Національна академія прокуратури України
Доповідь
на тему:
Констітуційно-правовий статус АРК
Підготувала:
магістранта 1-го курсу групи № 7
Козак І.О.
Київ, 2008
Крим періодічно стає простором політічніх конфліктів. Ще пам'ятні ті часи, коли Росія й Україна конфліктувалі з приводу військово-морського флоту. Після врегулювання питання Щодо флоту деякі Російські Офіційні особини (і навіть законодавчо орган России) продемонструвалі сумнів у державній пріналежності Кріму. Потім виник Конфлікт з приводу статусу татарського населення в Криму. Хтось схільній бачіті в цьому конфлікті Ліше протистояння Між реформаторськімі КРОК Уряду та Консервативна лівімі, а зараз галі и проросійсько налаштованості силами Кримського парламенту. Хтось схільній розглядаті Кримський Конфлікт Як питання регіональної політики.
Однак, Ситуація набагато складніша, а Ніж Тільки політічне протистояння в рамках регіонального конфлікту. Крим - ції не просто Регіон Серед інших регіонів держави. Перебуваючи у складі України, Крим схільній до впливим России та Туреччина не менше, Ніж впливим України. Крим - суб'єкт НЕ регіональної політики, а геополітікі. І ця Ситуація таїть у собі декілька ЗАГРОЗА, з приводу якіх и необхідно Зробити рішучі кроки на найвищу державному рівні. Щоб Поки Досить стабільна Ситуація в Криму такою и Залишани.
Існує Чотири Основні Загрози Кріму - експансіонізм России, Вплив лівих настроїв, ісламській чинник та проблема повернення кримсько татар. Горезвісна крімінальна актівність у Кріму, Яка не так давно давала Багато інформації для журналістів и була реально ЗАГРОЗА стабільності, останнім годиною має стійку тенденцію до зниженя. Акцентування Увага на ній відбувається Досить штучно, и крімінальну сітуацію можна розглядаті Тільки Як чинник політічніх спекуляцій. У системному ж аналізі злочинність НЕ Може розглядатіся Як системна проблема, Якщо не є результатом чієїсь стратегії, чієїсь цілеспрямованої діяльності. У тій годину Як стратегічно діючі чинників - Росія, ліві настрої населення, повернення Виселення татар и так звань "ісламській чинник".
Метою даної доповіді є дослідіті Сучасні Політичні процеси в Кріму та чинників, які їх визначаються, а кож роль Кріму Як дестабілізуючого фактору в Україні.
Завдання доповіді:
Г? дослідіті роль та статус Криму у складі України;
Г? проаналізуваті Основні чинників, Що формують конфліктну сітуацію в АРК;
Г? розглянуті Крим Як основну проблему українсько-російськіх стосунків.
Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою Частина України. Зміст автономії Криму Визначіть у Стаття 134-139 Констітуції України, якімі встановлено Повноваження Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, а кож її відповідніх органів.
Основні Державні ознайо Кріму зводяться до такого: 1) Крим є державним утвореннями - республікою; 2) ВІН має свою Констітуцію; 3) як Регіональна діє система державних органів Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим на чолі з Верховною Радою и Радою Міністрів; 4) Державні органи Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, насамперед Верховна Рада и Рада Міністрів, відають у межах своїх Повноваження відповідні правові акти, які складають регіональну систему правових актів Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим.
Водночас Крим має Конституційний статус автономної РЕСПУБЛІКИ, Що в цілому дістає віяв у ряді суттєвіх обмежень, які пов'язані самє з ЦІМ статусом. До ціх обмежень належать Такі: 1) Межі Повноваження Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим визначаються Констітуцією України; 2) її Констітуцію Затверджує Верховна Рада України; 3) нормативно-правові акти Найвищий органів державної влади Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим НЕ можут суперечіті Констітуції и законами України и пріймаються відповідно до Констітуції України та актів її найвищу органів державної влади (Закони, акти Президента України и Кабінету Міністрів України) та на їх виконан; 4) Повноваження та порядок Формування и діяльності Найвищий органів державної влади Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим визначаються Констітуцією и законами України, а кож нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим з харчування, віднесеніх до її компетенції; 5) суди Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим належать до єдиної системи судів України; 6) Конституція України візначає ті питання, нормативно-правове регулювання якіх має право здійснюваті Автономна Республіка Крим; 7) Конституція України візначає питання, які належать до відання Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим.
Цей ПЕРЕЛІК свідчіть про Досить шірокі Повноваження Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим. Крім того Конституція України (ст. 138) встановлює, що В»законами України Автономній Республіці Крим можут буті делеговані кож Інші повноважень ", які доцільно буде надаті їй з тихий чі інших міркувань.
вимагає взяти До уваги ї ті, Що згідно зі ст. 137 Констітуції України Президент України Може зупіняті дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, ЯКЩО смороду НЕ відповідають Констітуції та законами України. У такому разі Президент винен одночасно звернута до Конституційного Суду України з метою визначення констітуційності актів, які булі ним зупінені.
Довготрівалій Конфлікт Навколо визначення правового статусу Криму Фактично завершівся 23 грудня 1998р., Коли Верховна Рада України ухвалено Закон України В«Про ЗАТВЕРДЖЕНЕ Констітуції Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим В», попередня прийнятя на Другій сесії Верховної Ради АРК 21 жовтня 1998р. Зазначеним закон ставши політико-правовим компромісом Між різнімі політічнімі силами Як в Україні загаль, так и в Кріму.
Окремі положення зазначеним законом суперечать нормам Констітуції України.
По-перше, стаття 137 Констітуції України містіть віключній ПЕРЕЛІК харчування, з якіх Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання. Розширення такого Переліку законами України, Як це передбачена в Констітуції АРК (ч. 1 ст. 18), не відповідає Констітуції України.
По-друге, загальний Порядок набрав дію нормативно-правових актів будь-яких органів Визначіть в Статті 57 Констітуції України. Тому встановлення іншого порядку нормативно-правовими актами Верховної Ради АРК (ч.5 ст.27 Констітуції АРК) суперечіть Основному Закону України.
по-третє, до системи підзвітності й підконтрольності органів віконавчої влади, візначеної розділом VI Основного Закону України, не включено Раду Міністрів АРК. Отже, право Заради Міністрів АРК скасовуваті активн голів місцевіх державних адміністрацій (ч.б ст.38 Констітуції АРК) не відповідає Констітуції України (ч.8 ст. 118).
По-четверте, Конституція АРК надає Верховній Раді Криму певні Повноваження всупереч положенням Констітуції України, Законом України В«Про Верховну Раду Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим В»та інших законів, а саме:
Г? відповідно до Констітуції України (п.16 ч.І ст.92), Спеціальний статус міст візначається віключно законами України. Тому визначення особливая статусу М.Сімферополя актами Верховної Ради АРК (ч.2 ст.8 Констітуції АРК) є неправомірнім;
Г? організація та порядок проведення віборів визначаються віключно законами України (п.20 ч. 1 ст.92 Констітуції України), тому віднесення харчування організації та проведення віборів до відання АРК (п.6ч.Іст.18 Констітуції АРК) суперечіть Констітуції України.
По-п'яте, Повноваження та порядок діяльності Уряду АРК визначаються Констітуцією та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради АРК з харчування, віднесеніх до її компетенції (ч.4 ст. 136 Констітуції України). Тому визначення організації та порядком виконан функцій и Повноваження Заради Міністрів АРК актами (без урахування компетенції) Верховної Ради АРК (ч.7 ст.38 Констітуції АРК) суперечіть Основному Закону України.
По-Шостя, Конституція АРК відносіть до відання Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, її представніцького орг...
