Введення
Рішення соціально-економічних завдань обумовлює необхідність ефективної боротьби з негативними явищами, що гальмують суспільний розвиток. Найбільш небезпечним з них є злочинність. Її різке зростання в останні роки породжує у населення невпевненість у своїй безпеці, ускладнює хід перетворень в суспільстві. Це викликає об'єктивну потребу значного підвищення рівня боротьби з злочинними діяннями, вдосконалення кримінального законодавства і розробки науково-практичних рекомендацій його застосування.
Реалізація цих проблем набуває важливого значення у випадках, коли особа вчиняє кілька злочинів і його протиправна поведінка характеризується підвищеною суспільною небезпекою. При вирішенні таких справ судово-слідчим органам доводиться стикатися з чотирма завданнями: по-перше, обгрунтовано залучити особу до кримінальної відповідальності за вчинення двох і більше злочинів; по-друге, правильно кваліфікувати скоєне за кількома нормами кримінального закону, по-третє, призначити винному законне і справедливе покарання за кожне скоєний злочин і, по-четверте, правильно обрати принцип і визначити остаточне покарання по сукупності злочинів.
Метою даної роботи є розкриття теми та її основоположних моментів.
Для досягнення поставленої мети в роботі реалізуються такі:
- вивчається поняття сукупністю злочинів,
- розглядаються види сукупністю злочинів.
При підготовці матеріалу за обраною темою були використані роботи Круглікова Л.Л., Смирнова М.М., Ємельянової А.К., Рарога А.І. та інших авторів.
1. Поняття сукупності злочинів
Сукупність злочинів - вид множинності. Під сукупністю злочинів розуміється одночасне або послідовне вчинення двох або більше злочинів, передбачених статтями або частинами статей КК, за умови, що ні по одному з них не був винесений вирок.
При сукупності злочинів особа несе кримінальну відповідальність за кожне скоєний злочин за відповідною статтею або частиною статті КК (ч. 1 ст. 17 КК). Не утворює сукупності вчинення двох або більше злочинів, передбачених статтями Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК як обставини, манливого більш суворе покарання.
З законодавчої регламентацією сукупності злочинів як виду множинності відпали спірні для практики питання про поняття сукупності і про наявності її при скоєнні злочинів, передбачених різними частинами статей. [1]
При сукупності суб'єкт робить кілька злочинів, кожне з яких володіє своїми юридичними ознаками, що в кінцевому рахунку тягне кваліфікацію вчиненого за самостійним статтями або різними частинами однієї і тієї ж статті КК одночасно.
Важливим ознакою сукупності виступає те, що винний ще не був засуджений ні за одне з вчинених злочинів. Відсутність засудження за скоєні злочини відрізняє сукупність від рецидиву. З вилученням з КК ст. 16 (неодноразовість злочину) сукупність може бути утворена поєднанням однакових, однорідних і різнорідних злочинів. Наприклад, якщо суб'єкт вчинив крадіжку майна (ч. 1 ст. 158 КК), а потім ще одне аналогічний злочин, все скоєне буде кваліфікуватися за сукупністю двох крадіжок. Сукупність буде також у наявності, якщо винний після крадіжки зробить хуліганство. При сукупності, незалежно від того, чи утворюють її діяння, що охоплюються однаковими, різними статтями або різними частинами однієї статті, потрібно, щоб ці норми завжди відображали самостійні склади злочинів з власними санкціями. [2]
При сукупністю злочинів всі злочинні діяння повинні бути вчинені винним до вступу вироку в законну силу за будь-яке з них. В іншому випадку мова може йти лише про рецидив, який тягне інші, ніж при сукупності, правові наслідки.
В спеціальній літературі нерідко сукупність злочинів як вид множинності змішується з самостійним правовим явищем - призначенням покарання за сукупністю злочинів і за кількома вироками. Такий підхід також не заснований на законі. Призначення сукупності - обгрунтування відповідальності особи за вчинення декількох злочинів, за жоден з яких її не було засуджено. На відміну від сукупності як виду множинності злочинів призначення покарання за їх сукупністю виступає лише одним з правових наслідків такої множинності.
2. Види сукупності злочинів
Згідно ч. 1 ст. 17 КК сукупністю злочинів - це вчинення особою двох або більше злочинів, за жоден з яких її не засуджувалося. У науці кримінального права і правозастосуванні це називається реальна сукупність злочинів.
Реальну сукупність утворюють не менше двох злочинів, кожне з яких містить всі ознаки складу злочину. Наприклад, Г.І. навмисне в сварці заподіяв тяжка шкода здоров'ю Г., з необережності спричинив смерть потерпілого. Після цього в парку в ході сварки задушив потерпілого Б.В цей же день Г.І. прийшов до потерпілому К. і в сварці задушив і його. З квартири К. винний викрав телевізор. Суд визнав Г.І. винним у скоєнні трьох злочинів: умисного заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, з необережності що спричинило смерть; вбивства двох осіб та крадіжки чужого майна, причинили значної шкоди потерпілому. [3]
Характерним відмітною ознакою реальної сукупності є вчинення особою злочинів різними діями (актами бездіяльності). Різні самостійні дії найчастіше відбуваються в різний час. Наприклад, спочатку особа вчинила вбивство, а після закінчення декількох днів - хуліганство. Але різночасність дій, що утворюють реальну сукупність злочинів, не є визначальною ознакою. Можлива реальна сукупність злочинів, скоєних різними діями (актами бездіяльності) одночасно. Наприклад, під час незаконного зберігання зброї особа вчиняє посягання на співробітника правоохоронного органу чи в період злісного ухилення від погашення кредиторської заборгованості легалізує (відмиває) грошові кошти, придбані злочинним шляхом. Прикладом реальної сукупності злочинів, характеризуються одночасністю актів бездіяльності, може бути ухилення фізичної особи від сплати податку (ст. 198 КК) та невиконання вироку суду (Ст. 315 КК). Незважаючи на збіг у часі, сукупність буде реальною, так як злочини здійснені різними діями (актами бездіяльності). [4]
В реальної сукупності можуть знаходитися злочину різнорідні, однорідні і тотожні. Різнорідними злочинами називають діяння, що посягають на різні об'єкти, з різною формою вини, різними способами. Розкрадання предметів, мають особливу цінність, і завідомо неправдивий донос утворюють реальну сукупність різнорідних злочинів.
Кримінальний кодекс передбачає реальну сукупність тотожних злочинів. Питання про поняття тотожного злочину в науці кримінального права є дискусійним. Тотожними будуть злочину одного і того ж виду, виконані на різних стадіях здійснення злочинної діяльності (замах на вбивство і закінчена вбивство), або коли одне діяння вчинено у співучасті і таке ж поодинці (крадіжка здійснена в якості пособника, а потім - одноосібно), якщо скоєно два закінчених злочину одного і того ж виду (два простих грабежу).
В реальної сукупності можуть знаходитися злочину, за жоден з яких особа раніше не засуджувалося. Якщо за одне з двох злочинів винний раніше засуджувався, то сукупністю злочинів немає. У цьому випадку може бути рецидив злочинів. Якщо ж новий злочин скоєно в період, коли покарання за перший злочин ще не відбуте, суд застосовує правила сукупності вироків.
Іншим видом сукупності злочинів у теорії кримінального права називають ідеальну сукупність. У частині 2 ст. 17 КК дається наступне її визначення: сукупністю злочинів визнається і одна дія (бездіяльність), що містить ознаки злочинів, передбачених двома або більше статтями КК. Ідеальну сукупність утворює і вчинення однією дією двох злочинів, передбачених різними частинами однієї і тієї ж статті, що містять склади самостійних злочинів. Наприклад, під час футбольного матчу уболівальник застосував насильство до співробітників міліції, що забезпечує громадський порядок на стадіоні, одному з них наніс декіль...
