. Підсудність справ адміністративним трибуналам визначається за територіальним принципом. Округ одного адміністративного трибуналу охоплює по території кілька департаментів. Середня ланка утворюють 7 апеляційних адміністративних судів, що діють в Бордо, Дуе, Ліоні, Марселі, Нансі, Нанті і Парижі.

Державна Рада - це Вищий адміністративний суд Франції. Він розглядає по першій інстанції скарги на незаконність декретів і ордонансів, підписаних Президентом Республіки; актів міністрів, крім тих, прийняття яких можливо тільки за наявності висновку Державного Ради; адміністративних рішень національних громадських об'єднань; вирішує спори з питань державної служби службовців, призначених декретом Президента, спори, що виникли при проведенні виборів в регіональні поради та Європейський парламент. Державна Рада здійснює також тлумачення і перевірку законності декретів і ордонансів, підписаних Президентом Республіки, та актів міністрів. Державна Рада виступає в якості суду апеляційної і касаційної інстанції для адміністративних трибуналів, апеляційних адміністративних судів та спеціалізованих адміністративних юрисдикції: Рахункового суду, Центральної комісії з соціальної допомоги, Комісії за скаргами біженців, Суду по бюджетній та фінансовій дисципліні.

Для розгляду адміністративно-правових спорів у Державному Раді створена спеціальна Судова секція, що складається з десяти підсекцій. Рішення по справі в залежності від характеру спору може бути винесено самої Підсекція, зборами двох підсекцій, Судової секцією або Загальними зборами Державної Ради.

Судді адміністративних судів набираються з числа випускників Національної адміністративної школи, а також з представників державних і недержавних установ: державних службовців, суддів судів загальної юрисдикції, викладачів університетів, службовців органів місцевого самоврядування.

Розгляду в адміністративних судах підлягають кілька категорій публічно-правових справ:

-суперечки про скасування незаконних правових актів управління (або спори про перевищенні влади);

-суперечки повної юрисдикції;

- справи про тлумачення правових актів управління.

Предметом адміністративно-правового спору може стати будь правовий акт управління, індивідуальний або нормативний, так як у Франції діє загальна клаузула. Виняток становлять акти Уряду, що носять політичний характер або спрямовані на забезпечення оборони і безпеки держави, а також акти дисциплінарного характеру, що приймаються в школах і пенітенціарних установах.

Справи про скасування незаконних актів управління збуджуються адміністративними судами за скаргою громадянина або організації про перевищення влади органом публічного управління або про нікчемність правового акта управління через грубі порушення закону, які він містить. У французькій адміністративно-правовій літературі підкреслюється об'єктивний характер таких скарг, оскільки вони спрямовані насамперед на відновлення законності в державі. Їх називають В«скаргами публічного порядкуВ», вони можуть бути подані в суд будь-яким зацікавленим особою. Підставою для подання такої скарги можуть бути: порушення вимог щодо компетенції при прийнятті акту, форми акта; видання акта, що суперечить нормам або цілям закону; прийняття акта, не заснованого на фактичних обставинах справи.

В результаті вирішення спорів повної юрисдикції громадянин або організація, чиї права були порушені, можуть домогтися одночасно двох цілей: зміни або анулювання незаконного акту управління і відшкодування збитку, заподіяної заявнику в результаті видання та дії такого акта. Адміністративний суд у даному випадку володіє реформаційних повноваженнями в щодо органів виконавчої влади, він може змінити індивідуальний правовий акт управління або ухвалити нове рішення. Крім того, суд вирішує питання про матеріальну відповідальність ...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок