Зміст
Введення
1. Поняття договору поставки
2. Висновок і виконання договору поставки
3. Наслідки невиконання або неналежного виконання Договору поставки. Відповідальність сторін за порушення зобов'язань по постачанню
Висновок
Література
Введення
Темою моєї курсової роботи є договір поставки.
Актуальність даної теми підтверджується тим, що з розвитком ринкових відносин у нашій країні, підвищенням рівня виробництва товарів, а також з розвитком зовнішньоекономічних зв'язків, збільшився обсяг відносин щодо забезпечення та обміну різними матеріальними благами.
Величезну роль стали грати відносини з поставки різних товарів для використання їх у процесі здійснення підприємницької діяльності, договір поставки став одним з найбільш використовуваних.
Як здійснюється правове регулювання правовідносин з поставки товарів? Яке поняття, зміст, обов'язкові вимоги та істотні умови договору поставки? Яка роль договору поставки в підприємницькій діяльності?
На ці та деякі інші питання я постараюся дати відповіді в моїй роботі.
Цілями моєї курсової роботи є:
- розкрити поняття договору поставки у відповідності з чинним законодавством Російської Федерації:
- дати поняття і охарактеризувати істотні умови договору поставки;
- розкрити інші важливі питання, що стосуються особливостей даного договору.
1. Поняття договору поставки
Договір поставки є одним з найбільш поширених договорів і регулює відносини купівлі-продажу у підприємницькій діяльності. До прийняття Цивільного кодексу РРФСР в 1964 році визначення договору поставки в законі було відсутнє. Після прийняття кодифікованого акту і до прийняття Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік в 1991-му цей договір розглядався як самостійний договір, а в даний час з прийняттям частини другої Цивільного кодексу Російської Федерації - як різновид договору купівлі-продажу.
Категорія В«договір поставкиВ» існує тільки в нашій країні і ряді країн ближнього зарубіжжя, право яких схоже з російським (Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Білорусь, Україна). У країнах далекого зарубіжжя, навіть тих, де право засноване на романо-германської системи, подібні договори регламентуються нормами про комерційну (торгової) купівлі-продажу або розглядаються як специфічний різновид купівлі-продажу, обумовлена ​​статусом торговця-підприємця (Австрія, Іспанія і низка інших країн) [1].
Договір поставки досить широко використовується в підприємницької діяльності, з чого можна зробити висновок, що даний вид договору відноситься до підприємницьких договорів.
Під підприємницьким договором зазвичай розуміється угода двох або декількох осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність 1 .
Більшість юридичних осіб - підприємців опосередковує свої торговельні взаємини саме через форму договору поставки.
Договору поставки постачальник-продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або купуються їм товари покупцеві для використання в підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням (ст. 406 ГК РФ).
Даний вид договору, на думку Н.І. Клейн, переважає в обороті ринкового суспільства, так як при його посередництві здійснюється товарообмін на національному та міжнародних ринках, відбувається перехід великої маси майнових благ і матеріальних цінностей від одних економічних суб'єктів (Постачальників) до інших (покупцям) [2]. Ця обставина привела до того, що законодавство і правозастосовча практика завжди приділяли регулювання правовідносин поставки підвищене увагу.
Так, починаючи з 1993 року на сторінках журналу В«Господарство і правоВ» розгорілася бурхлива дискусія з приводу того, яким бути договором поставки в новому Кодексі: самостійним договором або видом договору купівлі-продажу. За думку Д. Князєва, який вступив у полеміку з В. Анохіним, договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу тим, що при купівлі-продажу будь дві особи укладають договір про разову передачу майна, а при поставці два підприємця укладають договір на багаторазову протягом певного періоду передачу партій товару. Іншими словами, договір поставки - приватний випадок договору купівлі-продажу. Саме тому законодавець, як вважає Д. Князєв, не випадково визначив поставку як один з видів договору купівлі-продажу [3].
Л. Андрєєва називає договір поставки В«чистоВ» комерційним договором і погоджується з його ознаками, виділеними Д. Князєвим. Однак, вказуючи на цільове призначення товару при поставці - для підприємницької діяльності, вона не поділяє точку зору з приводу виду договору поставки як окремого випадку договору купівлі-продажу. На її думку, наведені аргументи свідчать про самостійність договору поставки [4].
У ході роботи над частиною другою Цивільного кодексу Російської Федерації багато наполягали на виключенні норми про поставку, так як вона існує тільки в нашій країні. Однак робоча група, до складу якої входив В. Витрянский, вирішила зберегти в чинному законодавстві ті інститути, які вірою і правдою служили нам багато років, оскільки поставка відома була ще російському дореволюційному праву [5]. Як і в Основах цивільного законодавства Союзу РСР, постачання в новому Кодексі визначили як один з видів договору купівлі-продажу.
Договір поставки є двостороннім (взаємним), оскільки кожна сторона наділена як правами, так і обов'язками по відношенню один до одного. Це оплатний договір. Покупець зобов'язаний сплатити за поставлений товар певну грошову суму. Договір поставки є консенсуальним, оскільки для виникнення зобов'язання необхідно і достатньо досягнення сторонами угоди з усіх істотних умов. Наявність угоди породжує для постачальника обов'язок передати відповідний товар в обумовлений термін чи терміни, а для покупця - прийняти товар і оплатити його вартість.
Оскільки договір поставки розглядається в Цивільному кодексі Російської Федерації як вид договору купівлі-продажу, то ці договори мають загальну економічну сутність: оплатна передача товару від одного суб'єкта до іншому Як і договір купівлі-продажу, договір поставки спрямований на перенесення права власності (іншого речового права) від продавця (постачальника) до покупцеві.
Разом з тим договір поставки має відмітні ознаки: суб'єктний склад, мета придбання товару, триваючий характер взаємовідносин сторін, сфера застосування даного договору.
Оскільки предметом договору поставки є товари, вироблені або купуються постачальником, то в якості останнього можуть виступати суб'єкти, що займаються підприємницькою діяльністю в сфері виробництва товарів або професійно виробляють їх закупівлю і реалізацію. Це можуть бути комерційна організація, а також громадянин - індивідуальний підприємець.
У договорі поставки істотне значення має те, для якої мети покупцем купуються товари у постачальника, так як цим договором визнається тільки такий, в силу якого покупцеві передаються товари для їх використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим використанням. Даний ознака свідчить про те, що покупцями за договором поставки повинні виступати, як правило (хоча це і необов'язково), також суб'єкти підприємницької діяльності.
При цьому під цілями, не пов'язаними з особистим використанням, слід розуміти в тому числі і придбання покупцем товарів для забезпечення його діяльності як юридичної особи або громадянина-підприємця (Наприклад, таких, як оргтехніка, офісні меблі, транспортні засоби).
Якщо зазначені товари купуються у продавця, що здійснює підприємниць...
