Введення
У правовій теорії під суб'єктом права прийнято розуміти особу або організацію, які наділені здатністю мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки (тобто правоздатністю). Виходячи зі сформованого розуміння суб'єкта права, представляється можливим розуміти під суб'єктами комерційної діяльності таких фізичних та юридичних осіб, які володіють правоздатністю, достатньої для їх участі в торговельному обороті. Визначаючи видове різноманіття суб'єктів комерційного права, необхідно відзначити, що в сучасній юридичній літературі не спостерігається єдиного, який сформувався підходу з даного питання. Так, наприклад, в одних виданнях суб'єкти комерційного права поділяються на:
В· індивідуальних підприємців;
В· повні і командитні товариства;
В· товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю;
В· акціонерні суспільства;
В· виробничі кооперативи;
В· державні та муніципальні підприємства;
В· некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність.
В інших виданнях основна увага при класифікації суб'єктів комерційного права приділяється визначенням не стільки юридичного (Організаційно-правової форми), скільки функціонального виду підприємця, обумовленого його місцем в торговому обороті і основним змістом діяльності. Так, наприклад, професор Б.І. Пугинський, розмежовуючи суб'єктів комерційної діяльності та грунтуючись на функціональному вигляді організації, виділяє:
В· незалежні оптові та посередницькі організації, які набувають право власності на реалізований за їх участю товар;
В· посередницькі організації, не набули прав власності на товар, а надають послуги, що забезпечують доведення товару від виробника до споживача;
В· спеціальних учасників ринку, що займаються безпосередньо організацією торгового обороту.
Для комерційного права дуже важливо не тільки виявити, але й закріпити не тільки функціональне, але і організаційне і майнове своєрідність учасників торгового обороту.
1. ПОНЯТТЯ УЧАСНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
За традицією, що склалася століття тому, як основної фігури, головного суб'єкта торговельного обороту розглядаються торгові товариства або окремі торговці. З урахуванням цього в зарубіжних торгових кодексах і літературі по комерційному праву в якості центрального при характеристиці суб'єктів торговельних відносин виділялося поняття "Комерсант". Однак розвиток товарного обігу зажадало перегляду такого підходу.
У сучасному торговому обороті крім власне торговців беруть активну участь і відіграють важливу роль і інші групи осіб. Величезні масштаби і постійний розвиток торгівлі створили значне різноманітність її суб'єктивного складу.
Так, учасниками торгової діяльності є всі організації, що виготовляють товари для реалізації. Ще в XIX в. К. Маркс писав: "Комерційна діяльність, включаючи збутову, аж ніяк не побічна операція виробника, а є тепер виняткової операцією особливого роду ". [1] Збільшення обсягів виробництва й насичення ринку різко підвищили значення збутової функції, спричинили підпорядкування виробництва завданню реалізації товару. В результаті організації-виготовлювачі стали обов'язковими учасниками торгового обороту, розширилося участь у торговельній діяльності професійних торговельних організацій і індивідуальних підприємців. Великий письменник А. І. Солженіцин називає російське купецтво "Згустком національної енергії" - це дуже висока оцінка. В розвинених країнах торгівля належить до престижних видах діяльності, вона має стійко високий статус у шкалі соціальних оцінок.
Торгівля в даний час перетворилася на один з провідних секторів російської економіки. У 2003 р. більше третини від загального числа зареєстрованих юридичних осіб становили торговельні організації. Частка торгівлі в складі ВВП перевищує 20%, тоді як в радянський період вона становила 5 відсотків. За останнє десятиліття торгівля перетворилася в одну з великих бюджетоутворюючих галузей.
З точки зору галузевої структури товарного обігу в коло учасників торгової діяльності входять організації оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, громадського харчування, а також інші організації, що беруть участь в торгівлі або надають послуги з просування товарів на ринку.
Учасниками комерційної діяльності визнаються також всі організації та індивідуальні підприємці, придбавають товари, матеріали, комплектуючі вироби для використання в виробничому процесі чи іншого господарського вжитку.
Участь величезного кола суб'єктів у здійсненні торгових операцій, відмінність виконуваних при цьому функцій зняло необхідність використання для позначення учасників торгової діяльності терміну "комерсант", закріпленого в зарубіжних торгових кодексах. Цей термін набуває нове призначення, став служити іншим цілям. Комерсантом може називатися будь-яка особа, що здійснює торгівлю товарами у вигляді підприємництва. Разом з тим дії в якості комерсанта накладають на обличчя певні обов'язки.
Так, наприклад, згідно ст. 2-104 ЄТК США комерсантом визнається той, хто здійснює операції з товарами певного роду або може розглядатися як що володіє особливими знаннями і досвідом щодо предмета угоди за родом своїх занять, характером поведінки або використанню посередника. Отже, поняття "комерсант" означає особу, сведущее щодо предмета угоди, на відміну від іншої сторони (некоммерсанта), яка не володіє відповідними знаннями та досвідом. У відносинах з комерсантом така особа (некоммерсант) в силу загальноправових вимог рівності і справедливості підлягає підвищеного захисту з боку закону.
У більшості зарубіжних торгових кодексів склад учасників торгового обороту визначений достатньо детально. Так, Німецьке торговельне укладення закріплює 4 види своїх суб'єктів. Це:
1) належні комерсанти, тобто ті, хто здійснює торговельну діяльність у вигляді промислу;
2) комерсанти за формою - всі акціонерні та господарські товариства, незалежно від змісту діяльності;
3) комерсанти за необхідності;
4) так звані "Неповні купці" - дрібні товаровиробники і торговці. Будь-яка особа для здійснення торгових операцій повинно бути зареєстровано в торговому реєстрі.
Наведена класифікація надзвичайно умовна і мало застосовна. Важливо, однак, інше. За німецькому законом всі особи, які беруть участь у торгівлі, керуються правилами діяльності комерсантів, в тому числі особливими правилами укладання та виконання договорів. Вони зобов'язані вести за єдиними вимогами документацію про торгові операції. Такий порядок значно спрощує доведення при виникненні спорів та контроль у фіскальних цілях.
2. ВИДИ СУБ'ЄКТІВ КОМЕРЦІЙНОГО ПРА ВА
Названі вище учасники торговельної діяльності одночасно є учасниками загальногромадянського обороту. Тим часом для торгового права важливо виявити і закріпити організаційне та майнове своєрідність осіб, обумовлене характером їх участі в комерційній діяльності. Таке своєрідність реально існує, воно має істотне значення. Однак чітко висловити і законодавчо закріпити цю специфіку правознавство поки не зуміло.
Позначимо спочатку коло суб'єктів комерційного права . [2] Він не збігається із загальним складом суб'єктів цивільного права. Різної виявляється також торгова і цивільна правоздатність окремих видів осіб.
Відмінності починаються з того, що в торговельному обороті не можуть брати участь будь-які суб'єкти цивільного права. Так, фізичні особи, громадяни не є суб'єктами торгового права.
Окремий громадянин може стати учасником комерційної діяльності, лише якщо він отримає статус індивідуального підприємця. Для цього громадянин зобов'язаний: подати заяву за встановленою формою у реєстраційний орган; сплатити збір; отримати свідоцтв...
