Курсова робота
На тему: "Механізм індивідуального злочинної поведінки"
Дисципліна "Кримінальне право"
Зміст
Введення
1. Поняття і загальна характеристика механізму індивідуального поведінки
2. Стадії (ланки) механізму злочинної поведінки
3. Аналіз взаємодії особистості і ситуації як причин злочину
Висновок
Список літератури
Введення
При кримінологічної аналізі причин скоєння злочину важливо враховувати роль соціально-психологічного механізму поведінки особистості. Під таким механізмом розуміється послідовність і продуманість варіантів поведінки, з яких вибирається найбільш кращий. Цей процес надзвичайно складний, він зачіпає всю сукупність якостей і особливостей особистості, що виявляються у взаємодії із зовнішнім середовищем.
Тема даної курсової роботи: "Механізм індивідуального злочинної поведінки ". Актуальність даної теми зумовлена ​​тим, що в конкретному злочині і його причини в більшій мірі, ніж це відбувається на загальному рівні, проявляється їх взаємозв'язок з особистісними особливостями індивіда.
Основною метою даного дослідження є вивчення механізму індивідуального злочинної поведінки, його стадій і ланок, а також взаємодії особистості і ситуації як основних причин, рушійних особистістю при скоєнні злочину.
Курсова робота складається зі змісту, вступу, основної частини, висновку і списку літератури. Основна частина роботи включає розгляд наступних питань: в першій частині курсової роботи розглядається поняття і загальна характеристика механізму індивідуальної поведінки, друга частина роботи включає розгляд стадій (ланок) механізму злочинного поведінки. Також тут розглядається роль мотивів і потреб особистості при вчиненні злочину; третє питання включає аналіз взаємодії особистості і ситуації як причин злочину, що доводить соціальний характер його вчинення, при цьому не виключається роль біологічних факторів, які можуть стати причинами злочинної поведінки.
1. Поняття і загальна характеристика механізму індивідуальної поведінки
Однією із складових частин загального причинного комплексу злочинності є причини та умови індивідуальної злочинної поведінки. Вивчення існуючої між ними взаємозв'язку є важливою кримінологічної завданням.
Однак якщо причини злочинності в цілому обумовлені суперечностями соціального середовища, то причини і умови вчинення конкретного злочину в більшій мірі схильні до впливу безпосереднього оточення людини і тієї мікросередовища, в якій відбувається його формування. Таким чином проявляється складний комплекс причинних залежностей - від індивідуального злочинної поведінки і його безпосередніх детермінант до загальних причин злочинності, оскільки в кінцевому рахунку злочини скоюють конкретні представники суспільства, які є носіями його засад і умов його життєдіяльності у всьому їх різноманітті і реальних проявах. Та й сама мікросередовище, що надає прямий вплив на формування конкретного індивіда, похідна від більш широкої громадської середовища і в певному сенсі є її породженням.
У конкретному злочині і його причини більшою мірою, ніж це відбувається на загальному рівні, проявляється їх взаємозв'язок з особистісними особливостями індивіда. Тим не менш, визнаючи індивідуальність кожного злочину і його причин, слід виділити ті механізми, які є єдиними для всіх злочинів [1, с.126].
У загальному вигляді причинами конкретного злочину є криміногенна мотивація особистості, що базується на її антигромадської установці. Вона складається у особи поступово під впливом двох груп умов. До першої відносяться ті з них, які формують потреби, інтереси, ціннісні орієнтації особистості. Спотворення і деформації в них утворюють основу криміногенної мотивації та її внутрішню змістовну сторону. Умови другої групи безпосередньо відносяться до процесу здійснення злочину, створюють криміногенну ситуацію. Взаємодіючи з особистісними особливостями, вони викликають намір і рішучість вчинити злочин.
Таким чином, вчинення конкретного злочину є результатом взаємодії утворилися під впливом несприятливих життєвих умов негативних, морально-психологічних властивостей особистості і зовнішніх об'єктивних обставин, що утворюють криміногенну ситуацію. На рівні несприятливих умов морального формування особистості створюються передумови, що розглядаються як можливість вчинення злочину конкретною особою. На рівні конкретної ситуації що склалася в особи криміногенна мотивація реалізується в дійсність (малюнок 1).
в”‚ Фактори, що обумовлюють індивідуальне злочинну поведінку в”‚
в”‚ Соціальна дійсність в”‚
в–ј в–ј
в”‚ Умови несприятливого в”‚ в”‚ Негативні в”‚
в”‚ морального формування в”‚ в”‚ морально-психологічні в”‚
в”‚ особистості в”‚ в”‚ властивості особистості в”‚
в–ј в–ј
в”‚ Конкретна життєва ситуація в”‚
в–ј
в”‚ Рішення вчинити злочин в”‚
в–ј
в”‚ Злочин в”‚
Рисунок 1 - "Фактори, що обумовлюють індивідуальне злочинну поведінку "
Це положення має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Так, правоохоронні органи, здійснюючи профілактичну діяльність на обох зазначених рівнях, виявляють умови, негативно впливають на формування морально-психологічних властивостей особистості в родині, навчальному чи виробничому колективі, побутовому оточенні, сфері спілкування та в інших областях соціального життя, з тим щоб вжити відповідних заходів щодо їх усунення, при необхідності взаємодіяти з іншими установами, підприємствами і громадськими організаціями для оздоровлення обстановки та нейтралізації виникли криміногенних ситуацій.
Подальше вивчення структури злочинної поведінки вимагає роздільного аналізу кожної з ліній причинного ланцюжка, що ведуть до вольовому акту. Йому передує постановка мети і передбачення результатів своїх дій. Всі це відкладається у свідомості індивіда і базується на вже існуючих елементах, в першу чергу таких, як минулий досвід, інтереси, погляди, психічні особливості особи. Сюди ж слід додати вплив існуючої зовнішньої ситуації.
Таким чином, з точки зору причинності злочин повинно розглядатися як результат взаємодії особистості і зовнішнього конкретної ситуації. До того ж слід додати, що особистість розвивається на основі взаємодії психофізичних даних індивіда, а також спадкових задатків у взаємодії із зовнішнім середовищем.
З цього випливає, що у дорослої людини всі соціально значимі впливу зовнішнього середовища проходять через його свідомість і особистісні особливості, тобто між людиною і середовищем існують складні причинно-наслідкові залежності.
Щоб відповісти на запитання, у якому з ланок причинного ланцюжка кореняться причини вчинення конкретного злочину, потрібно розглянути їх по суті, використовуючи матеріали конкретних кримінологічних досліджень. Тільки тоді можна отримати дані про те, які саме причини несуть в собі найбільшу ступінь криміногенності, які конкретно сфери зовнішньої середовища, і на якому життєвому етапі індивіда справили на нього криміногенне вплив, які психофізичні властивості і особливості конкретної особи виявилися найбільш податливими до такого впливу [9, с.96].
2. Стадії (ланки) механізму злочинної поведінки
При кримінологічної аналізі причин скоєння злочину важливо враховувати роль соціально-психологічного механізму поведінки особистості. Під таким механізмом розуміється послідовність і продуманість варіантів поведінки, з яких вибирається найбільш кращий. Взаємодія психологічних компонентів поведінки показано на малюнку 2. Цей процес надзвичайно складний, він зачіпає всю сукупність якостей і особливостей особистості, що виявляються у взаємодії із зовнішн...
