Випускна кваліфікаційна (дипломна) робота
В«Загальна характеристика злочинів проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості В»
Казань - 2007
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Історія розвитку законодавства про злочини проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості
1.1 Дореволюційний період
1.2 Радянський період
Глава 2. Загальна характеристика злочинів проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості
2.1 Насильницькі посягання на статеву недоторканість і статеву свободу особистості
2.2 Насильницькі дії сексуального характеру
2.3 спонука до дій сексуального характеру
2.4 Статеві зносини і інші дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку
2.5 Розпусні дії
Глава 3. Характеристика злочинів проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості по законодавству зарубіжних держав (на прикладі Англії, США, Франції, Німеччини, Японії)
Висновок
Спсісок літератури
Введення
Злочини проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості - інститут Особливої вЂ‹вЂ‹частини російського кримінального законодавства, передбачений гл. 18 КК РФ. Даний інститут відноситься до субінституту "Злочини проти особистості ". Видовим об'єктом даних злочинів є статева недоторканність і статева свобода особистості як прояву свободи і недоторканності людини. Статева свобода - це право дорослої людини самостійно вирішувати, з ким і в якій формі йому задовольняти свої сексуальні потреби. Недоторканність - це захищеність від усіляких зазіхань, збереження в цілості. Правом на статеву недоторканість володіють як дорослі, так і неповнолітні (малолітні ). Всі злочини проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості класифікуються наступним чином:
1. Злочини , чинені насильницькими способами (або поєднані з насильством). До них відносяться: згвалтування (ст. 131 КК РФ), насильницькі дії сексуального характеру (ст. 132 КК РФ), спонука до дій сексуального характеру (ст. 133 КК РФ).
2. Злочини, складаються в грубому порушенні статевої моралі повнолітніми по відношенню до осіб молодого віку. До них відносяться: статеві зносини й інші дії сексуального характеру з особою, яка не досягла 16-річного віку (ст. 134 КК РФ); розпусні дії (ст. 135 КК РФ).
Існуючий лад сексуальних відносин охороняється, не тільки і не скільки за допомогою кримінального кодексу але і головним чином шляхом виховання моральних почуттів, формування культури спілкування міжособистісних відносин, статевого виховання, надання психологічної допомоги в дозволі глибинних переживань і конфліктів. У структурі злочинності сексуальні домагання не менш поширені ніж, наприклад, крадіжки і інші майнові правопорушення. І їх кількість не може не викликати тривоги в силу підвищеної суспільної небезпеки, необоротності наслідків, глибоких фізичних, моральних і психологічних травм.
Суспільство чекає більш ефективної профілактики цих злочинів, гострого реагування правоохоронних органів на кожен факт, обов'язкового викриття винних і їх покарання. Причому покарання має бути таким, щоб виключити можливість рецидиву.
Однак досі ми не вміємо виправляти сексуальних злочинців, і робота з ними в місцях позбавлення волі ведеться така ж, як наприклад, з хабарниками чи крадіями.
Все це, загалом-то не дивно, оскільки статеві злочини ще мало досліджені із широким залученням сучасних досягнень соціології, психіатрії і в першу чергу сексології, сексопатології і психології. У нашій країні навіть сфера вивчення статевої злочинності в минулому була вельми ідеалізованої. Більш того, ці злочини досліджувалися як то сором'язливо, а публікації про них були недоступні широкому колу читачів, вони охоронялися майже нарівні з військовими секретами.
В даний час, як відомо, почалося бурхливий рух в протилежну сторону, від пуританства та фарисейства до повної розбещеності і різкого падіння вдач. Зараз будь-який хлопчисько і будь-яка дівчисько можуть у необмеженій кількості придбати літературу про секс - низькопробну, брудну, зриваючу з нього всі покриви цивілізації і зводить його до простого злягання.
Але серйозних наукових і науково-популярних робіт про сексуальне життя і відносинами між статями все ще дуже мало. Якщо сексуальні злочини ще сяк описуються, то пояснюються з рук геть погано.
Звичайно, працівники слідства, суду, прокуратури і адвокати мають своє розуміння природи і причин сексуальних злочинів, але воно, по суті не виходить за рамки повсякденних життєвих уявлень. Багато людей, в тому числі юристи, впевнені, що якщо у обвинуваченого в згвалтування виявлена, наприклад, психопатія, то цим все сказано, тобто цілком логічно, що по причині такого психічного розладу він і скоїв даний злочин.
І не всім приходить в голову, що тисячі психопатів ніколи не переступають кримінально-правові заборони. Дуже часто приймаються на віру пояснення і мотивування самих обвинувачених, і справа тут не в тому, що вони можуть навмисно спотворювати істину, а тому, що злочинці найчастіше попросту самі не знають причин власних вчинків.
Одним словом, не знаючи психології винного в посяганні на статеву недоторканість, неможливо зрозуміти, чому він це робив. Звідси невирішеність багатьох кримінологічних, криміналістичних, експертних, виправних та інших проблем, майже повна відсутність науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо профілактики і розкриття цих злочинів, виправленню винних.
Є ще одна обставина, перешкоджає глибокому пізнанню статевих правопорушень: для вивчень такого роду злочинів потрібні не тільки спеціальні знання й навички застосування тонких методик, але подібні правопорушення самі по собі, в силу свого характеру і тяжкості наслідків нерідко як би відштовхують від себе дослідника. Згвалтування і вбивства, вчинені з особливою жорстокістю, насильство над дітьми і заподіяння їм тяжких каліцтв, різного роду сексуальні збочення завжди викликали природну відразу, а, отже, і небажання займатися безпосереднім вивченням особистості винних у настільки огидних злиднях.
Сексуальне насильство як різновид статевої поведінки, точніше, як його несоциалізірованним форма, не може бути адекватно пояснена лише як правове явище поза широкого контексту сексуального життя людини, різноманітних соціально психологічних зв'язків і механізмів, ролі сексуальності в його житті.
Метою моєї роботи є розкриття історії розвитку законодавства проти статевої недоторканості та статевої свободи особистості. Яким воно було в дореволюційний період, і як змінювалося в радянський період до наших днів. Показати якими нормами регулюється дана група злочинів в зарубіжних країнах. А також розкрити загальну характеристику злочинів у нашій країні.
Глава 1. Історія розвитку законодавства про злочини проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості
1.1 Дореволюційний період
Людина має місце на вільне самовизначення в області статевих відносин. Суспільство не може терпіти в цій сфері насильства, в якій би воно не проявилося формі, або грубої фізичної сили або тонких умовлянь, спрямованих на обман іншої особи. Оскільки законом охороняється життя, здоров'я і свобода особистості, остільки він повинен захищати від посягання на один з найважливіших видів свободи - свободу статевих стосунків.
Жодна сфера людських відносин не зазнала стільки різних стадій правового розвитку, як сфера статевих відносин. У цьому немає нічого дивного. Потужний інстинкт статі природно приймає неприборкані форми; малокультурні, неосвічена маса насилу усвідомлює собі в цій області межі дозволеног...
