МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ САМАРСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ГУБЕРНСЬКЕ КОЛЕДЖ МІСТА похвистнево
Курсова робота
з дисципліни:
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО:
на тему: "Співвідношення кредитного договору та договору позики"
Роботу виконала студентка:
Жукова Є.П. Гр.141 В
За фахом:
правознавство 030503
Перевірила: Сучкова І.П.
ПОХВІСТЕВО 2009р.
Зміст
Введення
1. Договір позики
1.1 Поняття, значення договору позики
1.2 Форма, істотні умови договору позики
2. Кредитний договір
2.1 оплатним, сторони та предмет кредитного договору
2.2 Форма, зміст і відповідальність кредитного договору
3. Подібність і відмінність договору позики і кредитного договору
3.1 Загальні риси кредитного договору та договору позики
3.2 Відмінні риси кредитного договору та договору позики
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Ні для кого не секрет, яку важливу роль відіграє кредит і договір позики в даний час. Актуальність теми зумовлена ​​тим, що в умовах сучасних ринкових відносин успішна життєдіяльність господарюючих суб'єктів без періодичної фінансової й іншої матеріальної допомоги ззовні стала практично неможливою. Потреба додаткового залучення коштів пов'язана з необхідністю покриття як поточних витрат підприємств, так і їх довгострокових капітальних вкладень у виробництво, будівництво та інші галузі господарства. При цьому джерелами залучаються юридичними особами фінансових та інших засобів виступають як створені для цих цілей спеціалізовані фінансово-кредитні установи, так та юридичні особи, які мають загальну правоздатність і не обмежені в своїй діяльності окремими видами. Крім того, нині чинне цивільне законодавство дозволяє і громадянам бути учасниками позикових відносин, причому як у побутовій, так і в підприємницькій області діяльності.
Ми часто чуємо з телеекранів і бачимо на рекламних плакатах, що та чи інша компанія продає товари в кредит. Для того щоб стати позичальником, не обов'язково досконально розбиратися в деталях кредитного договору. Фірма надає готові форми і бланки для заповнення, бере на себе всі зобов'язання за зовнішню сторону угоди. Громадяни купують товари в кредит, їх зароблена плата дозволяє виплачувати певний відсоток при розстрочці платежу, розтягнутою на кілька місяців, навіть років. Навіть дорогі покупки стають "по кишені" громадянину із середнім достатком, і, що важливо, з достатком нижче середнього. Це зручно і дозволяє психологічно відчути, що той чи інший товар їм доступний, а, отже, надає громадянам відчуття, що вони живуть не гірше інших. Відсоток, виплачуваний кредитору вже не відчувається так болісно, ​​тому що факт негайного отримання купівлі та використання її у побуті переважує на шальці терезів. Нечисленні умови, дотримання яких необхідне для отримання кредиту з банку (одним з таких банків, що працюють по всій Росії - Банк "Російський Стандарт") є прийнятними для кожного працюючого громадянина країни.
Це що стосується самого простого і поширеного виду використання кредитного договору - продажу товарів в кредит. Але кредитний договір - явище набагато складніше, що і буде розкрито в даній роботі.
Інша сторона роботи - розгляд договору позики, також є актуальною, оскільки цей вид угод є масовим, більш поширеним в побутовій сфері, оскільки не вимагає обов'язкового письмового висновку на папері між громадянами. Зобов'язання по позиці дрібних речей і дрібних сум скоріше моральні, ніж матеріальні, тому багато громадян схильні "давати в борг" рідним і знайомим небудь речі без письмового запевнення/підтвердження даної угоди, від чого і змушені згодом псувати з ними відносини по факту того, що передана річ не повернена власникові.
Ми не схильні стверджувати, що кожну позикову акцію варто скріплювати підписами, проте коли мова заходить про значній сумі грошей або дорогої речі - варто закрити очі на родинні почуття і запевнити договором (нехай навіть у формі простої розписки) угоду.
Позики і кредитом присвячена глава 42 ГК РФ, що складається з 17 статей. Потрібно відзначити, що обивателі часто плутають поняття договору позики і кредитного договору. Вірно, що ці поняття близькі, але основною відмінністю є те, що за договором позики обидві сторони договору не є кредитними організаціями, а за кредитним договором однією стороною (кредитором) обов'язково є банк або інша кредитна організація.
Позикові і кредитні відносини є невід'ємним елементом нормального майнового обороту. Розгляд цих та інших тонкощів також знайде відображення в нашій роботі. Мета роботи - розглянути сутність договорів позики та кредиту, проаналізувати чинне законодавство, що стосується цих договорів.
1. Договір позики
Виникнувши з римського контракту mutuum, договір позики і сьогодні зберігає значення загальної моделі, за якою будується регулювання всіх кредитних відносин.
Договір позики є класичною різновидом реального договору. У силу прямої вказівки [1] він вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей. Виходячи з такого традиційного для російського права підходу до договору позики в його рамках виключається визнання якого - або юридичного значення за обіцянкою надати майно у позику. Умова про надання позики, навіть узгоджене сторонами, не має юридичної сили і позикодавець відповідно не може бути примушуючи до видачі позики і не несе відповідальності за ненадання позичальнику обіцяних коштів.
У випадках, коли позичальником виступає унітарне підприємство чи установа, позикові кошти надходять у їх господарське відання або оперативне управління. Договором або нормативними правилами можуть бути встановлені окремі особливості користування та обліку позикових коштів. Це, однак, не зачіпає принципового положення про те, що позикові кошти поряд з так званими власними коштами позичальника знаходяться у нього на праві власності (Господарського відання, оперативного управління). На позикові кошти в Зокрема, поряд з іншим майном, що належить позичальнику, може бути звернено стягнення за його зобов'язаннями, серед яких заборгованість перед позикодавцем може виявитися лише одним з багатьох боргів. Односторонній характер договору виражається в тому, що позичальник створює для себе укладенням договору голий борг, а позикодавець завжди отримує право вимоги. Застосовуючи правила (п.2 ст. 807 ГК РФ), слід врахувати, що: іноземна валюта і валютні цінності можуть бути предметом договору позики на території Російської Федерації з дотриманням правил (ст.140, 141 і 317 ГК РФ). У договорі позики може бути передбачено, що позичальникові передається сума в рублях, еквівалентна певній сумі в іноземній валюті або умовних грошових одиницях.
1.1 Поняття, значення договору позики
За договором позики позикодавець передає у власність позичальникові гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму позики або рівну кількість отриманих їм речей того ж роду і якості. Договір позики на відміну від кредитного договору є реальним - права і обов'язки сторін виникають з моменту передачі позичальнику обумовлених сум або речей. [2]
Позика грошових коштів може бути здійснений в рублях і в іноземній валюті. Позика грошових коштів в іноземній валюті фізичними особами, за винятком уповноважених банків, здійснюється в безготівковому порядку через поточні валютні рахунки позичальників в уповноважених банках.
Валютне законодавство не може не враховувати положення ЦК, а тому повинно виходити з наявності двох самостійних договорів: позики та кредиту. Характер валютної угоди (поточні валютні операції або рух капіталу) не залежить від того, надані валютні кошти банком-нерезидентом за кредитним договором або ...
