Тема: Держава Як суб'єкт міжнародного приватного права
План
Вступ
1. Держава Як суб'єкт міжнародніх майнових відносін
1.1.Міжнародне приватне право в Минуло, сьогоденні и Майбутнього
1.2.Взаємодія міжнародного публічного и міжнародного приватного права
1.3.Віді суб'єктів міжнародного приватного права
1.4.Особлівості при розгляді держави, Як суб'єкта МПП
2. Імунітет держави за міжнароднім правом
2.1. Види імунітетів держав
2.2. Основні доктрини імунітету держави
2.3. Законодавчо регулювання імунітету держави
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Міжнародне приватне право вінікло и склалося через об'єктивне існування в Світі близьким двохсот правових систем, шкірних з якіх встановлює В«СвоїВ» норми для регулювання одних и тих ж суспільних відносін. У тихий випадка, коли крім національніх суб'єктів права - фізічніх и юридичних ОСІБ однієї держави - в правових відносінах бере участь В«іноземній елемент В», з'являється необхідність в Додатковий правовому регулюванні. Ігнорування іноземної правової системи и підпорядкування відносін Тільки одному правопорядку НЕ Може Забезпечити об'єктивного, адекватного конкретним життєвим обставинам, правового регулювання.
Міжнародне приватне право Покликання регулюваті взаєміні Між суб'єктами МПП. Особлівість положення суб'єктів МПП полягає в тому, Що смороду віступають НЕ Тільки носіямі прав и обов'язків, альо ї грают головну роль у створенні и реалізації міжнародно-правових норм.
Розвиток міжнародного співробітніцтва України З ІНОЗЕМНИМИ державами у сфері економікі, політики й культура обумовів необхідність вдосконалення договірніх правовідносін та уніфікації законодавства з харчуванням власності, шлюбно-сімейних та трудових відносін, в сфері міжнародніх перевезень та інших правовідносін, які віходять за Межі правової системи України. Відповідно зростає потреба в удосконаленні чинного міжнародного приватного права, в застосуванні юридичних норм до відносін, які вінікають Між суб'єктами різніх держав, теоретичних досліджень правотворчого и правозастосовного досвіду України та інших держав у Галузі міжнародного співробітніцтва.
Не поодінокімі стали випадка участі України в ЯКОСТІ відповідача в іноземніх юрісдікційніх органах. При цьому, юрісдікційні органі (суди, арбітражі) зазнають значний труднощів при розгляді конкретних справ, пов'язаних з участю держави.
Віщенаведене свідчіть про Актуальність Розгляд проблем статусу держави Україна Як суб'єкта міжнародного приватного права, узагальнення накопиченням в Світі досвіду правового регулювання міжнародніх пріватноправовіх відносін з участю держави, сприйняттів позитивних тенденцій Вирішення Проблеми державного імунітету.
Метою цього Дослідження є Виявлення особливая правового становища України в міжнародніх пріватноправовіх відносінах та визначення Шляхів Вирішення Проблеми держаного імунітету України.
Для Досягнення зазначеної мети поставлені наступні Задачі:
Гј візначіті змістовні Елементи та Особливості правосуб'єктності держави Як суб'єкта міжнародного приватного права;
Гј візначіті природу державного імунітету держави Як суб'єкта міжнародного приватного права, дослідіті Історію Його розвітку та розкрити сутність окремого відів державного імунітету України: судового; от Попередня забезпечення покличу; от примусового виконан Рішення; імунітету власності ТОЩО;
Гј ; Розробити Предложения Щодо вдосконалення законодавства, Що регулює Міжнародні пріватноправові Відносини з участю держави Україна, та Принципів застосування державою Україна імунітету Під годину притягнений її до відповідальності.
Об'єктом Дослідження є Міжнародні пріватноправові Відносини з участю держави : концесійні, Щодо розподілу продукції, випуску цінніх паперів (облігацій зовнішніх державних позик), спадкові, трудові, а кож Відносини, Що вінікають при прітягненні України до відповідальності за Порушення зобов'язань. Предметом даного Дослідження є правосуб'єктність держави Україна Як суб'єкта міжнародного приватного права та нормативно-правові акти, які регулюються Міжнародні невладні пріватноправові Відносини з участю держави, а кож практика національніх та закордоння юрісдікційніх органів.
1. Держава Як суб ' єкт міжнародніх майнових відносін
1.1 Міжнародне приватне право в Минуло, сьогоденні и Майбутнього
Як показує історія, міжнародне приватне право в Різні єпохи спріймалося суспільством по-різному. У Період свого Зародження, а самє на етапі проектування римського права на цівілістічні Відносини В«з міжнароднімі характеристикамиВ», тобто які віходять за рамки однієї державно-правової Єдності, впродовж вельми трівалого періоду міжнародне приватне право, поза сумнівом, кваліфікувалося Як матеріальне право. Далі, в процесі опосередковування в інстітуті монаршої влади Всіх гілок влади, особливо в епоху абсолютизму, коли сюзерен самотужкі здійсняв и законотворчість и правозастосування, в МПП Почаїв більш виявляти процесуальні аспекти. Найбільш такий Його характер ставши переважаті в силу історічніх и національніх характерних рис у країнах В«Загальна права В».
В сучасности епоху в державах світу залежних від досвіду минулих часів и пройдених суспільствамі Шляхів в частіні Розробка Певної ідейніх уявлень, існують Різні підході до МПП, які враховують Як Його матеріальну природу, так и процесуальні складові.
Сучасний етап роз В¬ витку світу, міжнародніх відносін и відповідніх їм ідейніх переконань прініс Нові Теорії, Що стосуються природи МПП. У середіні 80-х РОКІВ XX ст. особливо виразно прозвучала точка зору відносно В«полісістемной комплексностіВ» міжнародного приватного права, Яки віражах в роботах авторів: Спочатку російського вченого-правознавця А.Н. Макарова, а згодом, Р.А. Мюллерсон. Деяк варіацію в цьому плані представляє думка алжірського вченого М. Іссада, сформульована їм після ретельного аналізу правової природи МПП з позіцій внутрідержавного и міжнародного права. Зокрема, ВІН прийшов до висновка: В«... слід побоюватісь класичних схем и Бажання за всяку ціну включіті міжнародне приватне право в ту або іншу Галузь ... В»[10]. Враховуючі віщесказане, можна вказаті на незвічайність, небажаність и сумнівну корисність включення міжнародного приватного права в одну з двох названих Галузо. Зважаючі на Його еклектічній характер, запозичення з різніх Галузо, враховуючі Національні інтересі, а кож вимоги сучасного міжнародного правопорядку, можна охарактеризувати міжнародне приватне право Як В«категорію sui generis В»абоВ« як самостійну Галузь В».
Однією з фундаментальних ідей видатних російського вченого німецького походження, дослідніка міжнародного публічного и міжнародного приватного права Ф. Мартенса БУВ вивід про ті, Що Міжнародні Відносини и відповідне їм міжнародне право розвиваються не хаотично, а підкоряючісь Своїм внутрішнім законам, и Завдання науки міжнародного права полягає в тому, щоб віявіті ці закономірності, а не створюваті штучні системи, Що не мают опори в дійсному жітті [10].
Його Заклик, звертаючи до минули, не забуваті спрямовуватісь в майбутнє, актуальність и зараз: В«... ми схільні вівчаті и звертати винятково УВАГА Минуло, забуваючі, Що и майбутнє має Свої права. Альо такий напр НЕ Може продовжуватіся; ВІН суперечіть основному закону розвітку Культура і сучасної цівілізації. Цей закон є закон прогресу, поступальний и Нестримна розвітку людини, суспільства, держави и міжнародного життя. Розвиток НЕ Може полягаті в поверненні назад ... ВІН Неможливо за відсутності прав и порядком. Прогрес можливости Тільки в поступальний руху вперед: Його мета и ідеалі в Майбутнього В»[10]. Ці Ідеї ...
