План
1. Поняття контролю за установами та органами, виповнилося-ющими покарання
2. Міжнародний контроль
3. Державний контроль
4. Громадський контроль
Задача № 1
Задача № 2
Бібліографічний список літератури
1. Поняття контролю за установами та органами, що виконують покарання
Система установ та органів виконання покарань, є частиною системи правоохоронних органів Російської Федерації, вирішальних таку істотно значущу задачу, як боротьба зі злочинністю і тим самим входять в систему державного апарату Росії. Ці органи та установи дотримуються закони та інші нормативні акти при виконанні вироків у відношенні засуджених.
Оскільки у вирішенні зазначеної задачі зацікавлене все суспільство, то воно через систему державних і суспільних інститутів встановлює постійний контроль за діяльністю правоохоронних органів. Не складає виключення діяльність персоналу установ і органів виконання покарань, контроль за якою має свої особливості.
Під контролем за установами і органами, виконуючими покарання, слід розуміти систему спостереження і перевірки відповідності їх діяльності вимогам кримінально-виконавчої законодавства та інших нормативних правових актів з метою виявлення та усунення наявних порушень та їх попередження в майбутньому.
Діяльність персоналу установ і органів виконання покарань, знаходиться під пильною увагою засобів масової інформації і всього суспільства в цілому.
Контроль за діяльністю персоналу установ і органів виконання покарань, має велике соціально-правове значення. Перш за все, в процесі контролю забезпечується дотримання законності при виконанні кримінальних покарань. Незважаючи на різкий сплеск злочинності в країні, професійно-цільові завдання боротьби з нею повинні досягатися на основі та на виконання закону. Інші форми діяльності правоохоронних органів, у тому числі виконуючих покарання, не засновані на суворому дотриманні закону, дискредитують державу в сучасних умовах.
Контроль суспільства має важливе значення в забезпеченні персоналом установ і органів виконання покарань, прав і законних інтересів засуджених. Забезпечення правового становища осіб, відбувають покарання, шляхом різних форм державного і суспільного контролю визнано пріоритетним завданням у ряді міжнародних угод з участю Російської Федерації. Введення міжнародного контролю, а також розширення національних форм контролю за діяльністю персоналу по поводженню з засудженими, особливо в місцях позбавлення волі, надають особливу актуальність розглянутій темі.
Контроль за діяльністю персоналу одночасно є засобом виявлення і усунення причин та умов порушень законності в установах і органах, виконуючих покарання. Він також впливає на вдосконалення правової основи законності, особливо нормативних правових актів у випадках протиріччя їх діючому законодавству.
Інформація про застосування та виконанні законів і заснованих на них нормативних правових актів дозволяє судити і про якість самих законів, прогалини і суперечності в них.
Розкриваючи порушення законності в правозастосовчої діяльності установ і органів виконання покарань, визначаючи найбільш доцільні заходи стягнення за них, контроль формує правосвідомість персоналу, орієнтує його на безумовне і точне дотримання законів. І в цьому відношенні він має не тільки профілактичну, але й виховне значення.
Контроль за діяльністю персоналу установ і органів виконання покарань, не самоціль, а необхідний засіб підвищення ефективності процесу виконання покарання і застосування виправного впливу. У процесі контролю стає можливим виявити і усунути виявлені в діяльності персоналу недоліки.
Значення контролю за діяльністю персоналу проявляється також у тому, що він дозволяє економно витрачати і перерозподіляти виділені державою на утримання системи виконання покарання матеріальні засоби, такі необхідні нашій країні на вирішення інших соціальних завдань.
Контроль за діяльністю персоналу, здійснюваний з використанням громадських форм, дозволяє краще інформувати громадськість про умови відбування покарання, економічних та інших труднощах, що стоять перед кримінально-виконавчою системою. Це, в свою чергу, сприяє зниженню соціальної напруги в суспільстві, викликаного наявністю різних поглядів на темпи і цілі проведеної правової реформи.
Діяльність персоналу установ і органів виконання покарань, здійснюється на основі положень закону і нормативних правових актів.
Установи та органи, які виконують покарання, види і порядок контролю за їх діяльністю при реалізації покарання визначені у гл. 3 ДВК. Регламентований в даній главі контроль може бути класифікований за різними підставами. Залежно від суб'єктів, які його здійснюють, розрізняються:
В· міжнародний,
В· державний,
В· громадський контроль.
2. Міжнародний контроль
Міжнародний контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань, передбачений міжнародними пактами про права людини, в першу чергу Загальною декларацією прав людини (1948 р.), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (1966 р.), Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання (1984р.).
Існують чотири форми міжнародного контролю.
Перша - періодичне уявлення державою доповідей про дотримання прав людини (в тому числі і при виконанні покарання).
Друга - повідомлення іноземних держав про порушення громадянських і політичних прав, застосування тортур, інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання.
Третя - індивідуальні скарги осіб, які перебувають під юрисдикцією Росії, за вказаними вище випадків.
Четверта - відвідування членами Європейського комітету з попередження тортур місць позбавлення волі держави-члена Ради Європи.
Вторячи і третя форми міжнародного контролю з'явилися в 1991 р. в результаті визнання нашим державою компетенції Комітету ООН з прав людини та Комітету ООН проти тортур приймати і розглядати повідомлення інших держав і скарги фізичних осіб про порушення прав людини на території Росії.
У 1996 р. одна з цих форм міжнародного контролю була прямо передбачена в національному законодавстві Росії. Так, у ч. 4 ст. 12 ДВК встановлено право засуджених звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами в міждержавні органи щодо захисту прав і свобод людини, якщо вичерпані всі наявні внутрішньодержавні засоби правового захисту засуджених.
Відвідування членами Європейського Комітету з попередження тортур місць позбавлення волі в Росії стали можливими після ратифікації в 1998 році Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдських або принижуючих гідність поводження чи покарання.
3. Державний контроль
Державний контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань, має кілька видів. У ньому слід виділити контроль органів державної влади та органів влади місцевого самоврядування, судовий контроль, відомчий контроль і прокурорський нагляд.
Федеральні органи державної влади, органи державної влади суб'єктів Російської Федерації, а також органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за діяльністю розташованих на їхніх територіях установ та органів, які виконують покарання. Порядок здійснення контролю регулюється законодавством Російської Федерації.
Судовий контроль - дуже дієва форма підтримки і зміцнення законності при виконанні покарань. Судовий контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань, існує трьох видів.
Перший з них - судовий контроль при розгляді справ по спорах, що випливають з цивільних, сімейних, трудових і адміністративних правовідносин, і справ окремого провадження, здійснюваний за правилами цивільного судочинства.
Другий в...
