ЗМІСТ
Введення
Глава 1 Організація роботи Суду Європейського Союзу
1.1 Структура і порядок формування Суду Європейського Союзу
1.2 Технічна організація Суду Європейського Союзу
1.3 Юрисдикція Суду Європейського Союзу
Глава 2 Організація роботи Європейського Суду з прав людини
2.1 Структура і процедура формування Європейського Суду з прав людини
2.2 Механізм функціонування Європейського Суду з прав людини
Глава 3 Процес взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського Суду з прав людини
3.1 Організаційні питання взаємодії Суду Європейського Союзу і Європейського Суду з прав людини
3.2 Юридичні відносини між Судом Європейського Союзу та Європейським Судом з прав людини
Висновок
Список використаної літератури
Введення
У сучасному світі з кожним днем ​​зростає значимість процесів інтеграції, тобто взаємодії між соціальними, економічними та політичними інститутами різних держав.
Для багатьох країн і регіонів зразком, ідеалом є європейська інтеграція.
Останнім часом в ролі влиятельнейших інститутів європейської інтеграції все частіше виступають Суд Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.
Суд Європейського Союзу та Європейський суд з прав людини є особливими структурними підрозділами. Вони являють собою спеціалізовані юридичні органи, головною особливістю яких є те, що їх діяльність носить виключно неполітичний характер.
Діяльність Суду Європейського Союзу спрямована, насамперед, на однакове тлумачення і застосування права на всій території, що знаходиться під юрисдикцією ЄС, у відношенні всіх суб'єктів права ЄС, а також на забезпечення розширення юрисдикції ЄС. Суду вдалося підвищити авторитет прийнятих ним рішень, що призвело до появи найважливішого джерела європейського права - судового прецеденту - і сприяло успішному розвитку процесу європейської інтеграції. Крім того, Суд ЄС виступає в ролі сторожа європейського права і виконує функції арбітра в вирішенні спорів між державами - членами ЄС та інституціями, а також інститутів між собою з усіх питань застосування права ЄС.
Європейський суд з прав людини, що знаходиться в м. Страсбург, у своїй діяльності надає максимальне значення охороні прав і свобод індивідів. Цей орган гарантує реалізацію Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, учасниками якої виступають всі держави - члени ЄС.
У своїй роботі я розглянув механізми взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини, як суто юридичні, так і організаційні аспекти їх взаємодії.
Тема даної роботи як не можна актуальна зараз. В даний час світ в цілому і Європа зокрема вступають у складний період, що характеризується масштабними змінами. Вступили в чинності зміни, передбачені Лісабонським договором 2007р. і Протокол № 14 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950р., Які внесли ряд поправок в організацію і порядок діяльності судових органів Європейського Союзу та Ради Європи відповідно. Налагодження взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини надає значний вплив як на держави - члени ЄС, так і на світ в цілому і в майбутньому зведе до мінімуму невдачі глобальних соціальних, економічних та політичних змін. Охорона прав і свобод людини і громадянина є однією з конституційних основ РФ, що дозволяє забезпечити гідний рівень життя будь-якої людини. Дана проблема належить до числа дискусійних в російській та зарубіжної міжнародно-правовій науці.
Теоретична і практична значимість моєї роботи полягає в поглибленні уявлень про функціонуванні та формуванні Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини, а також у виявленні напрямів взаємодії цих структур.
Предметом мого дослідження є механізми взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини в цілому, правова і організаційна складова такої взаємодії зокрема.
Основні завдання мого дослідження:
1) Розглянути структуру і порядок формування Суду Європейського Союзу;
2) Відбити питання організації та діяльності Європейського суду з прав людини;
3) Охарактеризувати особливості технічної організації роботи Суду Європейського Союзу та Європейського Суду з прав людини;
4) Встановити питання, пов'язані з юрисдикцією цих структур;
5) Проаналізувати нормативно-правову базу, яка регулює діяльність Європейського суду з прав людини і Суду Європейського Союзу;
6) Виявити механізми взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.
На конкретно-теоретичному рівні методологічну основу дослідження процесу взаємодії Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини склали праці фахівців з міжнародному праву, серед яких особливе місце займають дослідження Ю.А. Борко "Світло і тіні європейської інтеграції", А.Ю. Раздіной В«Співвідношення права ЄС в області прав людини і права ЄКПЛ: проблеми сьогодення і перспективи майбутнього В»та С.М. Кузнецової "Взаємодія Європейського Союзу та Ради Європи в області захисту основних прав людини ". У цих найдетальніших дослідженнях різні сторони європейської інтеграції висвітлюються найбільш докладно і доступно.
Для написання роботи я використовував і нормативні джерела: Установчі договори Європейського Союзу, Хартію основних прав Євросоюзу, Статут Ради Європи, Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод, Віденська Декларація та інші нормативно-правові акти та законодавчі документи міжнародного права.
Також в ході дослідження були використані матеріали різних журналів з юриспруденції, навчальні посібники з питань застосування міжнародного законодавства в області захисту прав і свобод людини, а також різна довідкова література та мережеві ресурси.
Глава 1 Організація роботи Суду Європейського Союзу
1.1 Структура і порядок формування Суду Європейського союзу
Суд Європейського Союзу є одним з семи інститутів Європейського Союзу. У структуру цього інституту входять три органу: 1) Суд - вища ланка, 2) Трибунал і 3) Спеціалізовані трибунали.
Трибунал (до редакції Лісабонського договору - В«Трибунал першої інстанціїВ») був заснований Єдиним європейським актом 1986 р. для того, щоб розвантажити Суд Європейського Союзу, передавши у відання Трибуналу менш значимі справи. Трибунал першої інстанції приступив до роботи в 1989 р. Його діяльність грунтується на ст.254 ДЄС і відповідних положеннях Статуту Суду.
Юрисдикцію Трибуналу складають:
В· Всі трудові спори;
В· Всі справи за позовами фізичних та юридичних осіб;
В· Усі суперечки з приватно-правових та публічно-правових контрактів, укладених після 1 серпня 1993
Юрисдикція Трибуналу визначається спеціальним рішенням Ради Європейського Союзу [1], а питання внутрішньої організації та діяльності регулюються одним з розділів Статуту Суду ЄС [2]. Трибунал має власний процесуальний регламент, правила якого не є точною копією аналогічного документа Суду ЄС [3].
В останні роки намітилася тенденція до підвищення ролі і значення Трибуналу в судовій системі ЄС в цілому, яка знайшла визнання в ст. 51 Статуту Суду ЄС редакції 2004р., згідно з якою він був наділений юрисдикцією розглядати деякі позови, подаються до інститутів Союзу іншими інститутами або державами членами [4].
З метою прискорення вирішення справ в структурі Суду ЄС можуть бути утворені судові палати (Спеціалізовані трибунали). Дані органи створюються для розгляду окремих категорій справ, а їх рішення в касаційному або апеляційному порядку можливо оскаржити в Трибунал. На сьогоднішній день створено і діє тільки одна судова палата - Трибунал у справа...
