Введення
Виховні колонії призначені для відбування в них покарання неповнолітніми, засудженими до позбавлення волі. В системі місць позбавлення волі виховні колонії мають особливе значення. Завдання їх - повернення неповнолітніх, вчинили злочини, на шлях правопослушанія, поваги встановленого в суспільстві правопорядку, інтересів інших громадян, суспільства і держави. У цих колоніях в процесі виконання позбавлення волі головну увагу зосереджено на вихованні засуджених - неповнолітніх. Це знаходить відображення в штатній чисельності персоналу виховної колонії, яка становить 48% від середньорічної чисельності засуджених, тоді як у виправних колоніях вона дорівнює всього 17%.
Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітніми
В історії російського держави виконання покарання у виді позбавлення волі у відношенні неповнолітніх завжди приділялася особлива увага. Навіть у роки культу особистості установи для неповнолітніх правопорушників в значно меншій мірою були схильні до тих недоліків і перекручень, які малися на інших виправних установах, особливо в таборах. ДВК РФ [1] цю позитивну традицію не тільки сприйняв, але й розвинув значно далі, суттєво пом'якшивши умови відбування покарання і збільшивши можливості виховного впливу на дану категорію засуджених.
У ст. 132-142 ДВК детально прописані умови і порядок відбування покарання у вигляді позбавлення волі в виховних колоніях. Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів РФ передбачали два види виховних колоній - загального і посиленого режимів. У виховних колоніях загального режиму відбували покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітні чоловічої статі, засуджені вперше до позбавлення волі, а також неповнолітні жіночої статі. В виховні колонії посиленого режиму (а таких колоній в Росії було всього три) направлялися відбувати покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. При чому умови відбування покарання в колоніях загального і посиленого режиму були однаковими. Тому в редакції ФЗ від 21 лютого 2001 р. скасував поділ виховних колоній на два види, а ввів тільки один вид для всіх категорій неповнолітніх засуджених. Даний Закон уточнив редакцію ст. 58 КК РФ [2], вказавши, що особам, засудженим до позбавлення волі, не досягли до моменту винесення судом вироку 18-річного віку, відбування покарання призначається в виховних колоніях. Це вносить істотну коректування в сформовану практику направлення судами в виховні колонії осіб у разі, якщо вони вчинили злочин в неповнолітньому віці і не досягли віку 19 років. Справа в тому, що згідно зі ст. 139 ДВК РФ засуджені до позбавлення волі, досягли віку 18 років, можуть бути залишені у виховній колонії, до закінчення терміну покарання, але не більш ніж до досягнення ними віку 19 років. При цьому на таких осіб поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених.
Подібна міра продиктована суто виховними завданнями і здійснюється за постановою начальника виховної колонії, санкціонованою прокурором. Негативно характеризуються засуджені до позбавлення волі, достигнувшие віку 18 років, переводяться для подальшого відбування покарання з виховної колонії до ізольованою ділянку виховної колонії, що функціонує як виправна колонія загального режиму, при його наявності або виправну колонію загального режиму. Всі категорії засуджених, які досягли віку 19 років, переводяться в виправну колонію загального режиму.
У виховних колоніях встановлюються звичайні, полегшені, пільгові та суворі умови відбування покарання. У порівнянні з виправними колоніями, призначеними для відбування покарання дорослими засудженими, тут вводиться ще один вид умов - пільгові умови відбування покарання.
У звичайних умовах у виховних колоніях відбувають покарання неповнолітні засуджені, які надійшли у виховну колонію, крім раніше відбували позбавлення волі і засуджених за умисні злочини, вчинені в період відбування покарання, а також неповнолітні засуджені, переведені з полегшених, пільгових чи суворих умов відбування покарання. Для перекладу засудженого в полегшені умови необхідні дві умови:
1) відсутність стягнень за порушення встановленого порядку відбування покарання і сумлінне ставлення до праці та навчання;
2) перебування в звичайних умовах протягом певного терміну (не менше трьох місяців - для осіб жіночої статі та засуджених чоловіків, які відбувають позбавлення волі вперше; та не менше шести місяців для засуджених чоловіків, які раніше відбували позбавлення волі).
Пільгові умови відбування покарання встановлюються для осіб, які перебувають в полегшених умовах і підготовлюваних до звільнення.
У суворих умовах відбувають покарання особи, засуджені за умисні злочини, вчинені у місцях позбавлення волі, а також визнані злісними порушниками режиму та переведені із звичайних і полегшених умов. Щоб бути переведеним із строгих умов у звичайні, засуджений повинен там перебувати не менше шести місяців, не мати стягнень за порушення порядку відбування покарання і сумлінно ставитися до праці та навчання.
В термін знаходження неповнолітнього засудженого в суворих умовах зараховується строк перебування у карантинному відділенні, а також термін утримання під вартою, якщо до неповнолітньому засудженому застосовувалася відповідна запобіжний захід і він не допустив порушень встановленого порядку утримання під вартою, за які до нього застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер. Якщо засуджений знаходиться в пільгових умовах відбування покарання і визнається злісним порушником, то його переводять у звичайні умови відбування покарання; в ці ж умови можуть бути переведені і злісні порушники з полегшених умов відбування покарання (але вони можуть бути переведені і в суворі умови).
На відміну від інших видів виправних установ у виховних колоніях не створюються комісії з визначенням умов відбування покарання; тут це питання вирішується інакше.
У виховних колоніях функціонують поради вихователів у загонах, навчально-виховний рада колонії, а також піклувальна рада при виховній колонії. Рада вихователів і навчально-виховний рада якраз і виконують в певній мірі роль зазначеної вище комісії. Рада вихователів загону розглядає питання про доцільність перекладу засудженого зі звичайних умов в полегшені умови відбування покарання і дає подання начальнику колонії, який своєю постановою здійснює такий переклад. Всі інші види перекладів з одних умов в інші розглядаються на навчально-виховному раді колонії, де і виноситься колективне рішення про порушення представлення начальнику установи про переведення конкретного засудженого в ті чи інші умови відбування покарання. Начальник розглядає дане подання і приймає відповідне рішення. Піклувальна рада може розглядати практику перекладів з одних умов відбування покарання в інші, виносячи необхідні рекомендації адміністрації виховної колонії.
У відношенні засуджених, містяться у виховних колоніях, також передбачається можливість повторних перекладів з одних умов відбування покарання в інші на тих же умовах, що і первинні переклади. Лише засуджені, які перебували в пільгових умовах і були визнані злісними порушниками, за що їх перевели в звичайні умови відбування покарання, знову можуть бути переведені в пільгові умови тільки в разі переведення їх в полегшені умови і перебування там не менше шести місяців.
Засуджені, відбувають покарання у виховних колоніях в звичайних умовах, проживають в гуртожитках. Вони можуть щомісяця витрачати кошти зароблені засудженими в період відбування покарання, одержувані ними пенсії та соціальні допомоги можуть без обмеження на придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності і інші засоби, наявні на їх особових рахунках, в розмірі чотирьох ти...
