Зміст
Введення
1. Поняття та особливості цивільного права
1.1 Поняття цивільного права
1.2 Особливості цивільного права
2. Предмет, метод і принципи цивільного права
2.1 Предмет і метод цивільного права
2.2 Принципи та функції цивільного права
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Цивільне право як певна система правових норм регулює найбільш важливі суспільні відносини, що зачіпають інтереси всіх без винятку людей, що проживають на території Російської Федерації, інтереси суспільства і держави. Основу даних відносин складають відносини, виникають у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і духовних благ.
З переходом Росії до суспільства з ринковою економікою цивільне право набуває риси, відмінні від рис громадянського права періоду соціалізму. В результаті прийняття ГК РФ народився новий тип громадянського права і відповідно нова концептуальна основа даного права. Цивільне право є основною частиною приватного права і необхідним елементом правової системи сучасного держави.
В Нині цивільне право стало правом повсякденному житті, регулюючим сферу звичайних соціальних відносин, що стосуються всіх індивідів, від народження до смерті. У зв'язку з цим дослідження поняття цивільного права як галузі єдиного російського права є актуальним і практично значимим.
Об'єктом справжнього дослідження є загальні положення цивільного права, предметом - поняття цивільного права як галузі права.
Мета роботи - розкрити поняття цивільного права як галузі єдиного російського права.
-->> Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити наступні завдання:
- розкрити поняття цивільного права
- виявити особливості цивільного права;
- розглянути предмет і метод цивільного права;
- розкрити принципи і функції цивільного права.
При написанні курсової роботи використовувалися нормативні акти та наукова література.
Законодавче регулювання обраної теми дослідження здійснюється за допомогою Цивільного кодексу Російської Федерації. [1]
загальнотеоретичних базу дослідження складають праці вчених в галузі теорії цивільного права: І.Я. Бєлкіна, О.М. Козиріна, В.П. Кононова, А.І. Мозоліна, В.А. Масляєва, О.Н. Садикова, Е.А. Суханова та ін
Робота складається з вступу, двох розділів і висновку, бібліографічного списку.
1. Поняття та особливості цивільного права як галузі російського права
1.1 Поняття цивільного права як галузі російського права
Термін В«цивільне правоВ» широко використовується в сучасної преси, господарської та повсякденній практиці, причому в різних значеннях: як система встановлених законодавством правових норм на чолі з Цивільним кодексом РФ (ГК) (галузь права), як сукупність заснованих на таких нормах майнових правовідносин (майновий оборот), як навчальна дисципліна і, нарешті, як відповідна правова наука, висновки якої використовуються для вдосконалення законодавства і правозастосовчої практики.
Перш за все, цим терміном позначають відповідну галузь права, тобто сукупність (систему) правових норм.
Від цивільного права, як системи правових норм, слід відрізняти цивільне законодавство, яке являє собою сукупність законів та інших нормативних актів, що містять норми цивільного права. На відміну від галузі цивільного права, цивільне законодавство містить одночасно норми різних галузей права, тобто має комплексний характер.
Терміном В«цивільне правоВ» називають також навчальну дисципліну - курс цивільного права, завданням якого є викладання цивільного права як галузі права та правової науки. У навчальному курсі цивільного права викладаються положення і висновки цивілістичної науки щодо предмета і методу цивільного права, змісту цивільних законів та інших правових актів, механізму цивільно-правового регулювання суспільних відносин, закономірностей становлення і розвитку цивільного законодавства.
Цивільне право як галузь права - це система правових норм, що регулюють майнові, а також пов'язані і деякі не пов'язані з ними особисті немайнові відносини, засновані на незалежності, майновій самостійності та юридичній рівності сторін з метою створення найбільш сприятливих умов для задоволення приватних потреб і інтересів, а також нормального розвитку економічних відносин у суспільстві. [2]
Термін цивільне право бере свій початок від римського "цивільного права", під яким розумілося право споконвічних римських громадян-квиритів, право держави-міста. Тому і цивільне право нерідко називають цивілістики, а фахівців у цій галузі цивілістами. Цивільне право регулює переважна більшість повсякденних взаємовідносин громадян і юридичних осіб як майнового, так і немайнового характеру. Такі взаємовідносини виникають, як правило, з волі їх учасників, які самі визначають і зміст своїх взаємозв'язків, і навіть наслідки їх припинення або зміни. Тому цивільне право займає центральне, ключове місце в приватноправовій сфері і у цілому в регламентації більшості майнових і багатьох немайнових відносин.
Цивільне право нерідко ототожнюють з приватним правом, для якого на відміну від права публічного (державного, адміністративного, кримінального) характерна юридична самостійність його суб'єктів, виражена в широкому використанні початку рівності, диспозитивності, в свободі підприємницької діяльності та договору. [3]
Проте приватне право - більш велика правова структура, яка як така в конституційних та інших законодавчих актах прямо не названа, але відображає особливості великої групи правових норм і визнається юристами багатьох поколінь. Приватне право включає також сімейне та, почасти, трудове право, які вважаються в Російській Федерації самостійними правовими галузями.
Тим не менш, цивільне право зважаючи широти і значущості його предмета являє собою ядро ​​приватного права і володіє всіма його юридичними особливостями, які в цивільному праві найбільш виразно виражені.
Цивільне право як основна галузь приватного права має величезне значення для всіх сторін життя сучасного суспільства, особливо в умовах переходу України до ринкової економіки. Це обумовлено важливістю і широтою тих суспільних відносин, які є предметом цивільного права, розробленістю його норм і їх повсякденним практичним застосуванням, а також використанням категорій і досвіду цивільного права в суміжних галузях (Природоохоронному, сімейному, трудовому праві).
Цивільне (приватне) право становить основу правопорядку, заснованого на вільному ринковому господарюванні. Громадянське (Приватне) право регулює, насамперед, різні відносини по приналежності або використанню майна, що відрізняються тим, що вони засновані на юридичному рівності учасників, автономії їх волі та їх майнової самостійності (Відособленості). Майнові відносини можуть і не грунтуватися на зазначених ознаках, наприклад відносини щодо формування державного бюджету шляхом стягування податків. У цих випадках між учасниками існують відносини не рівності, а влади і підпорядкування. Такого роду відносини складають предмет регулювання адміністративного та фінансового (публічного) права. У сферу цивільного (приватного) права входять і деякі немайнові відносини, учасники яких також володіють автономією волі і самостійністю в їх правовому оформленні. [4]
Таким чином, за своїм смисловим виразом цивільне право вживається в чотирьох значеннях: 1) основна гілка права; 2) сфера законодавства; 3) галузь юридичної науки; 4) навчальна дисципліна.
1.2 Особливості цивільного права
Цивільному праву, як і іншим галузям вітчизняного права, властиві значні правові особливості, які відобр...
