СУЧАСНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
Напрям підготовки/спеціальність
юриспруденція
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Тема: Конституція як основний закон держави і суспільства
Студент: Персіна Діана Миколаївна/_______/
№ контракту: 033009611120 Група зю-709-01
Допустити до захисту:
Керівник випускної кваліфікаційної роботи:
к.ю.н. Яхіна Ю.Х.
В«___В» _______________ 2002
Директор філії:
В«___В» _______________ 2002
р. Москва, 2002 р.
ЗМІСТ
Введення. 4
1. Загальна характеристика конституції. 6
1.1. Структура, форма, функції і сутність конституції. 6
1.2 Класифікація конституцій. 9
2. Конституція Російської Федерації. 12
2.1. Історія розвитку Конституції Російської Федерації. 12
2.2. Юридичні властивості Конституції Російської Федерації. 23
2.3 Порядок перегляду Конституції Російської Федерації та прийняття конституційних поправок. 28
3. Конституційність держави і правова охорона Конституції Російської Федерації. 31
3.1 Конституційність держави. 31
3.2 Правова охорона Конституції Російської Федерації. 37
Висновок. 39
Бібліографія. 42
Додаток 1 (Об'єкти конституції)
Додаток 2 (Класифікація конституцій)
Додаток 3 (Юридичні властивості Конституції Російської
Федерації)
Введення
У життєдіяльності сучасного суспільства особливе місце належить конституції. Її зміст і сутнісні риси визначаються насамперед все тим, що вона регулює найважливіші суспільні відносини між громадянином, суспільством і державою, закріплює основи суспільного ладу, принципи організації державного апарату. Вона є фундаментом, на якому грунтується правова і політична система (Див. додаток 1).
Поза всяким сумнівом конституція - явище демократичного порядку, оскільки встановлює рівноправність громадян, визначені права і свободи, обмежує сваволю держави, його посадових осіб та представником. Її прийняття, а тим більше послідовна реалізація, є фактором стабільності, визначеності у розвитку суспільних відносин.
Конституція, виконуючи роль В«головного регулятораВ», здійснює узагальнену регламентацію найбільш масових і соціально значущих суспільних відносин. Її положення значною мірою політизовані, бо регулювання здійснюється на основі врахування інтересів носіїв конкретних соціально-політичних цінностей, реальної соціокультурного середовища, міжнародної обстановки і зовнішньополітичних пріоритетів, реакції громадської думки. Конституційні положення містять концентроване нормативне вираження принципів внутрішньої і зовнішньої політики держави.
Термін В«конституціяВ» (від латинського В«constituioВ» - встановлення) зародився в Древньому Римі і використовувався для позначення указів римських імператорів.
У сучасному розумінні конституції виникли в XVII в. як результат боротьби народних мас і буржуазії проти феодалізму. Конституція розглядалася в якості основного документа держави, покликаного обмежити межі державної влади і забезпечити захист прав і свобод особистості.
Перша Конституція з'явилася в 1787 р. в США. У 1791 р. була прийнята Конституція Франції, в 1793 р. - Польщі.
У найзагальнішому вигляді конституцію можна визначити як основний закон держави, що виражає волю й інтереси народу в цілому або окремих соціальних верств (груп) суспільства і що закріплює в їх інтересах найважливіші початку суспільного ладу і державної організації відповідної країни. [1] Основними цілями представленої роботи є: дати загальну характеристику конституції, а саме розглянути поняття, форму, структуру, зміст, функції та значення конституції; розкрити класифікацію конституцій; проаналізувати історію розвитку конституції РФ; відобразити юридичні властивості, особливості та правову охорону Конституції РФ 1991 року. Зробити висновки, що передбачають необхідність вдосконалення конституції РФ 1993 року.
При написанні роботи були використані нормативно-правові акти з обраної проблематики і праці таких учених, як С.А.Авакьян, М.В. Баглай, І.П. Ільїнський, О.Е. Кутафін, Н.А. Михальова, Ю.М. Тихомиров, В.Є. Чиркин, Б.С. Ебзеев і т.д.
1
. Загальна характеристика конституцією і.
1.1. Структура, форма, функції та сутність конституції
Сутність конституції полягає в тому, що вона виражає соціальний компроміс або згода, що досягаються в момент її прийняття різними соціально-політичними силами по корінному питанню, який вона вирішує, - обмеження меж втручання держави в життя суспільства та індивідів. [2]
Функції конституції. В науці конституційного права прийнято виділяти юридичну, політичну та ідеологічну функції конституції.
Юридична функція полягає в тому, що конституція є основним джерелом права, що містить вихідні початку для всієї правової системи.
Політична функція полягає в тому, що конституція встановлює основи організації державної влади, основи взаємовідносин держави В«особистості, визначає принципи функціонування політичної системи в цілому.
Ідеологічна функція проявляється у здатності конституції впливати на духовне життя суспільства шляхом розповсюдження і затвердження певних політичних і правових ідей, уявлень і цінностей.
Форма конституції - це спосіб організації конституційних норм.
За формою конституція може складатися з одного або декількох нормативно-правових актів. У більшості держав конституції являють собою єдиний документ (кодифіковані конституції), наприклад Конституція Італії, Основний закон Німеччини, Конституція Російської Федерації та ін Однак в ряді країн конституції представлені сукупністю нормативно-правових актів (Некодифікована Конституція), в рівній мірі володіють вищою юридичною силою. Прикладом може служити Швеція, Конституція якої складається з трьох нормативних актів: Форма правління 1974 р., Акт про престолонаслідування 1810 р., Акт про свободу друку 1974
Розглянуті вище конституції наука конституційного права відносить до числа писаних.
Поряд з писаними зустрічаються так звані В«неписаніВ» (Частково писані) конституції. В якості прикладу можна навести Конституцію Великобританії, що складається з парламентських законів, судових прецедентів і звичаїв (конституційних угод).
Структура конституції - це будова конституції, яке визначається послідовністю розташування її складових частин.
Аналіз змісту конституцій різних держав показує, що більшість з них мають однакову структуру, що складається з преамбули, основної частини, прикінцевих і перехідних положень. [3]
Преамбула пояснює цілі конституції, історичні умови її прийняття. Положення преамбули мають важливе політичне й ідеологічне значення, виступаючи в якості своєрідних орієнтирів, які сприяють розумінню і застосуванню основних положень конституції.
Основна частина конституції містить норми, що закріплюють основи конституційного ладу, права і свободи особистості, систему, принципи організації та діяльності органів державної влади (у федеративних державах - федеративний устрій), порядок зміни і перегляду конституції.
У прикінцевих та перехідних положеннях, як правило, встановлюється момент вступу конституції в силу, порядок набрання чинності окремих конституційних норм, які не можуть бути реалізовані відразу, порядок і строки заміни колишніх конституційних інститутів новими.
1.2 Класифікація конституцій
Для науки конституційного права важливе значення має класифікація конституцій, яка дозволяє краще орієнтуватися в їх різноманітті, глибше вивчити зміст і структуру конституцій, зіставити їх. виявити особливос...
