Зміст
Введення
I. Форми і методи управлінських дій
1. Поняття та види форм державного управління
2. Методи державного управління
Висновок
Список літератури
Введення
Державне управління - найважливіший вид соціально значущої діяльності, що забезпечує організацію і системну взаємодію всіх зацікавлених суб'єктів у економічній, соціальній, культурній діяльності, що створює гарантії реалізації їх прав і обов'язків при дотриманні інтересів суспільства, держави, громадян та їх об'єднань в рамках чинного законодавства.
У процесі державно - Управлінської діяльності виконавчих органів та посадових осіб використовуються різні способи здійснення управляючого впливу, в яких з найбільшою наочністю проявляється зміст державної діяльності з управління найважливішими сферами життя суспільства.
Саме управлінські зв'язку з універсального типу В«суб'єкт-об'єктВ» в максимальній мірі виражають зміст повсякденного процесу функціонування всіх ланок державно-владного механізму, створеного для втілення в життя управлінської місії держави.
Використання в рамках управлінської діяльності різних форм і методів управління обумовлюється цілями, завданнями та функціями державного управління. Форми управління покликані забезпечити найбільш доцільне виконання функцій управління і досягнення цілей управління з найменшими витратами сил, коштів і часу.
Управлінська діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, посадових осіб, службовців здійснюється в певних формах, кожна з яких обумовлена ​​завданнями і функціями управління і має особливий зміст. Будь-яка діяльність з управління характеризується власним змістом, тобто конкретними зв'язками, принципами, процесами, учасниками і елементами; всяке зміст управління має конкретну форму свого зовнішнього вираження.
Основною метою даної контрольної роботи є розгляд форм та методів управлінських дій, з якої випливають наступні завдання:
- охарактеризувати поняття та види форм державного управління;
- розглянути методи управлінських дій.
I. Форми і методи управлінських дій
1. Поняття та види форм державного управління
Завдання і функції державного регулювання реалізуються в конкретних діях органів і посадових осіб, здійснюють управління. А здійснення ними функцій державного управління відбувається в певних формах управлінської діяльності, які регламентуються правовими актами в цілях їх впорядкованості і результативності.
Таким чином, зовнішнє практичне вираження державно-управлінської діяльності являє собою форму цієї діяльності.
Оскільки правові форми управління мають юридичне встановлення та утримання, то вони тягнуть відповідні правові наслідки. Правова форма управління В«Характеризується наступними ознаками:
- встановлення в нормативному акті;
- наявність державно-владної природи;
- підзаконність управлінських дій і підзаконний характер повноважень органів управління та їх посадових осіб;
- головний зміст - виконавчо-розпорядча діяльність В»[1].
Серед форм управління виділяють:
- встановлення норм права (Правотворчість);
- застосування норм права (Видання індивідуальних актів управління);
- проведення організаційних дій;
- здійснення матеріально-технічного забезпечення цих дій.
Виділяють наступні дві найбільш загальні і великі групи форм управлінської діяльності:
а) правові форми, які пов'язані з встановленням, застосуванням та захистом норм адміністративного права;
б) неправові форми, в яких вчинення тих чи інших управлінських дій безпосередньо не пов'язане з виданням юридичних актів управління.
Можлива також змішана або В«організаційно-правова форма управління, наприклад, розробка оптимальних організаційних структур та штатної чисельності територіального органу виконавчої влади В»[2].
Неправові форми представлені організаційними діями і матеріально-технічними операціями. Останні не пов'язані з реалізацією державно-владних повноважень виконавчої влади, хоча і сприяють їх здійсненню. Такі форми при їх застосуванні не тягнуть юридичних наслідків, не створюють нових і не змінюють старих адміністративно-правових відносин.
Неправові форми управління традиційно включають:
- організаційні, організаційно-інструкційні дії або заходи (проведення нарад, поширення досвіду), розробку методичних рекомендацій, надання практичної допомоги виконавцям на місцях.
- матеріально-технічні дії: форми управлінської діяльності, що забезпечують ефективність службової діяльності і пов'язані з веденням діловодства, реєстрацією, оформленням, розмноженням і розсилкою документів, обробкою інформації.
Правові форми управління завжди пов'язані із здійсненням органами державної влади та органами місцевого самоврядування владних повноважень правовстановлювального, правозастосовчого, регулятивного і правоохоронного характеру. Правові форми держ. управління класифікуються за своїм змістом, по цілеспрямованості і за способом вираження.
За змістом правові форми поділяються на правотворчу та правозастосовну діяльність. Правотворча управлінська діяльність полягає у створенні правових норм, їх зміну або скасування. Правозастосовна діяльність полягає в діях суб'єктів управління по підведенню конкретного життєвого факту під відповідну норму права з метою прийняття на цій основі індивідуального правового акта.
За цілеспрямованості правові форми управлінської діяльності поділяються на внутрішні (Застосовуються всередині самої системи державного управління) і зовнішні (Пов'язані з реалізацією завдань державного управління у відповідній сфері суспільного життя).
За способом вираження правові форми управління поділяються на словесні (усні та письмові) та конклюдентні (виражені знаками, сигналами або іншим несловесним чином).
Також правові форми можуть бути кваліфіковані наступним чином:
- за ступенем юридичної вираження: основні (видання правових актів, укладання адміністративних договорів, випуск цінних паперів) і базуються на них (реєстраційні, дозвільні, контрольні, ліцензійні);
- по досягаються результатами: позитивне регулювання або реакція на негативні явища в сфері державного управління;
- по спрямованості: вплив на суспільні відносини у сфері державного управління (Зовнішня спрямованість) або на діяльність підлеглого управлінського персоналу (внутрішня спрямованість);
- за обсягом: загальнообов'язкові або адресовані конкретним об'єктам;
- за суб'єктним висловом: односторонньо виражені (правові акти) або багатосторонньо виражені (адміністративно-правові договори);
- з ініціативи застосування: використовуються суб'єктами виконавчої влади за своєю ініціативою або за ініціативою вищестоящих органів, або за ініціативою інших учасників управлінських відносин (н-р, за зверненнями громадян, повідомленнями засобів масової інформації, результатами опитувань населення)
- за умовами застосування: нормальна обстановка або режим надзвичайного (військового) положення;
- по відношенню до інших суб'єктам державної влади: використовувані у відносинах із законодавчими або судовими органами;
- за особливостями об'єкта керуючого впливу: юр. особи, громадяни РФ, іноземці;
- за юридичною змістом: дозвільні, заборонні, розпорядчі;
- по характеру і методам вирішення питань компетенції: процедурні та процесуальні.
Розмежовують також публічно-правові та приватноправові форми здійснення управління. Серед публічно-правових форм виділяють нормоустановленіе, волевиявлення та реальні адміністративні акти.
Нормоустановленіе - це поява норм права, адресованих публічним управлінням зовнішньому середовищі (Суб'єктам права, пов'язаних з ...
