Реферат
Систематизація нормативно-правових актів
Вступ
Право тієї чи іншої держави за своєю сутністю являє собою сукупність величезної кількості правових норм, регулюють різні правовідносини. Однак, щоб уникнути правового та смислового хаосу, всі ці норми повинні бути узгоджені, організовані, структуровані і приведені в логічно несуперечливу систему. Саме поняття "Система" передбачає певне цілісне утворення, що складається з безлічі елементів, що знаходяться між собою у певному зв'язку (координації, супідрядність, функціональної залежності і т.д.). Саме систематизація права є одним з головних критеріїв його розвиненості, показником рівня правової культури і професійного юридичного правосвідомості.
1. Мета і форми систематизації
Нормативно-правовий акт - закон, кодекс, постанова, інструкція і інше владне розпорядження державних органів, яке встановлює, змінює чи скасовує норми права. Приписи нормативно-правових актів носять загальний характер і спрямовані на регулювання певного виду суспільних відносин. У РФ і європейських державах нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Нормативно-правові акти створюються різними правотворчими органами держави. Вони мають неоднакову юридичну силу, неспівпадаючі тимчасову дію, поширюються на різних суб'єктів і різний територіальний простір. Природно, що з плином часу між ними з'являються протиріччя. Кількісне збільшення нормативного матеріалу створює труднощі в його використанні. Вихід з цієї скрутній ситуації, яка порушує оптимальні основи правового регулювання суспільних відносин, полягає в систематизації законодавства. [1]
Метою систематизації нормативно-правових актів є впорядкування правового матеріалу, розташування його за певними розділами і рубриками, тобто класифікувати і полегшити пошук необхідних правових актів. У внутрішньому плані вона спрямована на досягнення внутрішньої єдності правових норм, тобто на усунення колізій і прогалин у праві. У ній потребують і законодавець, і правопріменітелі, і всі громадяни. [2]
Систематизація нормативно-правових актів, (Законодавства) - це діяльність, спрямована на впорядкування та вдосконалення правових норм.
У результаті систематизації усуваються протиріччя між правовими нормами, скасовуються чи змінюються застарілі норми і створюються нові, більш досконалі, що відповідають потребам суспільного розвитку. Вони групуються по певним системним ознаками, зводяться в кодекси, зібрання законодавства та інші систематизовані акти.
У країнах, де діє прецедентне або звичайне право, систематизація правових норм являє собою складну проблему, оскільки сучасне законодавство лише формально визнає нормативно-правову спроможність прецедентів і правових звичаїв.
Канони релігійного права (мусульманського, буддистського) не можуть не враховуватися системою законодавства тих держав, де дані канони є панівними серед більшості населення в силу стійкості релігійних переконань, мають багатовікову традицію. У сучасному суспільстві загальнолюдські, внерелігіозних, позанаціональні інтереси особистості як загальної першооснови цивілізованого світу є благодатним грунтом для функціонування такий нормативно-правової системи, яка гармонійно координує і всіляко враховує різноманітність релігійних і національних потреб людей.
В даний час використовуються три основні форми систематизації нормативно-правових актів: кодифікація, інкорпорація, консолідація. Цей поділ будується на відмінностях у самому процесі впорядкування правового матеріалу.
2. Кодифікація
Кодифікація - це діяльність правотворчих органів держави по створенню нового, зведеного, систематизованого нормативно-правового акта, яка здійснюється шляхом глибокої та всебічної переробки чинного законодавства і внесення до нього нових суттєвих змін [3].
У процесі кодифікації в проект створюваного акта включаються чинні норми, які не втратили свого значення, і новостворені норми, які вносять якісні зміни в регулювання певної області суспільних відносин.
Кодифікація законодавства характеризується наступними ознаками.
- кодифікаційної діяльністю займаються лише компетентні правотворчі органи на підставі конституційних або інших законних повноважень.
- в результаті кодифікації створюється новий нормативно-правовий акт, що включає норми, які істотно відрізняються від раніше діяли.
-кофікаційні акт є зведеним актом, так як в ньому зводяться воєдино норми, що знаходилися раніше в різних актах, але регулювали одну і ту ж область суспільних відносин.
- кодифікаційний акт є основним серед актів, які діють в певній сфері суспільного життя. Такий акт в основних рисах регулює суспільні відносини, які є предметом регулювання даної галузі права (наприклад, Земельний кодекс). У ньому ж містяться загальні принципи, мають керівне значення для всіх норм цієї галузі права.
- нормативно-правові акти, створювані в результаті кодифікації, розраховані на тривале регулювання суспільних відносин. Вони враховують можливі зміни в суспільному житті і здатні регулювати більш досконалі суспільні відносини, які можуть виникнути в майбутньому.
Кодифікація - це найбільш складна і досконала форма систематизації законодавства, що має правотворчий характер. За допомогою її створюється єдиний, юридично і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативно-правовий акт. Кофікаційні акт у своїй структурі, як правило, має загальну частину, в якій і закріплюються галузеві принципи (загальні положення), що визначають характер і зміст цієї галузі права в цілому.
кодифікаційних актів за своїм змістом і найменуванню підрозділяються на три основні види.
1. Основи законодавства - це нормативно-правовий акт, встановлює найважливіші положення (основні початку) певної галузі права чи сфери державного управління. Така форма кодифікації використовується у федеративних (союзних) державах. Основи законодавства складають нормативно-правову базу для кодифікаційної діяльності членів федерації.
2. Кодекс - найбільш поширений вид кодифікаційних актів, що діють в основних сферах суспільного життя, що потребують правової впорядкованості (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Митний кодекс, Кодекс торговельного мореплавства та інші),
3. Статут, положення - це кодифікаційні акти спеціальної дії, які видаються не тільки законодавчими, а й іншими правотворчими органами (наприклад, президентом або урядом). Кодифікаційних актами є Загальновоїнська статути, що діють в збройних силах, Статут залізниць.
Значне число кодифікаційних актів у сучасних державах не мають спеціального найменування. Це різного роду закони: про власності, про пенсійне забезпечення, про військову службу, про місцеве самоврядуванні і т. д.
3. Інкорпорація
Інкорпорація являє собою об'єднання в збірники або зборів чинних нормативно-правових актів у певному порядку без зміни змісту. Є більш простим і поширеним видом систематизації правових актів.
Інкорпорація може охоплювати все законодавство по даного предмета регулювання - тоді вона називається генеральною, а може ставитися лише до його частини, і тоді це буде приватна інкорпорація. [4]
В результаті інкорпорації проводиться зовнішня обробка чинного законодавства. Це означає, що:
1. При зовнішній обробці нормативно-правові акти розташовуються в певному порядку: алфавітному, хронологічному або предметному, тобто досягається їх зовнішня упорядкованість.
2. Зміст нормативно-правових актів, що включаються в ін-корпоративні збірники або зборів законодавства, по суті не змінюється. У них не включаються лише ті норми, які скасовані в законному порядку або визнані такими, що втратили силу.
інкорпорації виробляє систематизуючого орган (наприклад, міністерство юстиції), що не має повноважень скасову...
