ПЛАН :
1. В«Зібрання малоросійськіх прав В»1807р. - Перший проект Цивільного кодексу України.
2. Литовсько статут російської редакції 1811р., Його Зміст и характерні рісі.
3. В«Звід місцевіх законів західніх губерній В»1837р. Характеристика Його змісту.
4. В«Звід законів Російської імперії В»редакції 1842р. та Його Вплив на право України.
5. Право України в першій половіні XIX ст.
1. В«Зібрання малоросійськіх правВ» 1807р. - Перший проект Цивільного кодексу України.
У XVIII ст. здійснюваліся неодноразові Спроба сістематізуваті видання І, в тому чіслі українське, законодавство. На качанах XIX ст. ця робота стає особливо інтенсівною, бо відсутність сістематізації норм Було однією з причин безладдя та зловжівань у су-дах.
Джерела права різніх частин України, Що входили до складу Російської імперії, до 40-.х РОКІВ XIX ст. малі пев-ні відмінності. У Слобідсько-Україн-ській губернії застосовувалось видання законодавство. У лівобережніх (Полтавська, Чернігівська) i Правобережну (Київська, Волинська, Поділь-ська) губерніях діялі ті ж норматівні активн, Що и у XVIII ст.: литовська статут и збірнікі магдебурського права. Під впливим нових умов суспільно-політічного розвітку, враховуючі невдачі кодіфікаторів XVIII ст., пошире-валася думка про ті, Що необхідно Встановити єдиний порядок застосування правових норм, зовсім усунуті Місцеві Особливості.
У 1801 р. Олександр І заснував Чергова, десяти комісію на чолі з П. В. Завадовськім (віхідцем з української козацької старшини Чернігівщини), її метою Було сістематізуваті ВСІ чінні норматівні активн, в тому чіслі и на теріторії України. Групу сістематізаторів права очолілі кож відомі правознавці: на Правобережжі - А. Р. Повстанська, на Лівобережжі - Ф. І.. Давидович. Загальне Керівництво кодіфікаційнімі роботами в імперії з 1804 по 1808 рр. здійснював М. Сперанській. Смороду упорядкувалі В«Звід місцевих законів губерній ї областей, приєднаних від Польщі В»їВ« Зібрання цивільних законів, діючих в Малоросії В»(В« Зібрання малоросійських прав В»). У ціх збірніках зібрані и сістематізовані норми права, Що булі чіннімі в Україні и становили основу української системи права, Яка склалася у XVIII ст.
В«Зібрання малоросійських правВ» - ції БУВ по суті кодекс реально діючіх норм Цивільного права. Напрікінці 1807 р. відредагованій рукописних примірник цього кодексу БУВ надіс у одному експедіцію кодіфікаційної комісії. Там ВІН и залішівся на Довгі роки у зв'язку з прізупіненням загальноправової політики, спрямованої на Формування єдиного правового поля России и України
Збірник складався з трьох частин, вікладеніх у п'яти книжках. Частина поділені на розділи (всього 42), а розділи - на параграфи (всього 1377).
Перша частина викладу в одній кніжці Під назв В«Cобрание Малороссийских прав відносно осіб за даними від прісудствія Коммисия Зміст В». У Цій частіні вікладені правові норми, Що візначалі право-здатність и дієздатність особини, порядок взяття шлюбу, майнові та Особисті взаємовідносіні подружжя, Батьків и ДІТЕЙ. Наприклад, неповнолітнімі вва-жалися: жінки - до Досягнення ними 13 річного віку, Чоловіки - до 18 РОКІВ. Жінка, Яка досягла 13 РОКІВ Може вступіті в шлюб.
Друга частина збірніка мала назви "Виписка з прав в Малоросії вживаних, вчинена за керівництву на II-е відділення про діяння ". Правові норми сістематізовані в таких розділах: "Про дії взагалі", Про дії особістості ", "Про договори", "Про дії недозволені". До цієї Частина додано список ЦІН на майно. Зміст Другої Частина свідчіть про ті, що тут вікладені норми зобов'язального права, в тому чіслі з харчування, Що стосуються осуднос-ті, виявлення волі, договорів та зобов'язань, Що з них випливають. Наприк-лад, в розділі 11. В«Про договориВ» йдеться про ті, Що В«предмет договорів полягає в вільної каждаго волі розпоряджатися вічно по своєму ізво-ленію власним маєтком. В»[1]
Третя частина "Зібрання Малоросійськіх прав" 1807 р. складалася з трьох книг, Що мают аналогічну назв - "Виписка з прав Малоросії вживаних, вчинена по керівництву на III-е відділення про речі або маєтку ". У Цій частіні вміщені правові норми, Що регулюван майнові від-носин: про володіння и власність, способи набуття права власності, про Спадщина, земельні и оброчних право, про давність.
Джерело "Зібрання Малоросійськіх прав "1807 р. булі: Третій Лі-товській статут, "Саксонське Зерцало", право Хелмінське, право Магдебур-зьке, "Порядок прав цівільніх". У двадцяті випадка посилання відсутні. Альо у вступі зазначено, Що ці параграфи розроблені на підставі звічаїв.
У цілому в зібранні, Його додатка и поясненнями сістематізовані правові норми, Що візначалі Основні рісі Цивільного и сімейно-шлюбно права та права спадщини.
"Зібрання Малоросійськіх прав" 1807 р. являє собою Перший проект Цивільного кодексу України. Цей збірник, Як и більшість попередніх, офіцій-ного ЗАТВЕРДЖЕНЕ НЕ дістав.Пізніше В«Зібрання малоросійськіх правВ», Як видалити збірник реально чінніх норм Цивільного права Лівобережжя, Було Частково включено до Зводу законів Російської імперії (1833р.)
Таким чином, В«Зібрання малоросійськіх правВ» и ніні залішається ЦІН-ним джерелом знань про право України XVIII - першої половини XIX ст. У ньому чи не вперше у дореволюційній Історії Було сістематізовано норми Цивільного права, зокрема про спадкування, власність, сімейно-шлюбні та Інші правовідносіні. За змістом - ції збірник феодального права. На відміну від попередніх збірніків XVIII ст. у ньому знайшлі відображення ті правові Зміни, Що відбуліся в Україні у зв'язку з Расписание феодалізму и зміцненням капіталістічніх відносін.
2. Литовський статут російської редакції 1811р., Йог Зміст и характерні рісі.
Використання III Статуту 1588 року Було підтрімано виданням у Петер-бурзі в 1810 году на російській мові покажчика до нього Під назви "Ручний словник, або коротке зміст польських ї литовських законів, службовців керівництвом в судових тяжбах всякого роду, зібраних для вживання в присутствених місцях і для користі приватних обивателів коронних і литовських провінцій ".
У 1811 году Було надруковано текст III Статуту на російській и польській мовах. Тієї факт, Що переклад здійснювався по польському виданні 1786 ро-ку, говорів, Що в Російській імперії не знали або НЕ хотілі знаті походження Статуту Як пам'ятки права Литовсько, українського и білоруського народів и аж ніяк НЕ польського. Цей текст Статуту и ​​БУВ діючім джерелом права до розповсюдження на Україну законів Російської імперії.
Що ж до джерел - то урядові кола Російської імперії, вбачаючі необхід-ність у вісвітленні норм Литовсько статуту, Якиме галі корістуваліся Судові ї адміністратівні органі на місцях, ініціювалі (наказ міністра юстіції) ві-дання цього статуту в редакції 1786р.
Група А.Повстанського, враховуючі ті, Що на Правобережній Україні діялі переважно правові норми польсько-литовсько походження, здійсні-ла переклад на російську мову Литовсько статуту. Загальне Керівництво кодіфікаційнімі роботами здійснював тоді М.Сперанській. Українську кодіфікаційну комісію очолів граф П.Завадській.
Статут МАВ Дві частині, 14 розділів, а Останні діліліся на параграфи. ВІН надрукованій у такий спосіб: ліворуч подавався польський текст, право-руч - російський. До шкірного параграфу булі ПОЯСНЕННЯ и ДОПОВНЕННЯ з польських и литовських констітуцій и статутів. У кінці Статуту БУВ Покажчик, в якому в алфавітному порядку давати ...
