курсова робота
по конституційному праву
на тему: В«конституційно-правові відносиниВ»
Пенза 2010
зміст
введення
1. Конституційно-правові відносини: поняття, характеристика, основні види
2. Суб'єкти конституційно-правових відносин
3. Об'єкти конституційно-правових відносин
ВИСНОВОК
бібліографія
введення
Актуальність теми курсової роботи не викликає сумнівів.
Проблема конституційно-правових відносин викликає найбільший інтерес і суперечки в науці конституційного права. У юридичній науці, під правовідносинами розуміються також суспільні відносини, які врегульовані нормами права.
При реалізації норм конституційного права виникають конституційно - правові відносини. Юридичні зв'язки утворюються між відповідними суб'єктами, як правило, з кореспондуючими одному правами та обов'язками.
Будучи різновидом публічно-правових відносин, конституційні правовідносини характеризуються високим політичним потенціалом, тобто вони виступають юридичною формою політичних відносин, і в цьому зв'язку виражають інтереси різних соціальних груп, корінні інтереси суспільства в цілому. Конституційні правовідносини різноманітні. В залежності від тимчасового фактора вони можуть носити що триває, стійкий характер (відносини, що випливають з громадянства, знаходження виборного посадової особи на державній службі; приналежності території до Російської Федерації та ін) і тимчасові відносини, які виникають, до Наприклад, між учасниками виборчого спору і судом, між сторонами, оспорюють конституційність положень закону, і Конституційним Судом, між виборчими об'єднаннями з приводу їх входження у виборчий блок на період проведення виборчої кампанії та ін
Під конституційно-правовими відносинами розуміють суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, змістом яких є юридичні зв'язки між суб'єктами у формі прав і обов'язків, передбачених конкретними нормами.
Особливості конституційно-правових відносин у порівнянні з іншими видами правовідносин виражаються в наступному:
- виникають у сфері відносин, що складають предмет конституційного права;
- конституційно-правовим відносинам властивий особливий суб'єктний склад: деякі суб'єкти цих відносин не є учасниками інших видів правопорушень;
- характеризуються значною різноманітністю, що створює багатошарові юридичні зв'язки між суб'єктами, що встановлюються в певних випадках через ланцюг взаємопов'язаних правовідносин.
- конституційні відносини є об'єктивні, фактичні відносини політичного характеру. Вони існують незалежно від права, незалежно від юридичної конституції.
Суб'єктами, учасниками конституційних відносин є народ, науки, великі соціальні спільності людей, держава і т.д.
Об'єктами конституційних відносин є влада, суверенітет і свобода особистості, з приводу яких виникають розглянуті відносини.
Конституційні відносини є відносини між соціальними силами, які народжують фактичну владу в державі.
Метою дослідження є вивчення сутності, видів, об'єктів і суб'єктів конституційно-правових відносин.
Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні завдання :
- розглянути поняття, сутність та основні види конституційно-правових відносин;
- дати характеристику основним суб'єктам конституційно-правових відносин;
- вивчити основні об'єкти конституційно-правових відносин;
В якості предмета дослідження виступили конституційно-правові відносини.
Методологічною основою роботи служить діалектичний метод пізнання та аналіз даних явищ.
Характер розглянутих в курсовій роботі питань зумовив використання комплексу основних методів :
- матеріалістичні;
- історичні;
- метод порівняльного аналізу;
- формально-юридичний метод;
- емпіричні;
- джерелознавчі.
Вибір структури курсової роботи обумовлений послідовністю вирішення поставлених завдань і логікою вивчення теми.
- У першому розділі розглядаються поняття, сутність та основні види конституційно-правових відносин.
- У другому розділі дається характеристика основним суб'єктам конституційно-правових відносин.
- У третьому розділі вивчаються основні об'єкти конституційно-правових відносин.
При написанні курсової роботи були вивчені навчальні матеріали, монографії, публікації на сторінках періодичній пресі.
1. Конституційно-правові відносини: поняття, характеристика, основні види
Конституційно-правові відносини можуть мати загальний і конкретний характер. Прикладом відносин загального характеру можуть служити відносини між громадянином і державою, які регулюються, зокрема, нормами, що закріплюють основні права і обов'язки громадян. Відносини загального характеру - це відносини постійні. Вони тривають в Протягом усього часу, поки існують суб'єкти, які є їх сторонами, тобто термін їх дії не визначений.
Конституційно-правові відносини - це містки між нормами конституційного права та фактичними суспільними відносинами. Зрозуміло, ці містки можуть бути добротними, а можуть бути гнилими і навіть зовсім зруйнованими. Тому реально не всі норми конституційного права регулюють суспільні відносини, а останні не завжди укладаються в русло правових відносин навіть за наявності відповідних норм.
Відносини конкретного характеру завжди пов'язані з реалізацією тієї, чи іншої конституційно-правової норми, з безпосереднім здійсненням прав і обов'язків. Наприклад, відносини між Президентом і Парламентом у разі внесення останнім пропозиції про проведення референдуму.
Якщо таке ставлення виникає, воно носить конкретний характер. Президент не пізніше 3-х місяців з дня видання указу про проведення референдуму призначає дату його проведення (ст. 74 Конституції). Відносини конкретного характеру - тимчасові. Вони існують до тих пір, поки не виконані дії, передбачені правової нормою, або закінчився термін їх дії. Наприклад, у вищевказаному прикладі відносини між Президентом і Парламентом припиняються з моменту визначення дати референдуму.
За змістом конституційно-правові відносини можна розділити на чотири великі групи:
1. Відносини, що виникають при закріпленні й охороні основ конституційно-правового ладу Росії. Мова йде про відносини народовладдя і основних формах його здійснення, статус держави, суспільства, становище людини в системі основ конституційно-правового ладу Росії.
2. Відносини, що виникають при закріпленні й охороні конституційно-правового статусу людини і громадянина в Росії. Мова йде, перш за все, про рівноправність, громадянство, конституційних правах і свободах громадян Росії, механізми їх дії.
3. Відносини, що виникають при закріпленні й охороні форми держави, перш за все, форми державного устрою.
4. Відносини, що виникають при закріпленні й охороні системи, основ організації та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Мова йде про механізми поділу влади, статус окремих органів державної влади, в першу чергу організації та функціонуванні законодавчої влади, її взаємовідносинах з Президентом РФ і іншими гілками влади. До цієї групи примикають і правовідносини, пов'язані з встановленням і функціонуванням місцевого самоврядування в Росії.
В залежності від характеру взаємовідносин сторін у конституційно-правових відносинах їх можна розділити на наступні групи:
а) конституційно-правові відносини загального характеру.
У цих відносинах немає конкретних суб'єктів, не визначені права та обов'язки сторін, та й самі сторони чітко не зазначені, щ...